Від початку російського вторгнення в Україну Вроцлавський Центр для літніх людей прихистив і знайшов заняття для десятків українських пенсіонерів. Поряд із дітьми і жінками – це чи не найбільш незахищені та емоційно вразливі люди, які ще й потрапили в критичну ситуацію.
Вже за кілька днів вони візьмуть участь у яскравому дійстві – Днях людей похилого віку, які охоплять Вроцлав більш як на місяць.
Більше про це Українській службі Польського радіо розповіли Роберт Павлішко, віцедиректор Вроцлавського центру громадського розвитку та координаторка вроцлавських Днів людей похилого віку 2022 року Каміла Полянська.
Відколи почалася широкомасштабна війна росії проти України, до Польщі виїхало багато людей, в тому числі похилого віку. Вроцлавський Центр підтримки літніх людей опікується в тому числі і такими особами, говорить Роберт Павлішко.
«Ситуація, якої мало хто сподівався, та війна, що почалася 24 лютого, спонукала нас до пошуку і розбудови нових пропозицій для людей, які приїжджають до Польщі, як гості. Найбільше, звісно приїжджає гостей з України. Тому ми пропонуємо багато чого їм. До Вроцлава приїхало дуже багато жінок. І нам довелося дуже швидко вирішувати, чим ми можемо їм допомогти. Швидко, але прислухаючись до очікувань наших гостей. І перше, що ми приготували, було пов’язано з рукоділлям. Це не стосується тільки пань похилого віку з України, а взагалі українських жінок різних поколінь. Вони зустрічаються у нас впродовж тижня по понеділках і четвергах і вишивають надзвичайні речі. Сорочки, нашивки. Вишивають і продають на різних ярмарках, а кошти вкладають в речі, яких потребують ЗСУ. Це їхній вклад в оборону України, яка триває. Для нас це велика честь і велика радість, що ми можемо докласти маленьку цеглинку, маленьку крапельку до тієї склянки води долити - приймати у себе тих жінок, які почали усміхатися, розмовляти між собою, навіть сміятися! Я сподіваюся, ці радість і усміх через те, що почуваються вони тут добре. Ми про це дуже дбаємо всім нашим колективом. І цю радість видно в очах. Вони почуваються, як у себе. Я не раз їм казав, що вони мають почуватися, як у себе, не питати ні про що, але господарювати, як вважають за потрібне. Що цікаво, на такі заняття приходять і старші жінки з Польщі, які також хочуть вчитися вишивати хрестиком. Хочуть навчитися вишивати ті візерунки на сорочках. І тут вже можна говорити не тільки про зустрічі між поколіннями, але й про міжнародні зустрічі».
Це цікаво, адже відбувається обмін культурами. Кожна культура має свої техніки вишивки.
«Скажу про феномен, який став для мене відкриттям – це візерунки, які містять закодовані імена. У нас в Польщі чогось такого немає. Чи вишивка на білій сорочці. Звісно, якщо говорити про техніки, вони дуже схожі, однак, виконання і тло – суттєво відрізняються. Крім того, є дуже дрібна вишивка, дуже детальна. Це маса роботи, це неймовірно! Я спробував підгледіти за процесом, це неймовірна праця і це також надзвичайно феноменальне. Те, що відрізняє в цьому сенсі Польщу і Україну, це передовсім поширення цього мистецтва. В Польщі переважно воно вже занепадає, а в Україні все ще дуже популярне. Ми намагаємося це використовувати, аби навчити і молодше, і старше покоління робити такі речі, пригадати, відновити і культивувати цю культуру на цих теренах», - говорить Роберт Павлішко.
Тобто, допомагаючи українцям, вроцлавський Центр допомагає також полякам повернути забуті традиції. Вони відходять, зникають. І було би шкода. А завдяки гостям Центру, каже Роберт Павлішко, є шанс відновити або повернути їх.
«Так, звісно. Наступна ініціатива – поява фундації, яка звернулася до нас із запитанням, як вона може долучитися до наших ініціатив. І ми запропонували різні майстер-класи на міжнародному рівні. Жінки з Польщі та України вчаться танцювати, займаються хореографією, обмінюються інформацією про те, як це виглядає у вас, як у нас. І то не просто обмінюються питаннями-відповідями, а відбувається все на рівні обміну досвідом, наживо – як поводяться, танцюють, які є ритми. Є також заняття з рукоділля, також заняття, що стосуються різних традицій, які поширені там і тут.
І остання річ, яка у нас з’явилася цілком природно, і стосується вона не тільки українців, але й усіх міжнародних діаспор у Вроцлаві, бо Вроцлав є містом, яке пригортає всіх, хто хоче в ньому жити. Не лише поляків – дуже багато індусів, німців, велика українська діаспора. Отже, Вроцлав старшим особам пропонує доступ до вроцлавської карти особи похилого віку. Ця карта надає доступ до 200 різних грантів, які пропонують наші партнери – ресторани, кафе. Це знижки, або розширені можливості для людей, які мають понад 60 років, і проживають у Вроцлаві, незалежно від національності».
Цього року Центр відзначає 15-ліття заснування. На цей ювілей запрошено багато гостей.
«Ми починаємо урочистості 10 вересня. Це традиційний, характерний для Днів людей похилого віку - марш капелюшків. Старші люди їх прикрашають, а потім рушають містом. І це такий чудесний кольоровий килим, який дуже гарно виглядає згори, з дрона. Звісно, буде тут український акцент, оскільки я попросив жінок з України обов’язково взяти в цьому участь, бо не уявляю, як би то було без них. Нам дуже важливо, аби вони були і приготували капелюшки. І бачу, що вони готуються. І це чудово.
Щороку відкриття має свій колорит. І цього року ми вирішили, що це буде стиль «Шалених» 70-х років. буде концерт з музикою 70-х. будуть чопери, мотоцикли, кадилаки, кльоші, розхристані сорочки і подібні речі. Також буде символічна передача ключів до міської брами, кілька конкурсів. Один із них, найбільш особливий – «Родина – це скарб». Тобто, конкурс на найбільшу родину, де будуть онуки, правнуки, прадіди і прабабусі. Часом чисельність доходить до кількох десятків, а то й сотні осіб. І це прекрасно».
Загалом для гостей свята приготували понад 150 різноманітних заходів. Кожен, каже координаторка свята Каміла Полянська, знайде щось для себе.
«Ми стартуємо 10 вересня, зустрічаємося на Сольному ринку о 14-й. Почнеться з танцювальних показів, далі марш капелюшків довкола ратуші, а о 15-й – офіційне привітання мера міста, королівської пари, обраної серед старших осіб, буде вручення сертифікатів для приятелів старших осіб, для місць, прихильних до них, будуть нагороди для лауреатів конкурсів Родина – це скарб і Капелюшки мають душу, а потім концерт у стилі 70-х.
Впродовж усього фестивалю ми приготували понад 150 різних культурних, спортивних, оздоровчих, навчальних, заходів. Для шанувальників культури ми приготували різні перегляди творчості осіб похилого віку – кабаре, театральні постановки, пантоміми, виступи аматорських хорів. Крім того, багато виставок в галереях, спектаклі, зокрема «Сон літньої ночі», «Покоління», перегляди кінофільмів. Піклуючись про здоров’я людей похилого віку, ми приготували день здоров'я. 5 жовтня у вроцлавських аркадах можна буде скористатися з безкоштовних консультацій та медичних обстежень. Для любителів активного відпочинку ми пропонуємо пішохідні і велосипедні траси».
Приїхати на свято зможуть всі охочі. Не лише мешканці Вроцлава та Польщі, але й з-за кордону.
«Заходи переважно безкоштовні, треба лише записатися. Це можна зробити безпосередньо в інфопункті у Вроцлаві на Домініканській площі, або надіславши листа на мейла, який можна знайти на сторінці Вроцлавського центру людей похилого віку ввв.сеньйори.вроцлав.пл. а також по телефону. Щороку центр організовує понад 20 великих проєктів і кільканадцять менших. Також центр є ініціатором різних новаторських проєктів, як то карта сеньйора, чи місто поколінь. А також співпрацює з іншими центрами сеньйора з усієї Польщі, запрошуємо до нас, організовуємо зустрічі, їздимо на конференції, аби обмінюватися традиціями, досвідом, ми відкриті на всілякі обміни та ініціативи. Раніше з нагоди організації днів сеньйора чи днів бабусі і дідуся, чи інших подій ми завжди були відкриті і завжди свої пропозиції висилали до різних товариств та організацій. З усієї Польщі і світу. І траплялося, що в тому брали участь також і громадяни України. Був символічний танець в колі. Старші люди були переодягнені в характерні строї різних культур світу і були також гості з України».
Слухайте розмову у доданому звуковому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк.