Понад 60 робіт українських художників та художниць розповідають про українську ідентичність та її близькість до європейської. Юлія Бердіярова, співкураторка події, зробила великий внесок, щоби одеські хвилі принесли аж до Кракова найвидатніші твори трьох музеїв: Одеського національного художнього музею, Музею сучасного мистецтва Одеси та Одеського літературного музею.
Ідея провести виставку у Кракові належить Юлії, проте сама концепція зародилась доволі давно, і її вже відтворювали в Україні.
В інтерв’ю для Польського радіо для України Юлія Бердіянова розповіла про художників та художниць виставки, а також про те, як їхні роботи відображають історичну мистецьку тяглість.
Зокрема вражає історія Цві Емського-Могилевського, який у 1924—1937 роках очолив організацію Одеського художнього народного музею. Його робота також представлена на виставці у Кракові. Вона датована 1936 роком, а вже через рік його стратили за рішенням «трійки» НКВС. Емського-Могилевського звинуватили у «зв’язках з іноземними консулами, шпіонажі та контрреволюційній агітації», заарештували й невдовзі розстріляли. Дружині про його смерть не повідомили, вона до часів відлиги сподівалась, що її чоловік живий, надсилала йому на заслання листи. Місце поховання художника невідоме донині.
Трагічних сторінок в історії України, зокрема й Одеси, чимало, і росія докладає зусиль, щоб їх ставало більше. Сучасні художники та художниці переосмислюють цей болючий досвід. На виставці пропонують перегорнути сучасні трагічні сторінки, побачити причинно-наслідкові зв'язки.
Проте виставка має й позитивні акценти. Вона допомагає усвідомити, що Одеса була ближчою до європейських країн.
«Одеса. Довге XX століття в мистецтві» — це унікальна можливість доторкнутись до виру українського мистецтва, який залишився багатим, попри старанні репресивні дії росії впродовж довгих століть. На відвідувачів виставка у Кракові чекатиме до вересня.
Розмову зі співкураторкою можете послухати в доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць