Роман «Ненаситність» Станіслава Ігнація Віткевича в українському перекладі чекає на друк у видавництві «Фоліо». Раніше у цьому ж видавництві з’явився переклад іншого твору Віткевича – «Прощання з осінню».
Письменниця та перекладачка Світлана Бреславська, яка працює над цими перекладами в рамках резиденції Польського Інституту літератури, говорить, що Віткевич майже невідомий українському читачеві так, як, скажімо, інші польські автори — Бруно Шульц чи Вітольд Ґомбрович. А, між тим, він цікавий не лише як письменник, але і як художник, фотограф, драматург, філософ.
«У своєму романі "Ненаситність", – каже Світлана Бреславська, – Віткацій навіть передбачив знищення росії Китаєм».
Робота над творчістю Станіслава Ігнація Віткевича розпочалася ще у 2021 році, коли директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький запропонував перекласти роман «Прощання з осінню».
«На той час постать Віткевича була мені невідома, незнаний він і в Україні, на відміну від Бруно Шульца чи Вітольда Ґомбровича – його близьких приятелів. Взагалі, Вітольд Ґомбрович в одній зі своїх статей написав, що «в міжвоєнний період було три мушкетери польської літератури» – Віткевич, Шульц і сам Ґомбрович. Це були три потужні постаті польського модернізму, бо, власне, на них і трималася література початку ХХ-го століття. На той час, не знаючи хто це, не знаючи нічого про його творчість, я взялася за це нелегке завдання, бо насправді мова його творів дуже складна, зі складними реченнями, зі складними думками, філософська. Мені вдалося закінчити цю роботу і наприкінці 2021 року вже мала з'явитися книжка, але вибухнула повномасштабна війна і довелося чекати на книжку до вересня минулого року».
Також минулого року, вже перебуваючи на резиденції Польського Інституту літератури, Світлана Бреславська почала працювати над перекладом іншого роману Віткевича – «Ненаситність». За словами перекладачки, це – ще складніший роман. Але й постать автора роману також непроста.
«Віткацій – надзвичайно талановитий творчий чоловік, майже геній, а можливо, навіть і геній. Він був і письменником, і художником (зокрема, відома велика колекція його робіт, власне, портретів). Він був філософом, драматургом. Надзвичайно популярний у Польщі і, на жаль, майже не відомий в Україні. Хоча, так склалося, що похований Віткевич в селі Озера на Рівненщині.
Його доля була дуже складною, але складною, власне, через те, що мав дуже непростий характер.
Виховувався Віткацій в інтелігентній, творчий родині. Його батько Станіслав Віткевич – відомий архітектор – вважав, що його син мусить бути геніальним, тому до звичайної школи дитину не давали, з ним займалися яскраві особистості, професори. Віткевич в домашніх умовах отримав блискучу освіту, розвинув свої таланти. Він ніколи не закінчував жодних академій, проте, геніально малював. Колекції його творів знаходяться в музеях у Слупську, Катовіцах, Кракові, Варшаві, Познані...
Віткацій, як філософ, є автором Теорії Чистої Форми, в якій стверджував, що мистецтво має бути відірваним від життя; п'єси не мають відображати побутові сцени і глядач повинен бачити чисту форму мистецтва без будь-яких побутових нашарувань».
Зараз Світлана Бреславська співпрацює з Інститутом Віткація у Варшаві, і за їхньою рекомендацією перекладає книжку літературознавчих статей про митця та його творчість – «Віткацій. Хижий розум». Сподіваємося, що наступного року ця книжка вийде друком в Україні.
Слухайте повну розмову у доданому файлі
Розмовляв Володимир Гарматюк