У рубриці «Економіка і Бізнес» мова піде про майбутню розбудову польських морських портів на Балтиці. Сейм у першій половині серпня прийняв спеціальний закон, що сприятиме швидшому інвестуванню здебільшого державних коштів у розбудову відповідної інфраструктури.
Отже, парламент прийняв спеціальний закон щодо інвестицій у будівництво портів на зовнішніх рейдах. Цей документ охоплює гавані, що мають стратегічне значення для економіки, тобто порти Ґданськ, Ґдиня та комплекс портів Щецін і Свіноустя. Передбачається, що понад 95% фінансування буде задіяно за участі Державної скарбниці. Подальший розвиток цих портів потребує збільшення їхнього вантажообороту. Для цього необхідно здійснити цілий ряд спеціальних законодавчо-нормативних регулювань, що нині й відбувається.
Завдяки інвестиційним мільярдам передбачено будівництво Центрального порту в Ґданську, зовнішнього порту в Ґдині та глибоководного контейнерного терміналу в Свіноусті.
Міністр морського і річкового господарства Марек Ґрубарчик каже, що нині у країні панує привабливий клімат для здійснення вище названих завдань:
«Нині у нас для розвитку портів надзвичайно позитивний бізнес-клімат. Я нагадаю, що у сфері перевантажень ми торік вийшли на показники у 100 млн тонн. Такого результату ми в Польщі ще ніколи не мали. Це додало до бюджету держави понад 9 млрд євро. Тому зараз ми маємо єдину можливість для початку втілення у життя таких інвестицій.
Йдеться про будівництво Центрального порту в Ґданську, порту на зовнішньому рейді в Ґдині, контейнерного терміналу у Свіноусті. Ці інвестиційні проекти ми зосередили в межах закону, що його називають „спецзаконом про розбудову морських портів», і який має завдання кардинально прискорити увесь інвестиційний процес і, перш за все, узгоджувальний процес, щоб якнайшвидшими темпами реалізувати задумане».
Збільшення перевантажувального потенціалу польських портів має стратегічне значення для економіки та бюджетного наповнення. Якщо 2011 року надходження до бюджету з мита, податків та акцизу сягали до 2 мільярдів 300 млн євро, то сьогодні ця цифра зросла до 9 мільярдів 300 млн євро. Тож новий закон сприятиме ще більшому зростанню надходжень:
«Нові правила, які були ухвалені, стосуються формально-правових елементів, тобто всього інвестиційного процесу, зокрема отримання дозволів, що стосуються довкілля та дозволів на реалізацію інвестицій. Увесь цей період буде скорочено приблизно на три роки. Для нас - це пріоритет, щоб реалізація задуманого не завершилась протягом наступного десятиліття, що безумовно сприятиме скороченню терміну реалізації і дасть можливість оперативно і якнайшвидше збудувати ці три головні для національної економіки гавані».
Які ще заходи Ви плануєте провести задля зміцнення польських гаваней?
«Зміцнення морських портів - це, перш за все, поліпшення доступу до них з боку як суші, так і моря. У зв’язку з цим, вже ведуться роботи у сфері модернізації залізничного доступу, бо для контейнерного руху – це потужний інструмент постачання з суші. У випадку Щеціна і Свіноусті реалізується також водний шлях річкою Одра, який дуже важливий для поліпшення руху і доступу до портів. Крім цього, йдеться, наприклад, про будівництво судноплавної колії глибиною 12,5 м від Свіноусті до Щеціна, вона сприятиме збільшенню вантажообігу гаваней у Щеціні та Свіноусті, а також надасть доступ до них з боку моря. Тож, багатолітній план з поліпшення, поглиблення і утримання морських смуг доступу до усіх портів – це саме ті елементи, які сприятимуть можливості обслуговування вантажів і, перш за все, обслуговування великих одиниць».
Як сьогодні виглядають польські порти на тлі усього Балтійського регіону? Чи існує шанс конкурувати з іншими?
«Щоб конкурувати з портами регіону і, перш за все, відігравати домінуючу роль, необхідні саме ці інвестиції, що ми хочемо реалізувати. Звичайно, що 100 млн тонн перевантажених товарів – це не кінцева наша мета. Наша ціль – подвоєння цієї кількості, і тоді ми справді відіграватимемо переважаючу роль не тільки на Балтійському морі, але і в усій Європі. Нинішній стан ставить нас, на жаль, не на перше місце. Робота нашого відомства спрямована на те, щоб рішуче підвищити перевантажувальну спроможність».
Нові постанови передбачають, серед іншого, що рішення про місцезнаходження інвестиції на зовнішніх рейдах на вимогу інвестора (суб’єкта господарювання, який керує морським портом або директора морського відомства) буде надано воєводою, а воєводі для оформлення такого документу буде достатньо одного місяця. Буде простіше також отримати рішення про екологічні умови для здійснення таких інвестицій. Крім цього, новий спецзакон, зокрема, впроваджує компенсацію за відчуження землі.
Експерти загалом позитивно оцінюють починання уряду щодо прискорення оформлення і будівництва морських гаваней та нарощування вантажоперевезень. Але, як недавно писала газета «Rzeczpospolita» про запланований глибоководний контейнерний термінал у порті на зовнішньому рейді Свіноусті, «такі великі інвестиції у будівництво нових контейнерних терміналів можуть розійтися з потребами ринку. Наприклад, існуючий термінал у Ґдині вже втратив частину вантажу на користь розбудованого ґданського терміналу DCT, що його вважають найбільшим на Балтиці».
Тим часом будівництво Центрального порту у Ґданську, що передбачає дев’ять терміналів, розпочнеться вже 2019 року.
IAR/Newseria/В.П.