З 23 лютого до 19 березня в галереї Nowohuckie Centrum Kultury у Кракові триватиме виставка робіт відомого українського художника Івана Марчука. Захід проходить за ініціативи Товариства друзів України та під патронатом Адміністрації президента України, а також за підтримки Посольства України в республіці Польща, мера Кракова, Генерального консульства України в Кракові та Польсько-української господарчої палати. Народний художник України та лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Марчук є без перебільшення найвідомішим сучасним українським художником у всьому світі. Його роботи зберігаються у музеях на п'яти континентах світу. Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла його до Золотої гільдії та обрала почесним членом наукової ради академії. За версією британської газети The Daily Telegraph Іван Марчук входить до списку 100 геніїв, які створюють новий образ сучасного світу.
Також Іван Марчук створив власний стиль у мистецтві, що називається «пльонтанізм». Слово походить від українського «пльонтати», тобто «плести». Художник нібито тче свої картини, кожна з яких, — це тисячі тонких кольорових ліній, які переплітаючись, створюють ефект магічного світіння. Такого ефекту вдається досягти спеціальним мазком, відтворити який нікому, окрім самого автора, майже неможливо.
«Виставка Івана Марчука "Архетип свободи", що збігається із річницею повномасштабного вторгнення Росії в Україну, — це можливість українцям, що опинилися в Польщі, зустрітися зі своєю національною спадщиною, а друзям із Польщі відкрити для себе неординарні картини сучасного українського генія та розпалити цікавість до української культури. Це також гарна і додаткова нагода розвивати міжкультурний діалог задля польсько-українського порозуміння. Тож кожна цеглина на фронті мистецтва є дуже важливою», — зауважила ініціаторка виставки «Архетип свободи», президентка Товариства друзів України Вероніка Марчук.
Іван Марчук народився в 1936 році в селі Москалівка на Галичині, яка тоді була частиною Польщі, в родині ткача. Тож, можливо, батьківське ремесло наклало відбиток на художні образи майбутнього художника, якого батьки кликали Іванеком. Жага до малювання проявилася у художника досить рано, але у нього не було навіть олівця. Не забуваємо про непростий час, на яке припало його дитинство, тож майбутній художник видряпував різні образи на землі, малював паличкою на запилюженій дорозі, пальцем на замерзлій шибці, або притискав квіти на маленькому клаптикові паперу. Також хлопчик потім почав сам виготовляти собі природні фарби з квітів, інших рослин і ягід. Він потайки брав у батька папери і малював на зворотному боці аркушів. Коли йому подарували альбом, то радості Івана не було меж. У дитинстві Марчук не мав не тільки інструментів для малювання, але і вчителів. Іван Марчук — художник і людина, яка любить українську землю. Йому було подаровано можливість перекласти цю любов на фантастичні полотна.
«В зв'язку з походженням, Іванові Марчукові судилося стати нетиповим митцем, що для художника у Радянському Союзі ускладнювало творчу долю. Іван повинен був пройти через всі стадії розвитку радянського художника. Але завжди відчував свою не приналежний до системи соціалістичного мистецького стилю. Тому, окрім офіційних майстрів, мав неофіційних вчителів із живопису. І завжди був на межі непокорності», — додала Вероніка Марчук.
Слово «Свобода» в назві виставки, звісно, не випадкове. Іван Марчук усім своїм життям і творчістю боровся проти радянської, проти обмеження свободи у свідомості людей і в мистецтві. Він ніколи не приєднувався до офіційного мистецького руху, який тоді, звісно, було комуністичним і єдиним можливим. У 1965 році він віднайшов авторський стиль у мистецтві, що не вписувався в шаблони соцреалізму, і тривалий час не міг офіційно виставляти свої твори, перебуваючи в андеґраунді. І через це дуже потерпав. Протягом багатьох років його творчість ігнорувалася, замовчувалася, його переслідувало КДБ.
«Іван Марчук зізнавався, що через велику кількість таких випадків його переслідування, утиски, він навіть замислювався про самогубство. Тож, зрозуміло, що його життя не було легким. І тому, як тільки-но виникла можливість виїхати, він був залишили свою любу Україну і з болем в серці виїхати за кордон. Це стало корисним для його творчості. Проживаючи в Австралії, США та Канаді, Марчук багато і плідно творив. Але всі його твори, присвячені Україні. Художник розповідав, що попри те, що добре жив Нью-Йорку або в Канаді, йому було важко творити. Подивившись довкола, ніби теж є дерева, ніби теж є природа, але це не зворушує, це не хотілося малювати. Це не надавало того натхнення. Навіть там, заплющуючи очі, Іван Марчук завжди мільйонами рисочок малював українські землі. Навіть його абстракції, теж проникнені його необмеженою любов'ю до України.
Іван Марчук є дуже щирою людинино, і він ніколи не приховував, що мріяв бути видатним художником. З дитинства відчував, що це його доля. Він створив близько 5 000 картин. Якщо ми спробуємо підрахувати, то здивуємося, як це можливо. Виглядає так, що він ніби безупину пише картину за картиною у дуже короткі строки», — наголосила Вероніка Марчук.
Іван Марчук мав понад 100 своїх персональних виставок, не говорячи про колективні. На щастя, він має можливість працювати і до сьогодні, і має великі плани на майбутнє.
Запрошуємо слухати повну версію матеріалу у прикріпленному аудіофайлі
Христина Срібняк