Під час Міжнародного книжкового ярмарку в Лондоні українські видавці закликали підтримати та придбати права на видання книг своїх авторів, оскільки після російського вторгнення український видавничий ринок зазнав серйозних труднощів. У зв’язку з цим зверненням у Варшавській кав’ярні «Big Book Cafe» відбулася зустріч, що стосувалась літературного ландшафту України. Мова під час зустрічі йшла, серед іншого, про те, що читають українці? Чи зосереджуються автори наукової літератури на локальній тематиці, чи використовують у своїх творах міжнародні теми? Чи знані в Польщі українські письменники є також відомими в Україні? Які найважливіші сучасні імена та прізвища варто представити польському читачеві?
Про це УСПР розповіли кураторка Художнього музею в Лодзі, журналістка, викладачка, перекладачка Анна Лазар; перекладачка з української мови, редакторка літературного журналу «Радар», аспірантка Ягеллонського університету Уршуля Пєчек; письменник і журналіст, який займається українською тематикою, друкується в польській та українській пресі, у тому числі у таких виданнях, як «Tygodnik Powszechny», «Polityka», «Więzi», «Przekrój», «Український тиждень» Лукаш Сатурчак.
Анна Лазар, зокрема, розповіла, що зацікавлення українською літературою в Польщі триває доволі довго. Перші тексти, що не підпадали під цензуру, почали з'являтися вже в 90-х роках. Це були доволі нішеві видавництва, пов'язані з розвитком тогочасного книжкового ринку, які, в свою чергу, мали велике прагнення пізнати культуру сусідів. Але в Польщі видавничий ринок сильно змінюється, водночас змінюється його динаміка. З’являються видавництва, що спеціалізуються на виданні східноєвропейської літератури, особливо української. Колись це було видавництво «Świat Literatury», згодом «Czarne» мало першість у видаванні української літератури. «Pogranicze» в Сейнах промувало видавання українських текстів, зараз першість мають «Warsztaty Kultury» в Любліні, «Kolegium Europy Wschodniej» у Вроцлаві.
На думку Анни Лазар, Україна має чудові традиції глибокого інтелектуального есею. Тут особливо впродовж останніх місяців тріумфує Оксана Забужко та її «Планета Полин», але також варто згадати її раніші повісті, давно присутні на польському ринку та історично-публіцистичні тексти Наталі Яковенко, Миколи Рябчука та Ярослава Грицака
Уршуля Пєчек натомість говорить, що варто звернути увагу на ті книжки, що з'явилися відразу після Майдану, коли автори почали писати про війну на Донбасі. Однією з авторок, які багато писали про ці події, є Катерина Калитко, яку майже не перекладають на польську.
Лукаш Сатурчак звернув увагу на те, що зараз в Україні найцікавішим є репортаж, адже саме він найцікавіше розповідає про Україну, бо він дуже швидко розповідає про події, що відбуваються. Художня література є повільнішою, оскільки мусить перечекати і починає діяти значно пізніше.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Іріна Завіша, Данута Наугольник