20 жовтня в Національному музеї мистецтв у Бухаресті відкрили виставку, присвячену Тадеушеві Кантору, який був художником, режисером, а також сценографом і теоретиком мистецтва. Це черговий уже захід під час розпочатого ще в червні 2024 року Польсько-румунського культурного сезону.
Більше на цю тему повідомив журналіст, заступник директора Польського радіо для закордону Пйотр Поґожельський, який побував у Бухаресті. За його словами, на виставці можна побачити живописні експерименти, скульптури, сценічні об’єкти та портрети Тадеуша Кантора. Виставка в Національному музеї мистецтв у Бухаресті — це місце, де представлені експонати з колекції Музею сучасного мистецтва (MOЦAK) у Кракові.
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті. Усі відеозаписи — Пйотр Поґожельський
Директорка Польського інституту в Бухаресті Наталія Мосор каже, що такими заходами, як виставка Тадеуша Кантора, цікавиться багато румунів з різних сфер суспільства. Це було видно на її відкритті.
— У нас були там спеціалісти у сфері театру, тому що одночасно в Бухаресті зараз відбувається Національний театральний фестиваль, були спеціалісти в галузі мистецтва — наприклад, на вернісажі був присутнім також директор Національного музею образотворчого мистецтва в Кишиневі, де Польський інститут також працює. Але, звісно, крім цього, ми бачили й студентів полоністики, студентів образотворчого мистецтва, також бачили представників Полонії. Отже, насправді, був дуже широкий спектр публіки – від фахівців до осіб, просто зацікавлених Польщею, польською культурою або просто культурою.
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, відеозапис Пйотра Поґожельського
Як додала директорка Польського інституту в Бухаресті Наталія Мосор, культурному обміну між обома країнами сприяє і те, що зростає кількість авіасполучень між Польщею та Румунією. Вона також зазначила, що зараз у Румунії відомі перш за все польські історичні постаті.
— Безперечно, ми маємо залізний репертуар постатей, які асоціюються з Польщею, причому, скажу відразу, асоціюються позитивно. Першою з них є Іван Павло ІІ, якого візит до Румунії вже багато років тому приніс таке відлуння і наводить на думку такі позитивні відчуття, що пам’ятають це донині. Лєх Валенса – звісно, друга постатть, яка відразу асоціюється з Польщею. Але тут ми, звісно, говоримо про перший асоціативний шар: коли запитати когось на вулиці про те, з чим йому асоціюється Польща, це — люди. Окрім цього, в культурі дуже часто позитивно думають і висловлюються про польську графіку і також, у зв’язку з цим, про польське мистецтво. Отже, наприклад, постать Тадеуша Кантора, може, не є загальновідомою для кожного румуна, але ті, хто цікавиться і займається культурою, знають, ким він був.
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, відеозапис Пйотра Поґожельського
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, фото Пйотра Поґожельського
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, фото Пйотра Поґожельського
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, фото Пйотра Поґожельського
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, фото Пйотра Поґожельського
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, відеозапис Пйотра Поґожельського
Театральна критикиня і продюсерка театральних вистав на румунському громадському радіо Йоана Кріста Ґріґореску наголошує, що, справді, серед митців, письменників або виконавців із Польщі та Румунії існує культурний обмін. Проте у випадку пересічних румунів із цим буває гірше.
— У часи комунізму звичайні люди були дуже близько, поляки приїжджали на море до Румунії. Моя родина мала знайомих у Польщі у 80-х роках ХХ століття, і ми відвідували себе взаємно. Я думаю, що культура повинна бути точкою контакту. Навіть якщо не так багато людей читає книжки або ходить до театру. Завжди це еліти визначають суспільствам напрямок і формують їхнє майбутнє. Навіть, якщо вони є меншістю і навіть, якщо їхній голос не такі гучний, як було колись. Окрім того, у нас є спільні теми, які стосуються сучасного політичного, культурного та суспільного життя. Це дуже важливо, щоб наше покоління знову об’єднало наші культури, адже після 1989 року всі хотіли об’єднуватися із Заходом. Але зараз важливим є зв’язок між нами, тому що ми маємо спільну історію і надіємося зберегти демократію.
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, відеозапис Пйотра Поґожельського
Безперечно, цьому сприятиме Польсько-румунський культурний сезон, який із польського боку організують Інститут Адама Міцкєвича, Міністерство культури та національної спадщини та Польський інститут у Бухаресті. Протягом 18 місяців в обох країнах проводять заходи, які стосуються театру, музики, літератури, дизайну та образотворчого мистецтва. Їх гасло – це «У нас є спільна мова».
Координаторка Польсько-румунського культурного сезону Оксана Шахраманян з Інституту Адама Міцкєвича нагадує, що сезон офіційно почався ще в червні:
— Сезон розпочався виставкою «Татри. Врублєвський, Карлович, Вичулковський» у Національному музеї Брукенталя в Сібіу (у Румунії), це відбулося 20 червня. А перед цією виставкою зорганізовано виставку-фоторепортаж Юстини Мєльнікєвич та концерт Лєшека Можджера як анонс сезону, і це відбулося 3-го березня 2024 року. Тобто спочатку був анонс стосовно сезону, а відтак його відкриття в червні. Такий термін узгоджено з румунським міністром культури, бо це двосторонній проєкт. Значить, заходи проводяться в Румунії та в Польщі у цей самий час. Отже, ми розпочали сезон у музеї Брукенталя, а Румунський інститут культури у Варшаві відкрив сезон у липні виставкою Ґріґореску в Національному музеї в Ґданську. Тобто відкриття та закінчення сезону проходить одночасно в двох країнах.
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, відеозапис Пйотра Поґожельського
Йдеться про виставку «Ніколає Ґріґореску. Художник румунського етосу», саме про неї згадала координаторка Польсько-румунського культурного сезону Оксана Шахраманян з Інституту Адама Міцкєвича. При нагоді вона також наголосила, що спільна організація культурних заходів відкриває більше можливостей співпраці митців.
— Цей сезон дозволяє організувати ці події в більшому масштабі та ввійти в копродукційну форму. На наш погляд, це сприятлива форма, щоб сформувати спільний діалог між нашими народами. Стосовно першої копродукції — її підготував Румунський інститут культури у Варшаві, який разом із Театром танцю в Познані зорганізував серію майстер-класів із румунськими хореографами та польськими танцюристами, артистами театру. І результатом цих майстер-класів є спектакль, який буде представлений 13 грудня в Познані — на який ми дуже сердечно запрошуємо! Відтак маємо надію показати цю копродукцію в Румунії на театральних фестивалях. А якщо говорити про другу ідею стосовно копродукції, ми хочемо вийти до звичайних адресатів мистецтва, не лише елітарних. І такою ідеєю є музична копродукція, що могла б охоплювати музику з пограниччя фольклору, з електронною музикою, з елементами традиційної музики. Тоді ми могли б поширювати цю творчість на стримінгових платформах, у соціальних ЗМІ, тобто вийти до ґрона рядових споживачів.
Виставка, присвячена Тадеушеві Кантору, Національний музей мистецтв у Бухаресті, відеозапис Пйотра Поґожельського
Культурний сезон Румунія-Польща 2024-2025 — це для польської сторони перший такий захід. Румуни подібний цикл культурних подій організували шість років тому разом із Францією.
Запрошуємо прослухати аудіоверсію передачі.
PRdZ/PP/NB