3 червня цього року весь католицький світ відзначає свято Тіла та крові Господньої, яке латиною називається Corpus Christi або ж Corpus Domini. Це одне з найважливіших релігійних свят Заходу, а отже в багатьох країнах воно так чи інакше впливає і на світський ритм життя, зокрема у Польщі. Тут, власне, цей день є загальнодержавним вихідним.
Про історію цього свята та його суть розповідає ксьондз доктор Кшиштоф Кєтлінський з Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві:
- Тут можна вказати два такі істотні елементи для виникнення свята Тіла Господнього. Напевно все почалось майже дві тисячі років тому в Єрусалимі підчас Пасхальної вечері. Згадуємо тут ламання хлібу та давання його учням. Ісус казав про нього: «це моє тіло». Подавав келих з вином, кажучи «це моя кров завіту». З історичного ж боку, на формування цієї урочистості вплинули дві події. А саме, у 13 столітті 16-річна дівчина, відома сьогодні як Юліанна з Корнійон, мала видіння, в якому побачила світлий щит з темною плямою. І сам Ісус Христос – як стверджувала – пояснив їй, що ця пляма значить відсутність у церкві свята на честь його тіла і крові, яке має припадати на перший четвер після неділі Святої Трійці. І потім завдяки старанням її духовника архідиякона Жака Панталеона у Л’єж у 1247 році було прийняте рішення про впровадження цього нового свята. А через чотири роки після смерті Юліанни, в італійському містечку Больсена сталося євхаристійне диво: розлите підчас меси вино фізично перетворилось на кров. І ця подія була приводом для встановлення свята Тіла Господнього як загальноцерковного католицького свята. У 1264 році це здійснив Папа Урбан IV. Сприйняття цього свята вірними відбувалось поступово, і було прискорено завдяки організації щорічних процесій, які тривають і до сьогодні.
Як це виглядає тепер у Польщі?
- У Польщі вперше свято Тіла Господнього відзначалось вже у 1320 році у Краківській дієцезії. Це було розпорядження єпископа Нанкера. Натомість у 1391 році Папа Боніфаций IX наказав відзначати це свято всюди, де цього не робилось. І дуже швидко свято розповсюдилось по цілій Польщі. Як відомо, ми звертаємо тут передусім увагу на ту процесію, яка являє собою визнання віри. Церква наче виходить на вулицю. І процесія є таким спільним молитовним походом. Тут згадується специфічний аспект людського життя як людина – homo viator, людина, що постійно перебуває у дорозі. Отже, ця процесія звертає також увагу на цей вимір переміщування людини, її перебування в дорозі. Підчас свята Тіла Господнього це переміщування відбувається від одного вівтаря до іншого. А, як відомо, вівтарів у костелі чотири.
А.М.
