«6 лютого, близько півночі, після довготривалої боротьби з онкологічною хворобою, відійшов у вічність один із найвидатніших композиторів польської популярної музики кінця XX – початку XXI століть, співавтор і творець ансамблю «Budka Suflera», автор багатьох польських шлягерів», - повідомила «Budka Suflera» на своїй інтернет-сторінці. Після того, як Українська служба Польського радіо опублікувала цю інформацію, чимало наших слухачів з України почали писати у Фейсбуку, що «Budka Suflera» була одним з їхніх найулюбленіших польських гуртів, дехто навіть на піснях «Будки» вчив польську мову… «Takie tango», «Jolka, Jolka pamiętasz»… наші слухачі називали свої улюблені пісні.
Музичні гурти асоціюються, переважно, із вокалістами, людьми, котрі стоять на першому плані. Такі як Ліпко, найчастіше займають другий план, за клавішними або з гітарою. Без них, натомість, не було би успіху груп, які називаємо легендарними.
Ромуальд Ліпко народився у 1950 році в Любліні. Разом зі своїм шкільним колегою Кшиштофом Цуґовським у 1974 році вони створили гурт, який назвали «Budka Suflera». Група стала одною із найпопулярніших в історії польської популярної музики. Від самого початку Ромуальд Ліпко був композитором. Спочатку він ще грав на бас-гітарі, а згодом – на клавішних інструментах.
Ромуальд Ліпко створив близько 400 пісень. Як казав в ефірі Польського радіо, він завжди компонував музику на фортепіано.
«Композиція, написана для фортепіано, має особливу ознаку – їй притаманна музична тяглість. Ця мелодія запам’ятовується, просякає у людські серця, вона приємна для вуха. Взагалі, для мене дуже важливо, щоби пісню можна було заспівати акапела, без жодного інструменту. Якщо пісня без музичного тла не звучить, то це означає, що маємо справу із різними музичними фразами, які не пасують одна до одної і які ніколи не створять мелодії».
Перший альбом гурту «Будка Суфлера» мав назву «Cień Wielkiej Góry», від однойменної пісні, яка становила його ядро. Ця пісня «Тінь Великої Гори» посіла третє місце в рейтингу найкращих польських пісень 95-річчя Польського радіо. Говорить музичний керівник Польського радіо Люблін Віктор Яхач:
«Перший і другий альбоми «Будки Суфлера» стали віхами в польській рок-музиці. Згодом «Будка» дещо змінила свій музичний стиль. Натомість ці перші два альбоми є потужними, важливими цеглинами рок-музики».
Тож послухаймо «Тінь Великої Гори» - співає Ґжегож Цуґовський
"Вона приходить хитро
Без попередження й погроз
Кричить зірваним канатом
Камінням, що осипається з-під ніг
Усе починається звично
Як кожен сходження день
Важкий день
Стіна, шлях на вершину
А потім – раптово крик
Гори високі, що їх змушує боротися з Вами?
Ризик і смерть, вони завжди – в парі
Найскладніше – свого страху знищити мур
Сотня впаде. Але решта – далі піде".
Пісня «Тінь великої гори» - це присвята двом люблініським гімалаїстам, котрі 73-го року загинули в Гімалаях. Збіґнєв Степек та Анджей Ґжонзек були членами першої післявоєнної польської експедиції в Західні Гімалаї. Вони хотіли здобути дівочі шеститисячники і розпізнати льодовик Бара Шіґрі (Bara Shigri) у Північних Гімалаях. На жаль, 17 серпня 1973 року двоє учасників 12-особової експедиції загинули під лавиною сераків. Тіл гімалаїстів ніколи не знайдено.
Альбом «Тінь великої гори» відкрив «Будці Суфлера» двері до популярності. Участь у записі альбому взяв Чеслав Нємен, котрий перебував тоді на піку своєї популярності, та жіночий гурт «Alibabki». Після прем’єри вистачило кількох днів, щоби альбом зник з полиць музичних крамниць. Гурт почав виїжджати у закордонні траси, його популярність набирала обертів. Обертів набирали теж внутрішні непорозуміння та конфлікти, внаслідок яких Ґжеґож Цуґовський попрощався з «Будкою», і гурт почав співпрацю з різними вокалістами. Чимало з них – завдяки Ромуальдові Ліпку – отримали чудовий старт в кар’єрі, - говорить музичний журналіст Збіґнєв Зеґлєр з Польського Радіо:
«Ізабела Трояновська, сьогодні – дозріла, сформована артистка, не отримала би такого шансу від нікого іншого. Цей шанс дав їй Ромуальд Ліпко. Так само – Ян Борисєвич, згодом лідер гурту «Lady Pank», у віці 19-ти років міг не тільки грати у відомій «Будці Суфлера», а навіть написати свої авторські пісні для цього гурту. Це була заслуга Ромуальда Ліпка».
Тож послухаймо фрагмент дебютної пісні тандему Ізабели Трояновської та Ромуальда Ліпка - «Tyle samo prawd ile kłamstw» (Стільки ж правд, скільки брехні»)
"Вчуся роками, і роками намагаюся
Справедливою міркою міряти світ
Відділити зерно від полови, від білого – чорноту
Серед значень простий віднайти сенс
Чого ти хочеш – мене питають
Щось з головою твоєю не так
Що тобі дасть – правда чи фальш?
Це лицемірства гра
Що тобі сниться – питаєш чи насміхаєшся
На цьому не виграєш нічого.
Стільки ж правд скільки брехні керує усім моїм світом
Стільки ж правд скільки брехні знайдеш у цих днях
Що навіть сам чорт не відрізнить"
Пісня «Jolka, Jolka pamiętasz» народилася у 1982 року, текст написав Марек Дуткєвич, музику – Ромуальд Ліпко. Пісню заспівав тодішній вокаліст гурту Феліціян Анджейчак. «Йолька, Йолька, пам’ятаєш» стала настільки популярною піснею, що її використовували як сайнд-трек у кількох польських фільмах, на прощальному концерті «Будки Суфлера», що відбувся у 2014 році в Катовицях, саме цю пісню публіка назвала найбільшим шлягером гурту. «Йолька…» теж увійшла у десятку найпопулярніших пісень 2017 року – у рейтингу Третьої програми Польського радіо «Polski Top Wszech Czasów».
У кількох словах, йдеться тут про любов, всепоглинаючу і всеохоплюючу, перед якою не можна встояти, в якій згораєш і народжуєшся наново..
«Я емігрував з твоїх обіймів на світанку
Щоб вночі знову повернутися туди
Дано мені було пізнати сонця затьмарення
Наступне буде років за сто...»
Думаю, що цими словами сказано усе про почуття, описані в цій пісні.
Три роки тому в ефірі Першої програми Польського радіо Ромуальд Ліпко згадував як відбувався запис пісні «Jolka, Jolka pamiętasz»:
«Вокалісти записували свої куплети в окремому приміщенні, якого не було видно з режисерки, в якій я сидів. І коли я почув перші два слова – Йолька Йолька - , що їх виспівав Феліціян Анджейчак, - то відкрив аж рот через таке сильне враження. І пам’ятаю, подумав тоді, що це якесь надзвичайне гасло… і що ця пісня буде в кожному домі, і що вона здобуде популярність».
Тоді ж композитор підкреслив, що не може назвати причини такого шаленого успіху пісні:
«Кар’єра цієї пісні викликає постійні запитання і дошукування – що ж мало такого відбутися, що могло стати закваскою, початком успіху цієї пісні, її довгого життя, того, що ця пісня живе понад 40 років. Я особисто не можу відповісти на це запитання».
Феліціян Анджейчак, котрий був вокалістом гурту у 1982-83 роках, першим заспівав пісню «Йолька, Йолька, пам’ятаєш». Як каже співак, Ромуальд Ліпко був геніальним композитором, котрий тонко відчував музику і настрій тексту. «Ми повинні записати альбом, який стане реалізацією мрії Ромуальда та подякою за його прекрасну працю», - сказав Феліціян Анджейчак у розмові з Польським радіо:
«Ми вже опрацювали з гуртом чимало пісень. Ромек нам ще раніше підкинув кілька аранжів пісень, над якими тепер працюють музиканти. Маю надію, що ми втілимо в життя план, який мав Ромуальд, а також стане подякою з мого боку та з боку моїх колег».
У 2014 році, після прощального концерту «Будки Суфлера», Ліпко створив свій авторський Romuald Lipko Band, до співпраці він запросив польських виконавців, яким писав пісні… а про концерти розповідав:
«Приходять молоді люди, які знають ці пісні. А це означає, що в цих творах є якийсь універсальний зміст. Це означає, що молоді щось сподобалося в тексті пісні, що їм сподобалася музика. Для мене це радість. Я завжди думав і мріяв – якщо наша музика, музика «Будки Суфлера» триватиме довше, ніж одне покоління, це означає, що нам вдалося зробити щось понад норму, трішки більше, ніж норму».
Безперечно, Ромуальдові Ліпкові вдалося творити «понад норму». На завершення хочу, щоби ми послухали фрагмент пісні, від якої я почала своє знайомство з «Будкою Суфлера». «Takie Tango»- «Таке танґо» - з альбому «Ніщо не болить так, як життя» (Nic nie boli, tak jak życie) з 1997 року.
"У залі великій і блискучій
Як нічний Буенос Айрес
Котрий не хоче спати
Оркестр настроює інструменти
Дає знак і за мить почне
Нове танґо грати.
Сидимо навпроти себе
Збайдужілі як туристи
Вловлюємо ритм.
Не буде танґо між нами
Хоч би диво трапилось
Не допоможе це"
Запрошую послухати звукову версію передачі у доданому файлі
Яна Стемпнєвич