Тихим шелестом крапель огортає ця неймовірна музика вдячного слухача. До свого попереднього альбому музиканти йшли довгих 8 років. Ретельно виважували кожну ноту, кожен звук і напівтон. І вдалося.
Цей «Сон» не заколисує, він лише занурює в себе, поглинає, всотує, аби в несподіваний момент викинути в «Обійми дощу».
Ми познайомилися через випадок. У пошуку інформації про українську прогресивну рокову музику я натрапив на інофрмацію про цей гурт. Володимир Агафонкін, його засновник, автор тектсів, музики і вокаліст, погодився на розмову. Ми поговорили з годину, але здавалося, говорили набагато довше. В тому сенсі, що добра розмова триває довго, хоча й злітає, наче одна мить.
Мить, яка відділяє краплю між її відривом від хмари і падінням на спраглу обіймів дощу землю.
Повну розмову і музику гурту слухайте у доданому звуковому файлі.
Розмовляв Володмир Гарматюк