Морська вітрова енергетика є стратегічним напрямком енергетичної трансформації, посилення енергетичної безпеки та надання імпульсу для економічного розвитку Польщі. Польська енергетична політика до 2040 року передбачає, що встановлена потужність морської вітрової енергії досягне майже 6 ГВт у 2030 році та 11 ГВт у 2040 році.
До 2030 року на морські вітрові електростанції припадатиме 13% виробленої електроенергії у 2030 році та 19% у 2040 році. Перші морські вітряні електростанції у виключній економічній зоні Польщі в Балтійському морі почнуть виробляти енергію вже у 2026 році.
Однак, в контексті кардинальної зміни геополітичної ситуації у Європі і світі загалом, енергетичні об’єкти та інфраструктура стають не тільки джерелом енергії, доходів і добробуту, але й потенційною ціллю агресора. І то ціллю першочерговою.
Однак, в контексті кардинальної зміни геополітичної ситуації у Європі і світі загалом, енергетичні об’єкти та інфраструктура стають не тільки джерелом енергії, доходів і добробуту, але й потенційною ціллю агресора. І то ціллю першочерговою.
У Польщі зокрема думають над тим, як ефективно захистити критичну інфраструктуру, підготувати відповідну правову базу для відповіді на нові виклики, з якими ми зараз стикаємося, та посилити співпрацю між різними службами в країнах басейну Балтійського моря.
Якуб Вудзинський, президент Польської палати морської вітроенергетики, говорить про те, що загроза вже може виникнути на етапі постачання обладнання, технології, програмного забезпечення: «Тобто встановлення в польській критичній інфраструктурі пристроїв, скажімо так, з не-польським цифровим ДНК, або неперевірених відповідними польськими службами, що може просто спричинити неконтрольований витік інформації про робочі параметри, робочі характеристики, критичну інфраструктуру, на якій такі пристрої встановлені».
Як зрозуміти – де закінчується охорона і починається захист? Ніяк. Тому важлива взаємодія всіх структур, які відповідальні за кожну з цих ланок.
А якщо говорити про захист, то знову згадали магічне слово кібербезпека, кібератаки на критичну інфраструктуру.
«Росія атакуватиме стратегічно важливі цілі в перший день війни. По-друге, високоцентралізовані джерела енергії дуже вразливі. По-третє, ми бачимо, що інциденти, пов’язані з підводною інфраструктурою, останніми місяцями множаться і відбуваються, скажімо так, з певною регулярністю. По-четверте, ми знаємо, що Росія має можливості для моніторингу та знищення такого типу інфраструктури. Я тут бачу величезний ризик. У майбутньому вітряні електростанції будуть ставати все більшими з точки зору виробничої потужності. Деякі з них, наприклад у Північному морі, за генеруючою потужністю будуть еквівалентні атомним електростанціям», - говорить Юліан Вєчоркєвич, експерт з кліматичної та енергетичної безпеки.
За даними Польської вітроенергетичної асоціації, інвестиції в польське море сягнуть 40 мільярдів злотих, створюючи 178 мільярдів злотих доданої вартості для польської економіки, скорочення викидів CO2 приблизно на 102 мільйони тонн на рік і понад 100 000 нових робочих місць. Енергетичний потенціал польської частини Балтійського моря, оцінений у 33 ГВт, є одним із найбільших у Європі. За даними вітрової галузі, повне використання цих ресурсів задовольнило б майже 60% потреб Польщі в електроенергії.
Володимир Гарматюк