Остап Мануляк — композитор, виконавець та ініціатор різних мистецьких проєктів. Його захоплення — електроакустична музика. Остап Мануляк викладає також у Львівській національній музичній академії ім. Миколи Лисенка.
Музикант двічі був стипендіатом програми «Gaude Polonia» та проходив навчання у Кракові. Також Остап Мануляк — лауреат багатьох премій і конкурсів.
Ви виконуєте електроакустичну музику. Звідки таке захоплення, не класика, а саме експерименти зі звуком?
Я насправді ще з часів свого навчання у Львівській консерваторії цікавився електронною музикою. У нас тоді не було у Львові студії електронної музики. Єдина студія електронної музики, яка тоді була в Україні, існувала в Києві.
Мене завжди якось тягнуло до електронної музики. У 2006-му я отримав стипендію «Gaude Polonia». Я поїхав і навчався композиції у професора Збіґнєва-Боярського в Краківській музичній академії.
Власне, в Краківській музичній академії є студія електронної музики, якою керує Марек Холонєвський. Досить часто там відбуваються якісь відкриті лекції. І я час від часу заходив на ці відкриті лекції.
Після цього я якось осмілився грати вже не суто теоретично. Тобто, в мене були раніше спроби, ще в підлітковому віці. Користувався батьковим синтезатором, і там робив якісь композиції, як це тоді окреслювали new age.
Після цих відкритих лекцій у Кракові я почав серйозніше займатися якраз цією сферою академічної електроніки, точніше, електроакустики.
Від 2007 року я регулярно працюю у сфері електроакустики. І тут насправді, якщо говорити про електроакустичну музику, то ми маємо справу ще з одним жанром музики, в якому композитори працюють.
Тобто, коли ми говоримо, що є вокальна музика, є хорові твори, є камерно-інструментальні твори, твори для симфонічного оркестру, і в доробку є електроакустика. І, якщо ми говоримо про електроакустику, то ми маємо два такі базові типи. Один тип — це для фіксованого запису, або що до сьогодні називають музика для плівки. Тому що колись там в 50-х, в 60-х роках ці композиції робилися на магнітофонній плівці. Тепер ми зазвичай використовуємо цей термін «музика для фіксованого запису». У цих творах для фіксованого запису ви робите якусь композицію, вона у вас є готова, і вона там відтворюється. Зазвичай це переважно багатоканальні якісь композиції, ми працюємо не зі стерео, а з квадро, восьмиканальним звуком, амбісонікою і так далі.
Повне інтерв’ю з Остапом Мануляком слухайте у доданому файлі
Лариса Задорожна