У Римі відбулася дводенна конференція, присвячена відбудові України. У ній взяли участь 100 країн, які прагнуть допомогти Україні. За даними Світового банку та уряду України, для відбудови країни потрібно приблизно 520 мільярдів доларів, але на Римській конференції Україні було запропоновано 10 мільярдів доларів. Це лише крапля в морі її величезних потреб.
Говорячи в етері Польського радіо 24 про майбутню відбудову спустошеної війною країни, Якуб Ляхерт, аналітик WNP Economic Trends, який спеціалізується на процесі відбудови України, каже:
«Ми не можемо забувати, що Україна постійно перебуває під обстрілами, і ми постійно говоримо про те, що насправді цифри, ці 500 мільярдів, є астрономічними. Війна ще не закінчилася. Війна перебуває в активній фазі. Головні міста України на заході також перебувають під обстрілом.
Важко сказати, яким буде кінцевий результат війни. Однак, якщо ми хочемо говорити про сам процес відбудови, доки не завершиться активна фаза, жодні компанії західного бізнесу насправді не зможуть прийти в Україну з інвестиціями. Однак важливо, у тому числі для багатьох західних компаній, бути в Україні».
Експерт зазначив, що ступінь руйнування в Україні, наприклад, її енергетичної інфраструктури, вимагатиме програми відбудови, порівнянної з планом Маршалла:
«І тут також виникає питання участі Польщі, тому що ми вважаємо, що оскільки Польща розташована близько географічно та культурно, це дає нам більше можливостей. Звичайно, Польща буде важливим логістичним хабом у цьому процесі відбудови. Питання лише в тому, чи будемо ми хабом, який обслуговуватиме західний бізнес, чи американський бізнес у цих поставках до України, чи зможемо ми насправді активно брати участь у цій відбудові».
Ляхерт нагадав, що до початку війни на українському ринку активно працювали такі великі компанії, як «PZU», «Śnieżka» та «Cersanit»:
«Однак ці компанії не пішли. Вони протрималися в Україні і, ймовірно, становитимуть ядро подальшого розвитку польського бізнесу. Однак, також важливо пам'ятати, що Польща — це країна, в якій переважають переважно малі та середні підприємства. Це компанії, які, очевидно, не братимуть участі у найбільшому етапі реконструкції великих інфраструктурних проєктів.
Вони, ймовірно, або співпрацюватимуть у рамках деяких груп капіталу, із західним бізнесом, або це також велика можливість для польських експертів з різних організацій, таких як Польсько-українська торгова палата, які вважають, що цей етап також буде важливим у торгівельній співпраці. І тут також є велика можливість для Польщі у сфері послуг, де Польща могла б зайняти важливе місце.
Я думаю, що дивлячись на Україну, ми повинні відійти від ідеалістичного підходу, що ми, як Польща, географічно та культурно близька країна, будемо домінуючою країною. Цього точно не буде. Однак відбудова України буде великим завданням, в якому польський бізнес зможе взяти участь».
Ну і тут Якуб Ляхерт згадав про п'ятдесятимільярдний механізм для України Ukraine Facility, який включає позики та гранти для підтримки плану ЄС для України, для залучення потенційних інвестицій, як державних, так і приватних. Експерт розповів, на якому він етапі реалізації:
«Цей процес постійно триває. Варто також наголосити на важливій ролі для Банку національного господарства, який також займатиметься цією програмою на рівні кредитування. Я думаю, що це також можливість для польського бізнесу взяти участь у цьому процесі. А також варто згадати нову ініціативу, яку оголосила в понеділок група Польського фонду розвитку, яка називається Team Poland для України. Це єдина платформа, яка об'єднує найважливіші організації підтримки бізнесу, де польські підприємці зможуть отримати скоординовану допомогу».
Якуб Ляхерт вважає, що для польської будівельної та рільничої галузі український ринок був би досить проблематичним, він звернув увагу на ту галузь, яка могла б найбільше виграти від інвестицій в Україні:
«Враховуючи, наприклад, високий попит будівництва на внутрішньому ринку, інвестиції в інфраструктуру, що підтримуються коштами з Національного плану відбудови, багато підприємців та будівельних компаній все ще мають можливості для розвитку на внутрішньому ринку, або, ширше кажучи, на європейському ринку. Український ринок може бути для них набагато проблематичнішим через всі питання, які ми обговорювали.
Складні тендерні процедури, постійна невизначеність, пов'язана з корупцією тощо. Сільськогосподарський ринок також є спірним питанням, наприклад, доступ української сільськогосподарської продукції та продукції з цього регіону до європейського ринку. Важливо пам'ятати, що українські ферми часто функціонують як великі латифундії, також тому, що вони залишаються поза єдиним європейським ринком, і на них не поширюються обмеження.
Ми знаємо, яка напруженість була у зв'язку з цими питаннями між Україною та Польщею, а також Європейським Союзом. Однією зі сфер, яка могла б добре справитися там, це переробка, і це сфера, в якій Польща могла б насправді активно брати участь».
Після конференції з відбудови України, що відбулася в Римі, прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що наступна така конференція, найімовірніше, відбудеться у Польщі. Він сказав, що розмовляв з президентом Зеленським з цього приводу, і є хороші шанси, що це станеться. Це також буде ще однією важливою й додатковою можливістю для польського бізнесу, який хоче долучитися до цієї відбудови України, говорить Якуб Ляхерт:
«Окрім цього символічного пласту, важливо показати Польщу як її головного партнера. Не забуваймо, що ми, очевидно, говоримо про процес відбудови України, але якщо ми розглядаємо, наприклад, торгівлю з самою Польщею, саме вона є найбільшим торговельним партнером України на поточному рівні. І варто наголосити тут на ролі Польщі, оскільки це не лише логістичний вузол, а й економічний центр тяжіння для України».
PR24/Т.А.