Радянська та російська пропаганди намагалися затерти пам’ять про героїв Національно-визвольної боротьби 1917-21 років та польсько-український військовий союз, - говорить український режисер Павло Майстренко. Наш гість завершує працю над документальним фільмом «Україно, ось де Твої сини», присвяченим воїнам УНР, котрі боролися разом з поляками проти більшовиків, брали участь у Варшавській битві 1920 року і згодом знайшли останній спочинок у Варшаві.
«15 серпня минулого року ми разом із Союзом поляків України та українським Інститутом національної пам’яті організували в Одесі захід, в якому розповідали про одеситів - героїв Національно-визвольної боротьби та героїв Варшавської битви. Серед них був генерал-хорунжий армії УНР Всеволод Юхимович Змієнко, котрий народився в Одесі, а похований у Варшаві. Коли я почитав його біографію, то дізнався, що він був найкращим другом Марка Безручка, ще одного славетного генерал-хорунжого армії УНР. У листопаді я пішов на Вольський цвинтар у Варшаві, щоби принести квіти Змієнкові, і я там побачив десятки могил воїнів УНР. Мене це вразило, я зрозумів, що треба знімати про це репортаж. Я, як людина, котра цікавиться історією, майже нічого не знав про це».
«Фільм складається з двох частин. На початку даємо історичний аналіз ситуації, в якій ці вояки потрапили до Варшави. Розповідаємо, що відбувалося у Варшаві, якою була діяльність уряду УНР в екзилі. Коли я шукав інформацію, відео на цю тему, знайшов тільки одну передачу, в якій про діяльність цього уряду розповідається кілька хвилин. Хочемо цю тему розкрити, щоби українці та поляки знали – був такий уряд, була Українська Народна Республіка. Пан Юрій Рейт (перший голова Об’єднання українців у Польщі, ініціатор відновлення могил воїнів УНР на Вольському цвинтарі – ред.) абсолютно правильно каже в нашому фільмі, що 24 серпня 1991 року відбулося відновлення незалежності України, а не її проголошення. Друга частина фільму буде розповідати особисті історії воїнів УНР. Серед героїв – безперечно, Марко Безручко. Ми беремо інтерв’ю у внука Марка Безручка, Анатолія Безручка. Він застав ще тих людей, котрі особисто знали Марка Даниловича. Анатолій Безручко каже, що в радянський період не можна було взагалі згадувати про це період. У фільмі розповідаємо теж про мого земляка Всеволода Змієнка, а також Михайла Бондарівського, котрий похований неподалік від Змієнка. Ми згадуємо вояків, професорів, діячів, котрі зробили свій внесок у розбудову української держави в екзилі».
«Радянська та російська фальсифікація історії дуже живуча і донині. Наведу приклад. На півдні України, від Бессарабії до Херсонщини, збудовано лише один пам’ятник, присвячений подіям Національно-визвольної боротьби 1917-21 років. Чому так? Треба визнати, що від 1991 до 2014 року ми фактично жили в спільному російському інформаційному просторі, і це було продовження радянського інформаційного простору. Ще один приклад – у школі ми вивчали творчість Володимира Сосюри. Але жодним словом ніхто не казав, що Сосюра був воїном армії Української Народної Республіки. У нього є чудова поезія тих часів про Петлюру, про Скоропадського, про свої переживання, боротьбу з більшовиками. Ні, нам його представляли як радянського поета, а це було десять років після проголошення незалежності. Тобто інформаційний простір, і радянський, і російський, залишався актуальним. І через це ми довгий час не могли знати правдиву історію союзу з поляками. Анатолій Безручко в нашому фільм дуже цікаву річ сказав, що нам завжди казали - поляки хотіли українців покатоличити, і якби не Московщина, то українців би взагалі не було. З цією догмою багато пересічних українців живе досі. Саме тому ми маємо робити подібні проекти, співпрацювати з ІНП Польщі та України, руйнувати російські міфи, московитські побрехеньки. Чим більше ми будемо це робити – тим швидше ми позбудемося сфальсифікованої української історії».
Плакат документального фільму "Україно, ось де Твої сини"
Повнометражний документальний фільм про воїнів армії УНР, котрі спочивають на Вольському цвинтарі у Варшаві, буде готовий до Дня незалежності України. Реалізація фільму відбувається без підтримки спонсорів та зовнішнього фінансування.
Запрошую послухати розмову з режисером документального фільму «Україно, ось де Твої сини» Павлом Майстренком.
Яна Стемпнєвич
Фото та відеоматеріали люб'язно надав Павло Майстренко