Попри війну та падіння допомоги, експерти прогнозують помірне відновлення, контрольовану інфляцію та стабільність курсу.
Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко наголосила, що прогнози на наступний рік дещо гірші, але не критичні: «На 2026 рік картина у нас не така хороша, у нас 2,6% зростання ВВП прогнозується... Якщо буде реально мирний договір, то можливо навіть зростання до 5% ВВП».
Водночас експертка зазначила, що в разі продовження війни можливий і негативний сценарій на рівні 1% зростання. Вона також зауважила, що медіанний прогноз інфляції знижується до 6,6%, а курс гривні до кінця 2026 року може становити приблизно 44,4 грн за долар. На думку Репко, є суттєві ризики міжнародного фінансування та значний дефіцит бюджету, який не перекриє очікувана допомога у 39 млрд доларів.
Питання зовнішньої підтримки залишається центральним для прогнозів на наступний рік. Економістка Віденського інституту економічних досліджень Ольга Піндюк пояснила, що основна невизначеність тепер стосується Європейського Союзу, адже політика США стала менш передбачуваною: «Зараз все залежить від здатності Європейського Союзу вирішити внутрішні технічні складнощі… Що дає більше оптимізму – це те, що Європейський Союз все більше розуміє, що політика зовнішнього Сполучених Штатів тепер не є дружньою навіть до них».
Експертка наголосила, що ЄС вже зміг заморозити активи Центробанку РФ, а також описала, як політичні процеси у США можуть вплинути на вибори в Європі. Усі ці чинники, на її думку, формуватимуть здатність ЄС підтримувати Україну у 2026 році.
Одним із найпесимістичніших аспектів прогнозу експерти називають скорочення доходів населення. За оцінками керівника аналітичного відділу Forbes Ukraine Олексія Блінова, українці і надалі біднішатимуть: «На ринку праці почалися скорочення… Це вже є певна ознака процесів в економіці». Блінов додав, що продажі непродовольчих товарів суттєво просіли, а відновлення приватного споживання уповільнилося.
Фахівець звернув увагу, що очікуване зростання ВВП близько 2% переноситься й на наступний рік, а слабка динаміка ринку праці стає ключовим стримувальним чинником для економіки. Більш стримані очікування озвучила головна економістка Dragon Capital Олена Білан, яка наголосила, що зростання буде мінімальним, а реальний приріст забезпечить насамперед оборонно-промисловий комплекс.
«Ми очікуємо зростання ВВП дуже незначне, близько 1%… Основним рушієм зростання стане внутрішній оборонно-промисловий комплекс», – сказала Білан. Економістка також зазначила, що у разі навіть тимчасового перемир’я можливе пришвидшення економічного розвитку й повернення близько мільйона мігрантів, що зміцнить споживчі настрої.
Ще одним напрямом відносної стабілізації стане інфляція. Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук наголосив, що інфляційний тиск у другій половині року зменшився: «Зараз ми вже побачили однозначну інфляцію, менше 10%. Це відбувається за рахунок того, що частина чинників перестала так діяти».
Прогноз на 2026 рік — близько 6%, однак Кравчук застеріг від ризиків, пов’язаних з атакою РФ на інфраструктуру, логістичними перебоями чи знищенням виробничих потужностей. Він також визнав, що перемир’я може знизити витрати й пришвидшити економічне відновлення.
Загальна картина, за оцінками уряду та аналітичних інституцій, здебільшого узгоджується. Представниця ПриватБанку Ольга Погарська підкреслила стабільність монетарної політики та накопичення резервів. Вона сказала: «Більшість експертів очікує, що національні банки надалі дотримуватимуться режиму керованої гнучкості… В середньому курс зміниться не більше, ніж на 5%».
Погарська вважає, що ризики пов’язані насамперед із експортними обмеженнями та інтенсивністю бойових дій, але ритмічність зовнішньої допомоги здатна збалансувати валютний ринок. Набагато серйознішим загрозливим чинником фахівці вважають можливий новий етап атак РФ на енергетичну інфраструктуру. Директорка департаменту стратегічного планування Мінекономіки Наталія Горшкова застерегла, що знищення енергооб’єктів може бути критичним.
«Втрата 1 млрд кВт коштує економіки 0,22%… Інфляцію ми бачимо за таких умов не низькою», – не виключила Погарська. Вона зазначила, що офіційний прогноз інфляції становить близько 9,2%, а обидва урядові сценарії — завершення війни чи її продовження — передбачають суттєві втрати, які доведеться компенсувати підвищенням цін.
Натомість заступник голови НБУ Володимир Лепушинський стверджує, що фінансова система має запас міцності: «Ми достатньо консервативно очікуємо стримане економічне зростання… Інфляція — 6,6% на наступний рік». Лепушинський відзначив, що потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме близько 45 млрд доларів і що Україна розраховує на підтримку партнерів, адже для ЄС фінансування України напряму пов’язане з безпекою самого Євросоюзу.
Фінальні оцінки експертів та урядовців збігаються: якщо війна триватиме, дефіцит бюджету залишатиметься серйозною проблемою. Але рішення ЄС надати Україні 90 млрд євро створює можливість стабільно фінансувати армію та соціальні витрати щонайменше два роки. Це дає шанс зберегти макрофінансову стійкість навіть за умов тривалої війни.
Олександр Савицький