Дозвольте вам, дорогі наші слухачі, нагадати, що 24 вересня відбувся Міжнародний фестиваль коміксу та ігор у Лодзі. Це найбільша подія такого типу не лише в Польщі, а й у Центральній та Східній Європі. На події був присутній Ґреґ Ракка — автор сотень коміксів-бестселерів та понад двадцяти романів, він писав сценарії для кіно, телебачення та відеоігор. В цей час Ґреґ разом із з Майклом Ларком зосереджений на продюсуванні телесеріалу Lazarus за мотивами однойменного мальопису. Упродовж своєї кар'єри Ґреґ Ракка був нагороджений премією Eisner Awards за авторські серії коміксів. Ракка живе в Портленді, штат Орегон, з дружиною — письменницею Дженніфер Ван Метр та двома дітьми Еліотом і Даші. У Польщі американський автор найбільш відомий своїми серіями Lazarus, Stumptown та серіями для видавництва DC (Диво-жінка, Gotham Central) і Marvel (Росомаха), в Україні були видані два його комікси про Диво-жінку.
- Привіт, мене звати Ґреґ Ракка, я автор романів, фільмів та коміксів. Це моя перша поїздка до Польщі, я тут вже два дні й мені тут дуже подобається. Це була чудова поїздка, і я вперше у Східній Європі. Частина моєї родини емігрувала з Польщі до США приблизно 100-120 років тому. Я був у Європі раніше, був в Азії, на Близькому Сході, але це найдальше у Східній Європі, куди я заїжджав.
Ґреґ Ракка розказав про те, як він потрапив на Міжнародний фестиваль коміксу та ігор в Лодзі:
- Наскільки я розумію, мене запрошували сюди кілька разів, коли я ще працював у DC Comics, але припускаю, що жодне з цих запрошень не дійшло до мене. Думаю, що вони проходили через DC і ніколи не були переслані. Під час пандемії я розмовляв з двома людьми, які працюють на цьому фестивалі, і тоді вони запросили мене, тож я сказав, що із задоволенням приїду, тому я тут. Це зайняло трохи часу, і я дуже радий, що ми це зробили.
Ґреґ Ракка писав про багатьох супергероїв, у тому числі про Бетмена, Росомаху, Карателя, Диво-жінку, Електру та ін. Автор розповів, про кого із супергероїв йому найбільше сподобалося писати:
- Я писав про більшість супергероїв як для видавництва DC Comics, так і Marvel. Я думаю, що моїм улюбленим персонажем для написання є, мабуть, Диво-жінка. Але це змінюється, тому що частина моєї роботи як письменника полягає в тому, щоб закохатися в будь-якого персонажа, якого мені пропонують, незалежно від того, ким він є. Одних мені легше полюбити, ніж інших. Я б сказав, що серед моїх улюблених — Диво-жінка, Бетвумен і персонаж на ім'я Рене Монтоя із міста Ґотем. Я відомий в основному тим, що пишу про… є така жахлива фраза «сильних жіночих персонажів», ніби маючи на увазі, що чоловічі характери є сильними, номер один, а сильні жінки — це рідкість, але будь-хто, хто жив із такими жінками знає, що всі вони дуже сильні. Тому так, я вважаю, що якби мені дали вибір, то я б писав про жіночого персонажа.
Чи важко писати про героїнь-жінок будучи чоловіком?
- Загалом питання сильного жіночого персонажа — це помилкове формулювання питання. Якщо я як письменник пишу про будь-якого героя, розуміння того, хто цей персонаж, і чому він особливий (і, зокрема, у випадку супергеройських коміксів, чому він саме герой), означає, що гендер — це не лише частина ідентичності персонажу, а весь в цілому. Ми не кажемо, що Ґреґ Ракка відомий тим, що пише про сильних світловолосих персонажів, так? Ми ніколи цього не говоримо. Або те, що він описує справді хороших героїв із карими очима. Ми так не говоримо, це елементи персонажів, тому розуміння особи, знання того, хто вона — чи то Росомаха, чи Брюс Вейн, чи то Діана з Теміскіри — це частина моєї роботи. Коли я починав писати, а це було дуже давно, в індустрії домінували переважно білі чоловіки, і, я думаю, що багато хто з них не писав про персонажів-жінок, тому що ці люди були лінивими, вони не думали про те, що це за героїня, вони послуговувались ярликами, шаблонами, обираючи короткі шляхи, а це погане письменництво. Це не обов’язково навмисно, але, на мою думку, люди не враховували (а це те, що завжди враховував я), що треба дуже серйозно ставитися до написання історії про будь-якого героя, будь-кого — чи то чоловіка, чи жінки, чи то прибульця з космосу, який має шість ніг.
Ґреґ Ракка розповів про найважливішу річ у роботі письменника — автора коміксів..
Це специфічне не лише для коміксів. Це також стосується останньої моєї відповіді. Є різниця між чесним і правдивим, а у вигадці, фантастиці ви нечесні. Бетмен не є реальною людиною, міста Ґотем не існує насправді, ніхто не може літати, крім літака чи гелікоптера. Це вигадка, але вигадка розповідає правду, і ви повинні в будь-якій історії, яку ви пишете, знаходити речі, які є правдою. Ті речі, які є правдою — вони правдиві скрізь, куди б ви не пішли. Ми хочемо бути коханими й ми хочемо мати можливість кохати, ми хочемо бути в безпеці, в теплі, бути ситими, сміятися, ми не хочемо, щоб нам робили боляче. Коли нам сумно — ми плачемо, коли весело — сміємося. Ці речі є істинними для кожного, тому вкладання цього сенсу в історію (чи то роман, чи то фільм, чи то мальопис) завжди буде серцем історії, буде двигуном, який змушує її рухатися.
Разом з американським письменником, автором коміксів Ґреґом Ракка ми поговорили про лайфгаки, важливі поради для авторів-початківців:
- Тут немає короткого шляху. Якщо ви хочете писати, ви повинні сідати та писати, ви повинні робити це щодня, ви повинні знаходити час. Це не має бути багато часу, але ви повинні це робити. Треба читати. Читати не тільки те, що вам подобається писати, але й те, що вас не цікавить, і дізнаватися, чому люди це люблять. Можливо, вам не подобається "Володар перснів", але є багато людей, які люблять цю трилогію. Прочитайте "Володаря перснів" і спробуйте зрозуміти, що саме вони люблять, вам не обов’язково захоплюватися цими книгами. Кажуть, що якщо ти хочеш знімати кіно, то ти не можеш просто дивитися фільми, чи не так? Треба читати, переживати, жити. Так само і з письменництвом. Якщо ви хочете писати детективні романи, вам потрібно читати Шекспіра, вам потрібно займатися історією та оповіданнями, вам потрібно ходити в театр, але єдине, що ви можете контролювати, якщо це те, чим ви хочете займатися, те, наскільки важко ви будете працювати. Ви не можете контролювати, чи сподобається це людям, ви не можете контролювати, чи буде книга опублікована, чи видавництво збанкрутує до того, як вона вийде. Єдине, що ви дійсно можете контролювати — те, наскільки важко ви готові працювати, щоб стати хорошим в цьому, а щоб стати хорошим в чомусь, ви повинні бути готові бути дійсно поганим в цьому впродовж тривалого часу. Це не єдина річ, але в цьому вся суть. Ніхто не каже «не любіть комікси». Звісно, любіть їх, читайте всі. Якщо ви читаєте мальописи про супергероїв — візьміть ті, які не про супергероїв. Подивіться, як різні люди пишуть в інших жанрах. Подивіться на різницю між тим, як подана історія в манзі, американських історіях, східноєвропейських та західноєвропейських, і всі вони варті уваги…, але й не забувайте виходити на свіже повітря!
Ґреґ Ракка розповів чому він надає перевагу: писати супергероїку чи творити щось власне?
- Скажу чесно — більшість історій про супергероїв мені на цей момент дуже набридли. Я думаю, що впродовж тривалого часу було багато письменників, які робили щось нове. Гадаю, що за останні 10 років вони зупинилися і зараз роблять багато речей, які вже старі, й це через лінь. Не думаю, що автори зараз роблять щось дуже нове або захопливе. Я задоволений тим, де я зараз перебуваю у моїй кар’єрі. Я можу розповідати історії, які хочу, здебільшого про тих людей, про яких хочу, і я знаходжу це дуже корисним. Я працюю над «Лазарем» з Майклом Ларком, «Старою гвардією» з Леандро Фернандезом, «Чорною магією» з Ніколасом Скоттом, «Стамптауном» з Джастіном Ґрінвудом — це твори, в яких є сюжети, котрі я хочу розповідати. Я все ще люблю багатьох супергероїв, але я писав про них упродовж 20 років і думаю, що це нормально для мене зупинитися.
Наприкінці нашої розмови американський автор Ґреґ Ракка залишив меседж і для українських фанатів коміксів:
- Я підозрюю, що Україна зараз відчуває себе дуже самотньою, і коли я перебуваю вдома, у Сполучених Штатах, спостерігаю за цим. Я знаю також багатьох людей, які також спостерігають за ситуацією. Гадаю, що, як американець, я зауважив одну цікаву річ. Ми живемо на континенті, який з обох боків оточений океаном, навіть попри все те «сміття», яке говорив Трамп, наші кордони є дуже безпечними. Перебуваючи в такій країні, як Польща, дивлячись на таку країну, як Україна, і знаючи, що цим країнам довелося пережити знову і знову, я вважаю, дуже зворушливим те, яку гордість, силу, стійкість вони демонструють, щоб продовжувати боротися і вистояти. Гроші — це велика підтримка, і слова — це велика підтримка, і заклики до наших лідерів про більшу підтримку — ми робимо все, що в наших силах. Я оптиміст і вважаю, що Україна переможе в цій боротьбі.
Такими словами завершилася наша розмова із відомим автором сотень коміксів-бестселерів Ґреґом Ракка, який був гостем цьогорічного Міжнародного фестивалю коміксу та ігор в Лодзі.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.
Роман Гаврищак