«Найбільший світовий експортер газу – Ґазпром – вже втратив два великі ринки – Україну і Туреччину. Тепер він втрачає теж Європейський Союз. Частка російського газу на ринку Євроспільноти та цін на нього є найнижчого за два десятиліття. Європа робить ставку на скраплений природний газ (LNG), - пише «Rzeczpospolita».
За інформацією Ґазпрому за другий квартал, частка російського газу на ринку в ЄС зменшилася до 27,8 відсотків. Це приблизно на одну четверту менше, ніж у 2018 році, коли росіяни мали 36,6-відсоткову частку і продали Європі рекордні 200 млрд кубометрів газу. Водночас газета зауважує, що на початку століття частка російського газу на європейському ринку складала навіть 48 відсотків, а в останні роки була на рівні 36-39 відсотків.
За оцінками порталів Statista і East European Gas Analysis, нинішня частка Ґазпрому на ринку Європи є найнижчою за 20 років. Невигідні для російського монополіста зміни почалися у 2018 році, коли європейські країни значно збільшили імпорт скрапленого газу, в основному з Катару та США. Це вплинуло теж на зниження цін. Якщо десять років тому Ґазпром експортував свою сировину за середньо ціною понад 400 доларів за 1000 кубометрів, то в 2018 році – за 250 доларів, рік тому – за 170 доларів, а на початку цього року - за трохи більше 100 доларів.
У червні ситуація для Ґазпрому ще більше погіршилася, - пише видання. Сировину росіяни продавали в середньому за 82 долари за 1000 кубометрів. За словами порталу finanz.ru, «так дешево Ґазпром не торгував газом у Європі з початку 21 століття». Все це завдало удару по фінансовому становищу всього російського монополіста, - звертає увагу «Rzeczpospolita».
Як дізнаємося зі статті, ще у першому кварталі, коли в Європі ще не було великих обмежень, пов’язаних з пандемією, більшість ключових клієнтів зменшила купівлю у Росії, зокрема, найбільший з них – Німеччина. Менше газу придбала теж Італія та найбільші союзники російського концерну – Австрія і Франція. Польща, як читаємо у статті, опинилася у невеликій групі клієнтів Ґазпрому, котрі збільшили імпорт російської сировини.
Водночас найбільше зменшила імпорт газу з Росії Литва – у понад 8 разів. У кілька разів менше сировини імпортували теж Латвія та Естонія. Велика Британія і Чехія зменшили купівлю у понад двічі. Україна взагалі не купувала газ у Ґазпрому. Як нагадує видання, Київ припинив купувати російський газ 25 листопада 2015 року, тоді як ще в 2006-2007 роках Україна імпортувала з Росії 56-57 млрд кубометрів газу на рік.
Водночас у середині цього року було вже зрозуміло, що Ґазпром втратив ще одного великого клієнта – Туреччину, яка ще два роки тому була другим після Німеччини одержувачем російського газу. У червні Туреччина купила в Росії у 1127 разів менше газу, ніж ще на початку 2020 року. В експорті Ґазпрому продаж в Туреччину складає сьогодні 0,01 відсотка.
Протягом двох років Анкара діаметрально змінила свій ринок газу із імпорту російської сировини на імпорт газу з Азербайджану та LNG. Подібно хоче зробити Польща. У 2022 році вичерпується дія контракту Польщі з Ґазпромом і Варшава не буде його продовжувати.
Як зауважує газета, усі ці зміни вимушені не тільки пандемією і надмірною пропозицією газу у світі, але теж кліматичними змінами. Проти Газпрому грають м’які зими та спекоті літа. Європейські країни хочуть у такій ситуації мати свободу у закупівлях газу. А отже Ґазпром вже за кілька років може стати тільки одним з багатьох постачальників газу, - підсумовує «Rzeczpospolita».
Т.А.