Очільник уряду під час прес-конференції щодо економічної стратегії закликав підприємців підготувати рекомендації з цього приводу.
«Дерегуляція — це абсолютно вкрай потрібна умова, Sine qua non і для інвестиційного успіху, і для конкурентоспроможності Польщі у Європі і Європи у цілому світі. Я собі не уявляю, щоби та дерегуляція, яка має полегшити життя підприємцям, має звільнити простір для польських підприємців, щоби ця дерегуляція була адміністративним процесом, ми маємо здійснити її разом», — каже Дональд Туск.
Лукаш Козловський, головний економіст Федерації польських підприємців, пояснює, що процес дерегуляції — це не що інше, як полегшення ведення бізнесу. Тобто зміни, які передбачають усунення непотрібних адміністративних і бюрократичних процедур та обмеження формальних і правових вимог.
Бо законодавство розвивається так, що постійно з’являються нові норми і нові зобов’язання. Однак іноді цей процес просто випереджає реальність, випереджає реальні потреби.
А дерегуляція — це процес, спрямований на відновлення законодавчих вимог до їх належної ролі. Щоб вони насправді служили досягненню важливого соціального інтересу, а не були самоціллю. І це головна мета цих дій, які минулого тижня були проголошені новим пріоритетом польського уряду, говорить Лукаш Козловський.
Кожна країна має свою специфіку, включно зі своїми законодавчими положеннями, тому, звичайно, польський досвід не можна перекласти один в один на Україну, але дещо можна використати.
Хоча дискусія про дерегуляцію зараз повернулася з новою силою, вона не є чимось новим у Польщі, тому що насправді різні типи дерегуляційних дій вживаються протягом десятка років, і, на жаль, поки що ефективність цих дій не була особливо високою, і тому нам потрібні нові відкриття та новий поштовх, щоб справді успішно це здійснити. А чому не вийшло? Бо не було готовності окремих міністерств, наприклад, співпрацювати одне з одним у цьому процесі дерегуляції, тому що фактично за цей процес має відповідати окремий підрозділ, у Польщі це перш за все Міністерство розвитку та технологій, яке мало провідну роль тут. І в цьому контексті потрібна певна краща координація цього процесу та відкритість до співпраці між окремими підрозділами, тому що якщо кожна установа, кожне міністерство дбає лише про свою власну сферу та представляє лише свою власну точку зору, то, на жаль, цей процес не може здійснюватися ефективно через саму природу роботи адміністрації.
І по-друге, необхідно залучити суспільство та підприємців до цього процесу. Бо тут не можна спускати закони зверху вниз. Треба брати до уваги тих, хто має виконувати ці правила щодня. Це означає фактично створення прозорого форуму для діалогу та обговорення. Треба аналізувати і надійно відфільтровувати те, що може бути неможливо запровадити або те, що є необґрунтованим від того, що насправді можливо реалізувати, і воно матиме найбільший сенс. Це фактично ключовий елемент, якого бракувало в Польщі досі, і це, безперечно, свого роду урок, який може Україна винести з нашого досвіду.
Повну версію можна послухати тут:
Матеріал підготував Володимир Гарматюк