Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві володіє однією із найбільших колекцій мистецтва Європи, Азії та античного світу. Його фонди налічують понад 25 000 предметів. Близько 1000 артефактів можна побачити в постійній експозиції, а решта 24 тисячі предметів зберігаються в запасниках і познайомитися з ними можна на тимчасових тематичних виставках. Основою колекції музею стало приватне зібрання подружжя відомих українських підприємців ХІХ-ХХ століть, видатних колекціонерів та меценатів Богдана і Варвари Ханенків. Колекцію, частина з якої була вільною для відвідування сучасників, вони збирали понад 40 років. Кілька тисяч предметів з власного зібрання Ханенки ще за життя подарували до фондів першого публічного музею в Києві. Сьогодні ці твори входять до колекцій 5 національних музеїв Києва. На початку 1920-х років до недавно створеного музею надійшли твори мистецтва з націоналізованих зібрань. У 1929-1930 роках у ході радянської кампанії з продажу музейних цінностей за кордон, з музею вилучили декілька найбільш вартісних творів європейського та азійського мистецтва. Утім, не все було продано і частина опинилася в фондах Ермітажу.
Майстерня Хуана Батісти Мартінеса де Масо. Портрет інфанти Маргарити
В жовтні 2022 року під час повномасштабної війни Росії проти України від ракетного обстрілу у парку Шевченка постраждав цілий музейний квартал. На фасаді Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків тоді повибивало всі вікна, проте завдяки оперативній реакції волонтерів і допомозі міжнародних організацій їх доволі оперативно вдалося відновити. Чимало музеїв через повномасштабне вторгнення були вимушені евакуювати свої колекції до безпечних місць. 38 творів мистецтва з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві прибули до Королівського замку.
«Розмови про евакуації почалися наприкінці жовтня — початку листопада минулого року. Спочатку українська сторона не дуже хотіла погоджуватися на вивезення своїх творів, бо боялися, що це буде сприйнято як визнання поразки переможених. Але до цієї весни вже було зрозуміло, що вивозити треба. Дата трималася в таємниці до останньої хвилини. Лише дві людини із Замку її знали, і це не сприяло в організації транспортування… Адже воно мало бути добре захищене. Зазвичай в цьому бере участь більше десятка людей, а тут ця кількість була обмежена з міркувань безпеки. Розпакування — це окрема тема, тому що це було саме відкриття ящиків з фахівцями, які приїхали з Києва», — розповів директор Королівського замку у Варшаві, професор Войцєх Фальковський.
38 найцінніших музейних предметів на зберігання та експонування Музей Ханенків вирішив передати Польщі на термін до двох років і це вже третя група об'єктів, які приїздять з України.
«Путін оголосив, що немає такого поняття як ідентичність і українська культура. У зв'язку з цим він знищує культурні інституції. 1400 українських культурних установ було пошкоджено, третина з них — була знищена. Але саме через цю ідентичність і культуру ця війна для Російської Федерації є програваною. Якби не сила українського суспільства, якби не патріотизм, ця держава не була би в стані протистояти агресії. А як ми бачимо, Путін програє. Натомість, фактом є те, що частина з цих чудових колекцій зараз знаходиться в Польщі. Українські інституції звернулися до нас з проханням опіки над ними. Наприклад, в Національному музеї в Познані нині проходить виставки виставка 34 картин Яцека Мальчевського з колекції Львівської Національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького. У Вавельському замку — скульптури зі Львова Йоганна Ґеорґа Пінзеля. А ще дві наступні виставки, які є формою допомоги Україні, готуються в Мальборку і в Національному музеї у Кракові», — зауважив Міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр Ґлінський.
Очільник відомства зауважив, що твори, які привезли до Варшави із Музею Ханенків у Києві, містить найцінніші роботи, які ніколи раніше не виставлялися в Польщі. Серед них — «Портрет Станіслава Августа в одязі Генріха IV», написаний Елізабет Віже Ле Брюн у 1797 в Санкт-Петербурзі, він є останнім з двох портретів короля, створених художницею. Також це роботи фламандських та нідерландських художників: Якоба Йорданса «Амур і сплячі німфи», олійний ескіз Пітера Пауля Рубенса «Бог річки Шельди», «Кібела і богиня Антверпена», «Зимовий пейзаж» Гейсбрехта Лейтенса та «Кабінет мистецтв» Франца Франкена II. Іспанський живопис представлений двома картинами: «Портрет інфанти Маргарити Терези», копія з Веласкеса, виконана в майстерні Хуана Баутісти Мартінеса дель Мазо. До колекції також входить «Натюрморт з шоколадним сервізом» 1640 року, одна з близько десятка збережених у світі картин передчасно померлого Хуана де Зурбарана.
«Те, що ми можемо представити ці твори мистецтва, що вони тут є, це, перш за все, прояв теплоти польсько-українських стосунків. Це прояв довіри українців. Вони не хотіли одразу вивозити свої твори мистецтва, тому що вони відчували, що держава має протриматися, настільки вони захищали свою державу. Завдяки саме тому, своїй культурі й ідентичності, про який я згадував, їхньому впертому патріотизму, вони не хотіли вивозити твори мистецтва, навіть з міркувань безпеки. Ми, звичайно, не наполягали. Водночас як Польща прийняла біженців, так само ми зараз прийняли твори мистецтва. Майже одразу після вторгнення ми були готові допомагати українським митцям, і ми робимо це постійно. Перші вантажівки з наших інституцій були в Україні вже в квітні. Ми також підготували склади наших музеїв для можливого зберігання творів з України. Сьогодні ми презентуємо ці чудові роботи і можна сказати, що культура захищає себе подвійно. Тому що з одного боку ми підтримуємо українську культуру. з іншого боку, польсько-українські відносини, які також стосуються минулого і культури, чудово розвиваються. Ми вже давно не мали такого доброго клімату. Я сподіваюся, що ми ніколи не змарнуємо його і що Путін просто прорахувався, він хотів зруйнувати, а ненавмисно побудував щось хороше і щось прекрасне, що виражається також у тому, що польська громадськість і не тільки польська зможе милуватися цими чудовими творами мистецтва в Королівському замку у Варшаві», — додав Пьотр Ґлінський.
П'єр Луї Гудро «Закоханий погляд»
Директор Королівського замку у Варшаві професор Войцєх Фальковський зауважив, що ця добірка предметів мистецтва, яка прибула із Києва до Варшави, є водночас свідченням того, що східноєвропейські країни належать до однієї європейської цивілізації, як і на заході континенту. Це та сама спадщина грецька і римська, яка добре засвоєна, яку добре видно. У багатьох країнах Західної Європи, і виявляється, що прояви свідчень приналежності до цього культурного кола є і в Києві на найвищому рівні. Колекція, що прибула, є такою. Це експозиція творів мистецтва і майстерності з кращих зразків найвищого рівня європейського мистецтва з XV по XVIII століть.
«Маємо тут представили тут кілька творів, що належать до епохи античності. Мистецтво грецької міфології Овідія, як на картині Якоба де Сільвіо кінця 15 століття, картина "Мадонна з немовлям" Святого Іоанна Хрестителя і Катерини Симеона, також з рубежу XV і XVI століть, а також цей пюпітр початку XVIII століття з Венеції. Це все різні витвори мистецтва, які свідчать про те, що європейська цивілізація добре помітна і присутня, міцно вкорінена на всьому континенті. Від річки Таґу до Дніпра», — розповів Войцєх Фальковський.
Запрошуємо слухати матеріал у прикріпленому аудіофайлі
Христина Срібняк