Вже стало традицією, що у перші дні серпня, коли припадають чергові річниці вибуху Варшавського повстання, в «Культурній рубриці» ми розповідаємо про митців-повстанців. Кшиштоф-Каміль Бачинський і Тадеуш Ґайци — ці поети вже були героями наших передач. Обидва загинули під час Варшавського повстання. Сьогоднішню передачу я би хотіла присвятити фотографу, чиї роботи були документацією повстання та фіксацією життя повстанців й варшав’ян. Євґеніуш Локайський (пол. Eugeniusz Lokajski) теж загинув у Варшавському повстанні, залишивши після себе неабиякий творчий доробок — понад тисячу фотографій. Цьогоріч ці світлини увійшли до спеціального альбому «Євґеніуш Локайський. Брок. 1908-1944. Фоторепортер». Брок — це повстанський позивний Локайського. Альбом видано Музеєм Варшавського повстання, і на його підставі польський музикант і композитор Томаш Орґанек записав альбом, присвячений 77-им роковинам Варшавського повстання. «Врятує нас любов» (пол. Ocali nas miłość) - це заголовок альбому, який записав гурт «Ørganek» до річниці Варшавського повстання. - говорить Томаш Орґанек:
«Цього року Музей Варшавського повстання запросив наш гурт видати музичний альбом та підготувати концерт до 77-их роковин Варшавського повстання. Це добра традиція музею — щороку інший артист своєю творчістю розповідає про повстання. Цьогоріч гурт «Ørganek» мав велику честь, щоби музично вшанувати Варшавське повстання. Концерт відбувся 24 липня і дав початок ювілейним заходам. А чому саме «Брок»? Під час нашої першої зустрічі з директором Музею Варшавського повстання, Ян Олдаковський показав мені альбом з тисячею фотографій Локайського, і сказав — може ці фотографії вам у чому допоможуть, а якщо ні — то натхнення може бути деінде. І ви знаєте, коли я вдома переглянув альбом, подивися ці фотографії, то зрозумів, що маю готові пісні. Потрібно тільки списати ці історії з фото. Часом — це справжні історії, часом — імпресії на тему цих фото. Це прекрасні фотографії, чудові, дуже якісні. Тут відчувається життя. Це не драма, трагедія, якась бомба війни. Неймовірним і магнетичним у цих фотографіях є те, що Локайський показав передусім людей, життя цих людей, і життя, не смерть. На цих фото ми бачимо, як хтось одружується, хтось сміється, хтось гладить песика. Це життя та енергію я хотів передати у своїх піснях».
Eugeniusz Lokajski
Євґеніуш Локайський (Eugeniusz Lokajski) — відомий спортсмен міжвоєнної Польщі, рекордист у метанні списа з 1936 року, віце-чемпіон світу в п’ятиборстві, учасник XI Літніх олімпійських ігор у Берліні в 1936 році. У 1944 році Локайський включився у Варшавське повстання і був не тільки повстанцем, але й фоторепортером повстання. Під час повстання він виконував функцію зв’язкового офіцера Штаб-компанії «Кошта» (пол. Koszta), а 30 серпня став командувачем цієї компанії. Локайському надано право «на те, щоби він мав при собі та використовував фотографічний апарат, за допомогою якого проводив документацію перебігу повстання». Євґеніуш Локайський загинув 25 вересня 1944 року, під час Варшавського повстання, за цей час, від 1 серпня до 25 вересня, він виконав понад 1000 фотографій.
Колекція фотографій Еуґеніуша Локайського є постійним елементом виставки Музею Варшавського повстання, - говорить директор музею Ян Олдаковський:
«На фотографіях Євґеніуша Локайського є щось феноменальне, щось, що нерозривно пов’язане із Варшавським повстанням. Він не фотографував руїн міста, не зосереджувався на зброї, він дивився на людей. Він умів якимось неймовірним способом показати повстанський дух, який видно на його фотографіях. Цей повстанський дух був відчутний у Варшаві. Це відчуття людяності, спільноти, яку тоді створили повстанці та мешканці району Середмістя, де робив фотографії Локайський. Хочу звернути увагу, що на його фотографіях видно, що навіть у складні моменти оця людяність є надважливою. Повстанці мають відчуття, що вони створюють якусь виняткову спільноту, здійснюють виняткову справу. І ці емоції йому вдалося зловити в кадр. Музей Варшавського повстання не виглядав би так, як нині виглядає, не був би таким популярним місцем, якби не фотографії Локайського. Нам ці фотографії на самому початку діяльності музею подарувала сестра Євґеніуша Локайського. Ці фотографії дозволили нам створити виставку з людьми на першому плані. Не історична подія, не військовий процес, а саме люди. Люди, котрі дивляться в об’єктив, часом їхні погляди втомлені, часом — іронічні, а часом — радісні».
Sierpień 1944 r. Kuchnia powstańczej stołówki w gmachu "Adrii" przy ul. Moniuszki 10
Євґеніуш Локайський робив фотографії переважно у районі Середмістя, а проявляв плівки у квартирі своєї сестри Зофії Доманської, котра теж зберігала негативи. 25 вересня 1944 року, коли в повітрі відчувався запах капітуляції Варшавського повстання, командування відправило Локайського до штаб-квартири Армії Крайової. Там він мав зробити фотографії до фальсифікованих документів. На цих документах повстанці могли би виїхати з міста разом із цивільним населенням. Цього ж дня Локайський загинув, під руїнами збомбардованого будинку на вулиці Маршалковській. Символічно, що в цьому будинку діяв фотографічна крамниця, в якій можна було проявляти плівки. Як каже директор Музею Варшавського повстання Ян Олдаковський, Локайський не був професійним фотографом.
«Він був передусім спортсменом. Натомість фотографією займався аматорськи. Локайський почав фотографувати ще перед війною, він фотографував спортивні змагання, це було досить складне завдання, оскільки навіть сьогодні, з досконалим технічним спорядженням важко зробити добре фото, а тоді це завдання було ще складніше. Під час Варшавського повстання він робив не тільки фото на вулицях Варшави, але — як ви зауважили — фотографії до фальшивих документів. І зрештою, загинув проявляючи ці фотографії. Негативи фотографій винесла його сестра. Поляки знають деякі фото, оскільки вони ілюстрували чимало текстів, присвячених Варшавському повстанню. Коли ми отримали ці фотографії Локайського, ми їх піддали дуже ретельній обробці, і тепер вони є частиною нашої постійної експозиції».
За допомогою фотографій Євґеніуша Локайського було відтворено деякі події Варшавського повстання та ідентифіковано деяких осіб:
«Завдяки тому, що нам вдалося перефотографувати негативи Локайського, це був досить новаторський метод, то нам теж вдалося так їх опрацювати в цифровій технології, і ми знайшли кількадесят нових осіб, які є на цих знімках. На оригіналах їхні обличчя невиразні, сховані десь в тіні. А тепер бачимо на фотографіях дуже багато різних деталей».
Усі збережені фотографії Локайського можна подивитися у згаданому альбомі «Євгеніуш Локайський. Брок. 1908-1944. Фоторепортер».
«Цей альбом містить чорно-білі фотографії Локайського, деякі з них мають чудову якість. Аж важко повірити, що ці фотографії було зроблено 77 років тому. Коли я дивився на деякі фотографії, то складалося таке враження, що це фотографії зроблено в наші сучасні часи, а у повстанців втілилися реконструктори. А альбомі знайдемо теж портрет самого Євґеніуша Локайського. Він комусь дав фотоапарат і попросив зробити йому знімку. Це одна з небагатьох фотографій Локайського. Він тут позує у шоломі, має усміх Мони Лізи і тримає на руках маленьке кошеня».
Запрошую послухати передачу в доданому файлі
Яна Стемпнєвич