Українська Служба

У Берліні з'явився новий аеропорт, у Польщі буде більший

04.11.2020 16:00
Летовище Берлін-Бранденбург імені Віллі Брандта після багаторічних «пригод» нарешті запрацював... на малих обертах
Аудіо
  • W Berlinie oddano do użytku nowe lotnisko, Berlin-Brandenburg. Niemcy liczą na pasażerów z Polski. Natomiast Centralny Port Komunikacyjny w Polsce ma przynieść 290 tys. nowych miejsc pracy
Ілюстраційне фото pxere.com - CCO "domena publiczna"

У рубриці «Економіка і Бізнес» розповімо про два виняткові проєкти - у Німеччині і в Польщі. В одній країні він уже почав діяти, в іншій – будівництво буде лише розпочинатися. Мова йде про гігантські летовища, які розташовуватимуться одне від одного на відстані майже 500 кілометрів, чи конкурутимуть вони між собою? 

Отже, днями на південно-східній околиці німецької столиці відкрили новий, але вже, так би мовити, багатостраждальний аеропорт Берлін-Бранденбург (BER) імені Віллі Брандта, який будували замість п'яти - п'ятнадцять, і який вже мав відкриватися дев'ять разів. У Німеччині розраховують не тільки на власних пасажирів, а й на мандрівників з Чехії та Польщі. Радіожурналіст Войцєх Осінський розповідав на Польському радіо про цю урочистість так:

- Через проблеми, пов’язані з будівництвом аеропорту, а також через санітарні обмеження, пов’язані з пандемією, церемонія інавгурації пройшла без особливого розголосу. Завершення найбільшого інфраструктурного проєкту в Німеччині за останні роки затримувалось головним чином через технічні та безпекові проблеми. У ЗМІ читаємо, що довга та непроста історія нового аеропорту в Берліні поставила під сумнів імідж багатьох німецьких компаній, які раніше вважалися ефективними та надійними. Хоча перша затримка здачі летовища була мас-медіа фактично проігнорована, та вже наступні стали фактично скандалами. Наприклад, у 2012 році гучне відкриття аеропорту було скасовано за місяць до запланованих  урочистостей. Витрати на його будівництво спочатку були оцінені у 2 млрд євро, але на фініші вони виявились утричі більшими. Аеропорт Берлін-Бранденбург замінив два існуючі столичні аеропорти - Теґель та Шьонефельд.


Треба зауважити, що старе летовище Шьонефельд було включено до структури новозбудованого аеропорту, вони ж там поруч одне одного. Щойно відкрили нове, найсучасніше на континенті берлінське летовище, як у зв’язку з розширенням пандемії коронавірусу у Німеччині, у цій  країні було оголошено частковий локдаун. Тож, не дивлячись на те, що авіаційний порт Берлін Бранденбург ім. Віллі Брандта може обслуговувати 110 тисяч пасажирів щодня, найближчими тижнями ним користуватимуться кілька тисяч, а може й кілька сотень пасажирів на добу. Було навіть вирішено один з терміналів взагалі поки що не відкривати.
Традиційні німецькі аеропорти Мюнхена чи Франкфурта дещо обережно поставилися до гігантського новачка-конкурента, адже він хотів би для ефективнішої роботи прописати у себе якусь солідну авіакомпанію.
Крім цього, поляки із західної частини країни вже давно залюбки користувалися берлінськими летовищами. Після введення в експлуатацію суперлетовища, вони певно й надалі прибуватимуть до німецької столиці, щоб мандрувати далі у світ широкий.
Тим часом, виникає питання – чи летовище у Берліні не стане справжнім конкурентом для гігантського польського проєкту будівництва між Варшавою та Лодзю Центрального комунікаційного порту, на його створення також підуть мільярди.
Видання «Rzeczpospolita» стверджує, що летовище Віллі Брандта конкуренцією для майбутнього польського аеропорту не буде, хіба що буде залучати пасажирів тих портів, що розташовані у західній Польщі.

У країні над Віслою триває підготовка до втілення у життя Центрального комунікаційного порту «Солідарність» в селищі Баранове Лодзького воєводства. Як наголошує заступник голови правління ярмарку Targi Warszawskie SA Славомир Майман, це буде неабиякий проєкт, він вплине на розвиток усієї польської економіки:

- Я б, у першу чергу, зупинився на тому, який може мати вплив Центральний комунікаційний порт на польську економіку. Якщо цей проєкт буде успішним, то це означає щорічне зростання ВВП на 1%, а це дуже багато, - я підкреслюю, - якщо цей проєкт вдасться. Це не звичайний інфраструктурний проєкт, це величезний цивілізаційний проєкт, запланований на кілька десятиліть.
Це єдиний польський шанс, аби виграти битву за транспорт. Адже, найцінніше у пасажирських перевезеннях - це транзитні пасажири. Ми сьогодні не маємо надто багато інструментів для залучення їх до Польщі. А те, що така операція можлива, свідчить досвід летовища в Гельсинках. Там протягом десяти років з невеличкого аеропорту десь на периферях Європи, було зроблено один з найбільших хабів між Європою та Південною Азією – Японією, Кореєю та Китаєм.

Центральний комунікаційний порт «Солідарність» має стати транспортним вузлом, який інтегруватиме повітряний, залізничний та автомобільний транспорт, а водночас стимулюватиме розвиток інновацій, туризму та промисловості.
«Найголовніше, - транзит», - каже експерт, який кілька років, в рамках державного Польського Агентства закордонних інвестицій, займався залученням до Польщі іноземного капіталу:

- Головне наше летовище – варшавський аеропорт імені Шопена через 10-12 років повністю закоркується. Ми ось уже два роки на розбудову у столичному летовищі саме транзитного руху витрачаємо гігантські кошти, бо ж інакше пасажири би відвикли від польських аеропортів. Але така столична інвестиція може вистачити лише на 10 років. Так що це один з найголовніших аргументів за те, щоб збудувати новий об’єкт.
А крім цього, погляньте, - якщо в Міжнародному аеропорті імені Шарля де Голля в Парижі, працює 175 тисяч осіб, то як показує рапорт щодо майбутнього функціонування Центрального комунікаційного порту фірми Kearney, тут, на новому об’єкті, до 2040 року буде створено 290 тисяч нових робочих місць, це також
забезпечить збільшення загального виробництва в Польщі до 20 млрд. євро на рік.

Що ж потрібно для того, щоб цей проєкт таки втілився у життя і став сильним поштовхом для вітчизняної економіки?

Заступник голови правління ярмарку Targi Warszawskie SA Славомир Майман знає правильну відповідь:

- Щоб цей проєкт вдався, по-перше, необхідні гроші! Європейський Союз не фінансує проектів, пов’язаних з летовищами. Лише будівництво залізничних маршрутів, що сходитимуться до нього, можуть отримати певні кошти з ЄС. Тож, потрібні будуть наші, державні кошти і потрібно буде залучати закордонного інвестора. Тож, найнеобхідніше, - це  гроші й інвестор. Потрібно також, щоб політичні амбіції та декларації були замінені знанням експертів. Чекаємо, поки компанія Центральний комунікаційний порт визначить виконавця генерального плану, - щоб знати де, коли, що, як, скільки, з ким будувати, як його обладнати тощо. Загрозою проєкту може бути те, що він може стати партійним проєктом. Це не може бути проєкт однієї сторони, що викликає ворожість оточення. Це має бути польський, так би мовити, екуменічний проєкт.

Дехто стверджує, що проєкт головного польського летовища може бути не дуже корисним для інших вітчизняних аеропортів.

- Я слухав на конференції представників регіональних авіапортів, наприклад, Баліц. Керівники цих летовищ, як і я, переконані, що незважаючи на розміри майбутнього велетня, він може позитивно вплинути на роботу й отих регіональних портів. Головне, що можливі синергія, збільшення авіаперевезень і туризму в Польщі. При добре продуманому Центральному комунікаційному порту «Солідарність» в Баранові можливе вдале співіснування між більшістю регіональних летовищ. Єдине, що певні проблеми можуть бути з аеропортами в Лодзі і Варшаві.

Саме заступник голови правління ярмарку Targi Warszawskie SA Славомир Майман був організатором недавньої конференції у польській столиці під назвою «Авіація Нової Ґенерації 2020».
Майбутній Центральний комунікаційний порт «Солідарність» є членом європейського консорціуму, завдяки чому він отримав фінансування для розробки зелених, екологічних та інтелектуальних рішень для проектування аеропортів. Грант становить 12 мільйонів євро, а до Польщі потрапить приблизно пів мільйона євро. Серед партнерів Центрального  комунікаційного порту, - летовища в Копенгагені, Римі та Вільнюсі. Дофінансування надходить від Рамкової програми досліджень та розробок «Горизонт 2020» у категорії: «Побудова низьковуглецевого та стійкого до зміни клімату майбутнього: безпечна, чиста та ефективна енергія».

Словом, у 2027 році Центральний комунікаційний порт «Солідарність» (між Варшавою і Лодзю) з усією інфраструктурою, вартістю у понад 20 млрд євро, запросить пасажирів скористатися нагодою і полетіти десь у Європу, Азію чи Америку. А нововідкритий аеропорт Берлін-Бранденбург, - як вважають деякі польські експерти на сторінках видання «Rzeczpospolita», – фактично так і залишиться летовищем регіонального значення.

В.П./IAR/Newseria