10 лютого у Поморському воєводстві відбулися урочисті заходи до 100-річчя так званих перших заручин Польщі з морем (пол. Zaślubiny Polski z morzem). Це військово-патріотична церемонія, організована у першій половині 20 століття польськими військовими, а саме генералом Юзефом Галлером у Пуцку, для підкреслення символічної важливості відновлення доступу Польщі до Балтійського моря, вихід до якого був надовго втрачений після поділу Речі Посполитої у 1793 році. А про те, чи Польща використовує нині свій потенціал, що дає їй доступ до моря і з якими викликами їй доводиться там стикатися?
Отже, чи Польща достатньо використовує свій потенціал, що їй дає доступ до Балтійського моря? На думку Альберта Свєдзінського з порталу Strategy&Future, країні над Віслою нині ще досить далеко за вантажообігом до великих портів у Європейському Союзі, наприклад до німецьких, як у Гамбурзі, або до портів у Нідерландах.
«Польща історично не мала великої купецької традиції або надмірно розвинених морських традицій. Важко буде це змінити. Звісно, є шанс збільшити роль Балтійського моря як транспортної магістралі для Польщі, але це довгий шлях. Польща просто географічно обмежена, Балтика є напівзакритим морем».
Водночас Конрад Поплавський з Центру східних досліджень у Варшаві більший оптиміст:
«Декілька років ми бачимо велику експансію польських портів. Ці результати вражають. Майже щороку зростання є двоцифровим, рекордним. Торік польські порти уперше перевалили понад 100 мільйонів тонн вантажів у портах. Порти можуть стати базою не тільки для Польщі. Вже тривають перемовини про те, аби їх більшою мірою могли використовувати підприємства з Чехії та Словаччини, можливо у тривалішій перспективі – з Білорусі. Ми стаємо справжньою альтернативою для чехів та словаків, котрі бачать що польські порти стають надійними і що рівень послуг там стає дедалі ліпшим. На мою думку, створюється шанс, аби наразі таке вікно було початком воріт у світ».
Конрад Поплавський при цьому звертає увагу, що нині Гамбурґ, як великий морський та річковий порт, що займає перше місце у Німеччині та третє місце у Європі, переживає ненайліпші часи. Зростання вантажообігу там не настільки вражаюче, як у попередні роки. Цим може скористатися Польща.
Нагадаю, що у місті Свіноустя працює термінал зрідженого природного газу, що нині приймає вантажі блакитного палива зі США, Катару та Норвегії. Це нині один із найбільших інфраструктурних об’єктів Польщі над Балтійським морем, що є частиною стратегії позбуття залежності країни від газової монополії Росії. Говорить Конрад Поплавський з Центру східних досліджень:
«Ми бачимо, що це дуже важлива тема у розмовах з американцями. Це тема, що була певною мірою скопійована Німеччиною. Польща була майже першопрохідцем в імпорті скрапленого природного газу на Балтиці. Цю тему тепер підчепила Німеччина, яка бачить, що це для неї теж може бути певна альтернатива, а також можливість поліпшення досить напружених німецько-американських відносин».
Говорячи про значення Балтійського моря для Польщі, неможливо не згадати про велику міжнародну ініціативу Трьох морів (Тримор’я), що об’єднує 12 держав ЄС над Балтійським, Чорним та Адріатичним морями. Альберт Свєдзінський з порталу Strategy&Future звертає увагу, що цей проєкт набирає реального значення для економічного розвитку країн регіону із наголосом на розвитку інфраструктури, створенням транспортних та енергетичних коридорів північ-південь. Все це, у свою чергу, теж допоможе зменшити залежність від монополізму Росії. Під час найновішої Мюнхенської конференції з безпеки державний секретар США Майк Помпео заявив, що Вашингтон має намір інвестувати мільярд доларів в енергетичні проєкти країн Тримор’я. Звісно, такі плани зі зміцнення енергетичної безпеки країн Центральної Європи неабияк дратують Росію, - каже Альберт Свєдзінський:
«Один тільки факт, що на проєкт Тримор’я так схвально дивиться Вашингтон, означає, що Росія не буде з ентузіазмом сприймати цей проєкт. Це країни, частина з яких утворює так званий східний фланг НАТО. І розвиток міцніших зв’язків між цими державами волею-неволею турбує Кремль, але ця стурбованість, на мою думку, була би ще більшою, якби була спроба розвитку ідеї Міжмор’я і включення у нього також України та Білорусі».
Повертаючись до економічного та політичного значення Балтійського моря та польських портів слід нагадати, що до Другої світової війни порт в Ґдині вважався номером один над Балтикою. Нині, унаслідок того, що інші європейські порти мають ліпші умови розташування, польський порт перебуває десь на початку другої «десятки». Однак польський уряд та адміністрація порту Ґдиня має амбіційний план повернутися у першу «десятку».
За словами міністра морської економіки та внутрішнього судноплавства Марека Ґрубарчика, 108 млн тонн вантажів, перевантажені польськими портами у рекордному 2019 році, склало приблизно 50-відсоткове зростання за попередні 5-6 років. Все більше товарів прибуває до польських портів трансатлантичними транспортними маршрутами, а Польща має намір стати на сході головним портовим хабом, тобто транспортним вузлом. Морська економіка стає для Польщі шансом на ширше відкриття для світових ринків, - каже Ґрубарчик:
«Найближчий період для Польщі буде пов’язаний із зосередженням у першу чергу руху товарів на Центрально-Східну та Південну Європу. А отже Тримор’я має економічну основу з погляду розподілу товарів та складування цих товарів на нашій території. Ми маємо унікальне географічне розташування у вигляді Центральної Європи, яка історично була прокляттям для нас через війни, що проходили Польщею, натомість нині – це величезний шанс. Сьогодні Польща – найкоротший шлях між північчю та півднем, і ми створюємо величезні можливості для руху товарів на схід. А тому ми нині використовуємо цей елемент, що поки не розкритий на світ, цей ринок тільки зростає. Тільки тепер країни, що розташовані на схід від нас, відбудовуються після комунізму і створюють дуже великий ринок збуту. І ми повинні використати цей момент завдяки створенню можливостей розвитку імпорту товарів до портів».
Рух товарів морським шляхом залишається нині найдешевшим для великих масивних вантажів. Сьогодні контроль стратегічних акваторій лежить в інтересах США, Китаю, Великої Британії чи Росії. А відтак, чи сильна присутність Польщі на Балтиці сьогодні є необхідною для збереження незалежності? На думку історика Януша Одзємковського з Університету кардинала Стефана Вишинського, самотужки Польща би не впоралася, адже по сусідству – сильні держави. А тому, на його переконання, важливими є комплексний підхід до польського Балтійського моря, тобто розумні альянси, розумний розвиток економіки та підняття дуже занедбаного польського військово-морського флоту. Історик пояснює, що у цьому контексті дуже важливим є захист польського узбережжя, що є дуже пологим, широким, і у випадку загрози, навіть якогось локального конфлікту, воно може стати для можливого ворога відкритими воротами до країни.
PR3/Т.А.