Ворог вивозить не лише сковорідки та пральні машини, а й картини, скульптури, книги… З часу повномасштабного вторгнення російські війська вчинили понад 450 військових злочинів проти об’єктів культурної спадщини в Україні, відповідно до даних Міністерства закордонних справ України. Порятунок мистецтва особливо важливий у контексті повідомлень про те, що росіяни формують спецпідрозділи для розграбування української культури. Директорів музеїв жорстоко допитують, а цінні предмети зникають з колекцій. Так було в Мелітополі, де росіяни викрали пам’ятки скіфського мистецтва, насамперед золото. У Маріуполі, у свою чергу, викрали картини українських та російських художників, залишивши лише роботи західних. Своїми діями Росія порушує міжнародне право, зокрема Гаазьку конвенцію 1954 року, яка забороняє напади на об’єкти культурної спадщини під час військових дій.
Задля протидії розграбуванням та присвоєнню росіянами української культурної спадщини фахівці з криптовалют заснували першу в світі NFT-бібліотеку культурної спадщини. Незамінний тип криптовалюти, або NFT, базується на архітектурі блокчейн. Це така база даних, де при внесенні додаткової інформації формується ланцюжок, в якому неможливо щось видалити чи змінити, а тільки додати. Таким чином захищається опублікована в інтернеті інформація. Фактично це фіксація даних у електронному вигляді. Ініціатор проєкту ‒ президент Асоціації блокчейн України та засновник криптовалютної біржі «Українська куна» Михайло Чобанян ‒ вважає, що у такий спосіб можна зафіксувати докази того, що ці пам’ятки існували та належать українцям.
“Спадщина є дуже важливою, адже вона є ДНК нації. Без неї не буде України. Наша ціль ‒ зберегти стільки, скільки можливо. Використовуючи новітні технології, такі як 2-D, 3-D сканування, зразки живопису, зразки матеріалів, якщо мова йде про якісь фізичні об'єкти. Ми повинні зберегти якомога більше, користуючись форматом діджтал-списків, ‒ розповідає Михайло. ‒ Коли ми заведемо всю інформацію на блокчейн, це буде публічний реєстр. Ви зможете піти на вебсайт цього музею і побачити, що є в наявності, в якому стані, локацію, де цей витвір знаходиться зараз. Ця інформація буде публічною і ніколи її не зможуть викрасти, видалити або зробити щось погане. Тож це наша ціль. І це буде доступно для кожного. Будь-хто в світі зможе зайти та перевірити, що Україна може запропонувати або показати”.
Скануванню підлягають не лише твори в музеї, а й сам музей та інші історичні будівлі. Фактично можна відсканувати вулицю чи навіть місто, щоб мати зразки для відновлення архітектури. Для цього використовуватимуть спеціальні дрони зі спеціальним обладнанням.
Михайло також розповів про те, що з віртуальних копій можна робити виставки в будь-якому куточку світу, не переміщуючи при цьому оригінали робіт. Однак, продажі проєктом не передбачені, тому що це культурна спадщина, яка належить народові України, а NFT виступатиме як діджтал-сертифікат фізичного виробу. Проте, можливий дохід від оренди цих токенів, і дохід від оренди може сплачуватись музеям, в яких зберігаються вироби. На думку Михайла, це могло би підтримати їх фінансовий стан у важкі часи, а також стати рекламою, щоб привабити туристів на перспективу ‒ можливо, хтось з них захоче відвідати музей після війни. Музеям заведуть криптовалютні гаманці і якщо, до прикладу, Лувр захоче зробити мета-експозицію або виставку з доповненою реальністю, вони будуть платити за оренду прямо на гаманець музею, без будь-якої участі зі сторони держави. Далі музеї зможуть обміняти крипту на гривні. Окрім державних музеїв, технологією можуть скористатись і приватні.
Зараз проводяться перемовини з музеями та партнерами, особливо щодо використання дорогого обладнання, яке може якісно сканувати об'єкти. Харків, Слов'янськ, Краматорськ, Запоріжжя та Одеса будуть першими містами, де зроблять віртуальні копії музейної спадщини.
“Нам потрібна буде підтримка у поширенні інформації, коли технічні партнери будуть готові та обладнання прибуде в Україну. Також потрібна буде підтримка працівників музеїв, людей, котрі живуть у прифронтових містах, щоб допомогти нам сканувати будівлі, великі фізичні об'єкти, організувати логістику, ідентифікувати те, що може бути визначене як спадщина у їх місті тощо. Багато допомоги з ручною працею нам буде потрібно, але це вже ближче до кінця літа”, ‒ додає Михайло Чобанян.