Мистецтво як інструмент, спосіб не дати забути про війну і заклик про допомогу. Міжнародний театр у Варшаві показав спектакль «Кароль» за однойменною п’єсою Славоміра Мрожека, написаною ще в 1961 році. Такі корективи в репертуатр внесла війна, бо від початку театральна трупа планувала знайомити європейських глядачів з класичною українською комедією. Режисер Роман Скоровський та актори — білорус Кирило Глаз і українець Володимир Кучерук — розповіли Євгенії Мотрич, як у процесі постановки режисер змінив фінал вистави і як це пов’язано з війною в Україні.
«Досить створити найабсурднішу історію про те, що ворог готується напасти, щоби переконати інших, що „я найсильніший у світі і тільки я маю право вирішувати, хто має право на життя, а кого слід знищити, а взагалі, найкраще знищити усіх”…», – Роман Скоровський, режисер Міжнародного театру.
Білоруський актор Кирило Глаз розповів, що все, що відбувається на сцені, перегукується з подіями в його країні. «Я скажу, що це дуже схоже на те, що відбувалось у Білорусі в 2020 році, коли були вибори президента, коли люди просто вийшли на вулицю, а їх почали бити, просто за те, що вони хотіли нормальні вибори, чесні. Я тоді був у Варшаві, але слухав історії різних людей, своїх друзів, коли їх ловили на вулиці і запитували — „скільки вам заплатили за це? Хто ваш головний? Отримуйте за те, що ви там за когось щось робите”. Людей просто забирали за те, чого насправді немає. От і мені завжди було цікаво, що ж відчувають ті, хто таке робить, як вони живуть, чим вони живуть? І сама ця роль Дзядека наблизила мене до розуміння того, що в голові у тих, хто виконує такі накази. Це відчуття, чесно сказати, було неприємним, мені вдалося перевтілитись у ту людину, яка може когось вдарити просто так, показати пальцем на когось і сказати, що „це ти, Кароль, і ми тебе зараз вб’ємо”. І, звісно, те, що зараз відбувається в Україні, не залишило мене байдужим. Для мене було дуже важливо зіграти в цьому спектаклі, щоби кожен міг зрозуміти, що там насправді відбувається».
Євгенія Мотрич