Другий рік поспіль в День польсько-румунської солідарності, 3 березня, за підтримки міністерств культури Польщі і Румунії, а також Інституту Адама Міцкевича і Румунського інституту у Варшаві стартує польсько-румунський сезон культури. У програмі десятки концертів і музичних лабораторій, театральні проєкти, літературні фестивалі і художні виставки у Польщі та Румунії. Гасло цьогорічного сезону: «У нас є спільна мова», що означає мову культури, яка дозволяє досягти глибокого розуміння і згоди в різноманітності форм, засобів вираження і традицій.
Директор Румунського інституту у Варшаві Овідіу Мірон нагадав, що 3 березня у 1921 році Польща та Румунія уклали «Конвенцію про стійкий альянс», яка зобов’язала обидві країни підтримувати одна одну у разі неспровокованого нападу на їхні східні кордони. Тож у 1939 році Румунія прихистила хвилю біженців із Польщі. Також у Румунії зберігалися польські цінності, які повернулися в країну після Другої світової війни. Тісне польсько-румунське партнерство було значно сповільнене у часи прокомуністичного панування у Польщі, — зауважив Овідіу Мирон, — тому головною метою польсько-румунських сезонів культури є якнайширше знайомство з їх культурою і побудова надійних партнерств.
«Наша мета — охопити якомога ширшу аудиторію в Польщі, щоб поновити знання поляків про Румунію, а також про наші спільні відносини. Адже у 1920-1930-х роках у нас були досить тісні зв'язки, не тільки тому, що мали спільний кордон у 350 кілометрів. Ми втратили дещо це під час комунізму, під час перехідного періоду. І саме зараз у контексті війни в Україні, ми потребуємо нової солідарності, не лише польсько-румунської, а й регіональної солідарності. Я вважаю нашу співпрацю дієвою. У Національному історичному музеї у Бухаресті триває виставка "Румунія-Польща: століття спільних відносин", яку за кілька місяців ми покажемо у Польському музеї. Глибоке знання і розуміння іншої культури — це налаштованість на боротьбу за ті ж самі цінності, які є найбільш необхідними у стані світового порядку, в якому ми зараз перебуваємо. Перший культурний сезон розпочався минулого року, в липні у Польщі, в червні у Румунії, і він триває майже до кінця цього року. Приміром, зараз відбувається дуже важливий проєкт — співпраця музичних колективів "Dagadana" і "Subcarpati", які працюють над створенням нових пісень, нових аранжувань на основі румунського, польського та українського фольклору, і це спосіб наблизити культури до кожного. Тому я гадаю, що ми повинні використати цей сезон, який триває майже два роки, щоб створити якомога більше і якомога триваліші зв'язки між митцями з Румунії та Польщі», — пояснив Овідіу Мирон.
Лише минулого року в рамках першого «Сезону» Інститут Адама Міцкевича організував 11 заходів у Румунії, які відвідало близько 60 000 осіб, — зауважила директорка установи Ольґа Висоцька.
«Варто згадати про видатного для Польщі митця і режисера Тадеуша Кантора, який широко представлений в Румунії, завдяки тому, як революційно він ламав моделі мислення і творчої дії, а також концепції того, як ще може виглядати театр. Кантор зробив цю революцію настільки потужною і в контексті румунського погляду на театр, що і сьогодні мистецькі кола згадують митця, і ми також дуже хочемо дотягнутися до нього, адже він надихає молодих митців подивитися на сучасну дійсність, і звідси провокаційні зустрічі з Кантором в рамках презентацій Крікотеки в Національному музеї Брюкенталя в Сібіу. Також це заходи, пов'язані з презентацією польського дизайну, тобто зв'язок між Румунським Design Week та Лодзьким фестивалем дизайну, де з цього співробітництва між інституціями народжується питання про те, який дизайн, які моделі співпраці і який діалог між польськими та румунськими дизайнерами може відбуватися сьогодні шляхом презентації цих проєктів в Румунії. На мій погляд, вони особливі ще й тим, що зараз ми говоримо про заходи, які вже відбулися, але ми також зможемо побачити подальші ефекти та проєкти в найближчі роки. Найбільшим успіхом польсько-румунського сезону є інтенсифікація подій і речей, що відбуваються в Румунії, а також у Польщі, що, сподіваюся, ви зможете відчути на собі, подорожуючи, наприклад, між Краковом, Варшавою, Вроцлавом і Сопотом. Наприклад, дивлячись на чудові презентації румунських митців, що це буде початком довгострокової співпраці, активізованої зараз, яка буде поширюватися протягом наступних кількох років, будуючи цей діалог і цю мову, цю культурну дипломатію, якої ми так потребуємо сьогодні в регіоні і в нашому сусідстві», — наголосила Ольґа Висоцька.
7 березня у Міжнародному культурному центрі в Кракові відбудеться відкриття виставки «Сміється одним оком, плаче іншим. Румунське мистецтво з колекції Овідіу Шандора». Це найбільша ретроспектива румунського візуального мистецтва в Польщі, головною темою якого є специфічний румунський гумор, або плач крізь сльози.
«Овідіу Шандор — успішний підприємець у цій сфері, кілька років тому він почав колекціонувати мистецтво. Йому вдалося зібрати дуже широкий зріз румунського мистецтва від початку ХХ століття і до абсолютно новітнього мистецтва, наприклад, молодих художників з Клузької школи. Тож майже сто сімдесят робіт шістдесяти художників будуть показані у Кракові», — анонсує директорка Міжнародного культурного центру в Кракові Аґата Вонсовська-Павлік.
Друга — важлива виставка, що присвячена фотографії скульптора Бранкузі, який захоплювався і фотографією, в Музеї архітектури у Вроцлаві. А у Краківському музеї японського мистецтва Манґа буде представлено гравюри японського майстра Мідзуно Тошікато.
На фестивалі «Літературний Сопот», який відбудеться з 21 по 25 серпня, можна буде познайомитися з румунською літературою. Окрім авторських зустрічей, під час заходу відбудуться дискусії, перформативні читання, показ румунського кіно, майстер-класи для дітей.
«Дебати існують для того, щоб ми могли обговорювати складні теми. Ми починаємо їх з проблем, які є у країни, що є гостем фестивалю, а потім говоримо і про Польщу. Цьогорічні дебати присвячені Румунії, тому що в Польщі існує багато стереотипів щодо цієї країни, і ми мало знаємо про неї і її людей, а вона є надзвичайно цікавою. Друга дискусія присвячена націоналізму в Польщі та Румунії у міжвоєнний період, а також тому, яким він є в обох країнах зараз. Це наша відповідь на те, що відбувається в Європі та світі, на те, що націоналістичні течії, на жаль, користуються успіхом, наприклад, серед виборців», — повідомила Йоанна Ціхоцька-Гула.
Водночас 5 та 6 березня відбудеться відкриття польсько-британського культурного сезону.
Пропонуємо послухати матеріал.
Христина Срібняк