Кароль Шимановський, видатний польський піаніст, композитор та музичний критик, народився 142 роки тому, 3 жовтня 1882 року в селі Тимошівка (Черкаська область). На своїй батьківщині він провів понад 30 років. Про Кароля Шимановського розповідають Тереса Хилінська, авторка монографії, присвяченої композитору, а також Артур Таубер, двоюрідний брат Шимановського, котрий також зростав у Тимошівці.
Артур Таубер: «Атмосфера дому Шимановських у Тимошівці була винятковою. Батько Кароля Шимановського — мій дядько Станіслав Шимановський. Коли він був молодою людиною, планував присвятити своє життя науковій кар’єрі в галузі математики. Але після того, як він успадкував після свого дядька великий маєток у Тимошівці (це Черкаська область), Станіслав Шимановський був змушений відмовитися від своїх планів і зайнятися — як ми сьогодні говоримо — фермерством. Його наукові зацікавлення вилилися у прекрасну, велику і містку бібліотеку, яку Станіслав створив у Тимошівці. Більшість сучасних йому новинок в галузі наукової літератури, публіцистики, белетристики — це все було в бібліотеці Шимановських. Крім цього, мій дядько Станіслав колекціонував картини, старовинну зброю та меблі. Цінні предмети перетворили дім Шимановських у багатий музей. Станіслав Шимановський добре грав на віолончелі та фортепіано. І в такій атмосфері зростав і виховувався Кароль Шимановський. Будучи дитиною зі слабким здоров’ям, Кароль не грався так, як інші діти, безтурботно на подвір’ї. Крім цього, маленький Кароль вже з ранніх років показував свій непересічний талант і розум. Він дуже багато читав, користувався, звісно, бібліотекою свого батька, яка становила для нього невичерпне джерело знань».
Кароль Шимановський, 1935 рік
Кароль Шимановський народився у сім’ї зі шляхетським родоводом, його батьки культивували патріотичні традиції. І це виховання мало величезний вплив на формування його характеру, ідентичності та ставлення до батьківщини.
Тереса Хилінська: «Я хочу звернути увагу, що Шимановський зі своєї родинної Тимошівки, зі своєї малої батьківщини — тому що так треба назвати це місце, цей родинний дім, в якому він зростав, і ці краєвиди, серед яких він виховувався — отже, він виїхав звідси у 1919 році, коли Каролю Шимановському було вже 36 років. Отже, це була вже сформована людина, митець, котрий мав на своєму рахунку багато творів та успішних прем’єр. Ми говоримо про патріотичне виховання у домі Шимановських, але хочу наголосити, що там взагалі ніхто не вживав це слово — "патріотизм". Пам’ятаймо, коли народився Кароль Шимановський — це був 1882 рік, і в який період історії Польщі жили його батьки. Це було після двох невдалих повстань, російська окупація, тобто тут панувала російська імперія. І можна сказати, що то було дно польської неволі. Тому це не був патріотизм в такому сучасному для нас значенні цього слова. Ні! П’ять поколінь шляхетського роду Шимановських боролося за виживання, за збереження своєї національної ідентичності. Це була боротьба за ідентичність. Тож тут слово "патріотизм" навіть якось не пасує. Як ілюстрацію, наведу ось таку ситуацію. Рік 1903-й. Каролю Шимановському 21 рік, він вчиться у Варшаві. Батько до нього тоді пише листа, в якому наголошує, що приймає усі погляди сина: "Дорогий сину, я приймаю без образи усі твої погляди, які діаметрально відрізняються від моїх. Можеш зі мною дискутувати також в релігійних питаннях. Але єдине, що мені би заболіло — якби я помітив у тебе, що не любиш свою країну". Отже, тут не йдеться про експансивний патріотизм чи щось таке. Батько говорить про розрив зв’язку із чимось, що є нашою ідентичністю».
Перша світова війна і політичні пертурбації вигнали родину Шимановських із Тимошівки, і вони переїхали до Єлисаветграда.
Тереса Хилінська: «Шимановський був уважним спостерігачем політично-суспільних змін. Його це дуже все цікавило. Політика його цікавила усе життя. І він спокійно сприйняв факт, що його життя, та життя інших поляків в Тимошівці — це минуле. І він не плакав за минулим. Чому? Тому що уся увага його сім’ї та його самого була спрямована на те, що відбувалося в 1918 році. Більшовики увійшли до Києва і влаштували різанину Києва. Потім білі перейняли владу над Єлисаветградом, де тоді жили Шимановські. І тоді з’явилася надія на виїзд до Варшави. Це була половина 1919 року».
Шимановський мав також епізод праці в більшовицькому Народному комісаріаті освіти (відділ культури).
Тереса Хилінська: «Просто один із більшовицьких діячів сказав так: поки що Шимановський нам потрібен. Хай він там собі мріє про свою країну, але поки що він служить нам. Вперше Шимановський виступив як соліст, як піаніст на одному із концертів, куди буквально заганяли людей — робітників та солдат, пролетаріат. У спогадах можна прочитати і про слухачів, і про трупи, що лежать на вулицях. Ну а потім, як знаємо, біла армія витіснила червону з тих теренів, і вже від серпня 1919 року сім’я Шимановських збиралася в дорогу, до Польщі. Це була унікальна нагода, як кажуть у футболі, трансферне віконечко, яке відкрилося, але могло у кожну мить зачинитися».
Артур Таубер: «У вересні 1919 року Кароль і я з нашими сім’ями виїхали до Одеси. А звідти, вже після оформлення усіх документів, ми поїхали до Польщі товарними вагонами. Так, потяг, який віз поляків до Польщі, складався тільки з товарних вагонів. Першого дня Різдва 1919 року ми доїхали до Варшави».
Шимановський приїхав до Польщі, котра існувала вже рік. Він отримав польський паспорт. Для Кароля Шимановського це було дуже важливо — мати польський паспорт! Яким композитором став Шимановський у незалежній Польщі?
Тереса Хилінська: «Це дуже цікаве запитання. Мистецтво мусило якось впоратися зі спадщиною російської імперії. І постало питання: продовжувати тренд страждання, який був притаманний ХІХ століттю? Шимановський таких дилем не мав. Він був впевнений, що найважливішою є тяглість польської культури, котра має свою винятковість та окремішність. Він не порівнював, не оцінював, чи польська культура є кращою, гіршою і так далі. Для нього був важливий сам факт, що вона є самостійною. А це — цінність. Шимановський також розумів, що свобода, яка настала у Польщі, пов’язана також з відповідальністю».
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі.
Запрошуємо також послухати передачу про улюблену віллу Кароля Шимановського «Атма» у Закопаному .
Dwójka/Яна Стемпнєвич