Перші три дні травня в ефірі Першої програми Польського радіо цілодобово звучить тільки польська музика. Так популярна «Jedynka» почала свою акцію «Травень польської пісні». Акція є вже довгорічною традицією Польського радіо і способом популяризації та патріотичної підтримки вітчизняних композиторів, авторів пісень та їх виконавців. Така підтримка потрібна особливо тепер, у часи пандемії, коли митці скасували концерти на найближчі місяці, - говорить музичний директор Першої програми Польського радіо Марцін Куси:
«У цей особливий рік підтримка і з боку нас, журналістів, але передусім слухачів, дуже потрібна польським митцям. Ми підтримуємо польських виконавців, музикантів, акція "Травень польської пісні" (Maj polskiej piosenki) - цьому підтвердження. Тому дуже запрошую слухати передачі Першої програми Польського радіо. Будуть зустрічі з історією польської популярної музики, буде багато прем’єр нових альбомів, якими хочуть похвалитися наші музиканти. Отже, прекрасна польська музика — тільки у Перші програмі Польського радіо!»
"Maj polskiej piosenki" w Programie 1 Polskiego Radia
В ефірі Української служби Польського радіо ми регулярно знайомимо наших слухачів з польськими піснями. Сьогодні теж перед нами одне цікаве знайомство... але спочатку — кілька слів, у чому саме полягає акція «Єдинки», яку багато років тому вигадали журналісти Першої програми Польського радіо, щоби популяризувати вітчизняну музику у всій її різноманітності. Упродовж місяця одна з найпопулярніших передач «Єдинки» - «Muzyczna Jedynka» - дві години кожного дня присвячуватиме тільки і виключно польським пісням. Кожен із ведучих познайомить слухачів зі своїм улюбленими творами. Крім цього, від початку пандемії, у рамках акції #zostanńwdomu, в ефірі Першої програми Польського радіо з’явилася нова пропозиція - «Tu jest muzyka – tylko po polsku» («Тут музика — тільки польською») із записами концертів польських виконавців, які вже звучали в ефірі «Єдинки».
Польську музику популяризують усі програми Польського радіо. Зокрема, Друга програма в рамках «Домашньої вечірки з Двійкою» («Domówka z Dwójką»), запрошує нас до осель польських музикантів на камерні концерти онлайн. А передача «Вініловий вечір» («Wieczór płytowy») - знайомить із польськими музичними альбомами.
Третя програма Польського радіо польську музику транслювала 24 години — від 1 до 2 травня. Я маю на увазі «Польський топ всіх часів» («Polski top wszech czasów»), плебісцит, котрий прозвучав цього року втринадцяте. Упродовж року слухачі самі голосують і вибирають свої улюблені пісні, щоби на їх послухати на травневі свята. Найчастіше чотири рази найулюбленішою піснею поляків виявлявся «Дивний цей світ» («Dziwny jest ten świat») Чеслава Нємена. Цю пісню слухачі Української служби Польського радіо мали нагоду послухати у рамках програми «Між словами». Тричі у музичному рейтингу Третьої програми Польського радіо «Польський топ всіх часів» перемагала «Автобіографія» («Autobiografia») гурту «Perfect», двічі - «Білий прапор» («Biała flaga») гурту «Republika».
Цього року найкращою піснею вибрано «Не питай про Польщу» («Nie pytaj o Polskę») у виконанні Ґжеґожа Цєховського та гурту «Obywatel G.C.» («Громадянин Ґ.Ц.»). Цю пісню записано у 1988 році, вона увійшла до другого альбому «Громадянина Ґ.Ц.» - «Так!Так!» («Tak!Tak!»). Цього ж року пісня дебютувала у Третій програмі Польського радіо, у хіт-параді «Трійки». Тут «Не питай про Польщу» протрималося 21 тиждень, з чого перші чотири тижні – на першому місці. Минулого року, у цій ж Третій програмі Польського радіо, в хіт-параді «Polski top wszech czasów» пісня «Не питай про Польщу» посіла перше місце. Цього року - знову перше. Пісню, слова та музику написав Ґжеґож Цєховський. Наші слухачі, можливо, його більше пов’язують з гуртом «Republika». Так, Цєховський був лідером та автором більшості пісень «Республіки». Гурт діяв від 1981 року, розпався у 1986 році. Тоді ж з’явився наступний проєкт Цєхоцького – «Obywatel G.C.», тобто громадянин Ґжеґож Цєховський. Тут авторство усіх пісень належить Цєховському.
To nie karnawał,
Ale tańczyć chcę
I będę tańczył z nią po dzień.
To nie zabawa,
Ale bawię się
Bezsenne noce senne dnie.
To nie kochanka,
Ale sypiam z nią
Choć śmieją ze mnie się i drwią.
Taka zmęczona
I pijana wciąż
Dlatego nie
Nie pytaj mnie.
Nie pytaj mnie, dlaczego jestem z nią,
Nie pytaj mnie, dlaczego z inną nie,
Nie pytaj mnie, dlaczego myślę że,
Że nie ma dla mnie innych miejsc.
Nie pytaj mnie, co ciągle widzę w niej,
Nie pytaj mnie, dlaczego w innej nie,
Nie pytaj mnie, dlaczego ciągle chcę,
Zasypiać w niej i budzić się.
Це не карнавал,
Але я хочу танцювати
І буду танцювати з нею до світанку.
Це не забава,
Але розважаюсь я
Безсонними ночами і сонними днями.
Це не коханка,
Але з нею сплю,
Хоча сміються з мене й глузують.
Така втомлена
І все ще п’яна
Тому не
Не питай мене.
Не питай мене, чому я – з нею,
Не питай, чому з іншою – ні,
Не питай мене, чому я думаю, що
Що немає для мене інших місць.
Не питай, що я в ній постійно бачу,
Не питай, чому в іншій – ні,
Не питай, чому я постійно хочу,
Засинати в ній і прокидатися.
Пісня «Не питай про Польщу» є маніфестом національної ідентичності. На моє глибоке переконання, це пісня патріотична. Хоча сумніваюся, аби сучасні «патріоти», котрі демонструють свою любов до Батьківщини нетерпимістю до інших рас та народів, проявляють її у вигуках зневаги під час патріотичних маршів, взяли б цю пісню за свій гімн.
Цєховського часто питали - а чому Ти залишаєшся, чому не виїжджаєш? Відповідь знайдете в цій пісні. «Не питай – каже Цєховський, - що я в ній бачу, не питай, чому хочу з нею засинати і прокидатися». Любов до Польщі він порівнює із коханням до жінки. Ну і нехай ця жінка вічно п’яна й неприваблива. Ну і нехай з нього глузують, що з такою зв’язався. Але… «поки ми живемо вона житиме», - говорить Цєховський, інтерпретуючи перші рядки польського гімну «Jeszcze Polska nie zginęła póki my żyjemy» («Ще Польща не загинула поки ми живемо»).
На 181-му місці у цьогорічному «Польському топі всіх часів» опинилася пісня «Конституції» («Konstytucjе») Лєха Янерки, а точніше - гурту «Klaus Mitffoch», засновником якого у 1979 році був Лех Янерка. Пісня не увійшла до музичного альбому, але гурт її виконував на концертах.
Пісня «Конституції» увійшла у перший сольний альбом Лєха Янерки з 1986 року. Натомість перед цим її виконував на концертах пост-панковий гурт «Klaus Mitffoch». Звідки в Янерки, панка за своєю природою, взялаcя пісня в стилі реґей, - історію написання «Конституцій» розповідає музичний журналіст Конрад Войцєховський:
«На загал, Янерка не належав до ентузіастів реґей чи білого реґей. Хоча від свого брата, котрий мешкав за кордоном, він отримував платівки з сучасною музикою і завдяки цьому був музично свідомий та зорієнтований в музичних тенденціях. Але колеги з гурту дуже хотіли включити в репертуар пісню, яка би мала посмак реґей. І Янерка написав таку пісню - "Конституції", яку потім забрав на свій перший сольний альбом "Підводна історія" («Historia podwodna»), і так пісня дочекалася фонографічної презентації. Тому, можна сказати, що пісня "Конституції" належить як Лєхові Янерці, так і гурту "Klaus Mitffoch". Але можна теж сказати, що "Конституції" належать і Войцєху Ваґлєвському - адже він дуже часто під час концертів свого гурту “Voo Voo” виконував цю пісню. А перша зустріч Ваґлєвсього та Янерки відбулася на славнозвісному рок-фестивалі "Яроцін" у 1985 році. Гурти "Voo Voo" та "Klaus Mitffoch" тоді виступали на одній сцені... а люди скандували "Ми хочемо Лєха, а не Войцєха!". Звісно, нічого спільного ці гасла не мали з музикантами — Лєхом Янеркою та Войцєхом Ваґлєвським. Йшлося про політичний підтекст цих вимог — аналогія до імен Валенси та Ярузельського. Лєх Валенса був лідером "Солідарності", а Войцєх Ярузельський — першим секретарем партії, втіленням закостенілої комуністичної системи. Войцєх Ваґлєвський часто наголошує на тому, що "Конституції" - це єдина пісня у понад 30-річному репертуарі "Voo Voo", якої він не написав».
Запрошую послухати звукову версію передачі в доданому файлі
Яна Стемпнєвич