Близько 800 магнітофонних стрічок на бобінах і касетах зберігаються в архіві Українського вільного університету в Мюнхені. Це, за словами науковців Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, записи української редакції Радіо «Свобода» кінця 50-х — початку 90-х років, передані на зберігання до УВУ.
«До нього за змістом входять музичні зразки, літературні твори, виступи, лекції, концерти, урочистості, святкові літургії, а також інтерв’ю (записані працівниками української редакції Радіо "Свобода", який тоді базувався у Мюнхені) та інше. Більшість записів відображають мистецьку діяльність представників української діаспори Німеччини, Великої Британії, Канади, США (композиторів, диригентів, виконавців — солістів і колективів, діячів культури)», — говорить Віолетта Дутчак.
І власне, музичних записів там добра половина. А вагу і унікальність цих матеріалів для української культури важко переоцінити, — стверджують науковці ПНУ, доктори мистецтвознавства, професори кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва університету Віолетта Дутчак і Мирон Черепанин. Вони в рамках підписаного в грудні минулого року меморандуму між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна) та Українським Вільним Університетом (Мюнхен, Німеччина) взялися оцифрувати,науково осмислити, класифікувати і впорядкувати ці записи. Адже більшість плівок не підписано, деякі потребують уточнень.
Впродовж січня і лютого 2023 року науковці здійснили етап реалізації проєкту «Українська культурно-мистецька спадщина у фондах архіву Українського Вільного Університету: оцифрування і наукове осмислення» і оцифрували близько 200 плівок.
Що цікаво, говорять науковці, серед них є унікальні плівки із записами концертів та виступів бандуристів з української діаспори. Імена бандуриста Зіновія Штокалка зі США, бандуриста Володимира Луціва з Великої Британі, чи бандуристки і керівниці ансамблю «Бандура» з Перемишля Ольги Левчишин-Попович, бандуриста Миколи Дейчаківського зі США, бандуриста з канади, дослідника кобзарства Андрія Горняткевича, вочевидь, мало відомі широкому загалові в Україні. І це не дивно. Про те, що в українській діаспорі берегли українську культуру, в Совєцькому союзі не говорили.
Це унікальні записи, і це дуже важливо в контексті вивчення свого і повернення свого, особливо зараз, коли говорять, що нас не було ніколи, що українська культура — це щось запозичене і подароване імперією людям, які жили на територіях сучасної України, на тлі спроб знищити українську укультуру, що сьогодні сьогодні вилилося у повномасштабну війну Росії проти Української незалежної держави. А навіть ці унікальні записи показують цілком протилежне — українці були, є і будуть, і це доводить досвід попередніх століть. Це величезний пласт української культури, який зберегла українська діаспора.
Повну розмову і фрагменти унікальних записів слухайте у доданому звуковому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк