Офшорна вітроенергетика активно розвивається у Данії, Німеччині, Великій Британії, Нідерландах, Бельгії чи Швеції. До передовиків прагне долучитися й Польща. Майже через рік після публікації законопроєкту про сприяння виробленню електроенергії у вітроелектростанціях (офшорах) Сенат і Сейм прийняли цей документ без змін. А згодом, у середині січня, закон підписав і президент Анджей Дуда. Про перспективи які відкриває цей документ для офшорної (морського базування) вітроенергетики розповідає Володимир Прядко.
Закон про офшорну вітроенергетику регулює спосіб отримання державної підтримки інвесторами, які зацікавлені у будівництві офшорних вітроелектростанцій в польській ексклюзивній економічній зоні Балтійського моря. Голова правління польської енергетичної компанії PGE Polska Grupa Energetyczna Войцех Домбровський має привід для задоволення:
- Це дозволяє нам ще інтенсивніше працювати над нашим найголовнішим інвестиційним проєктом – будівництво ферм на Балтійському морі. Він нам дозволить успішно провести трансформацію нашої фірми. Чекаємо ще розпорядження до цього закону, але маємо надію, що вони будуть згідно з нашими очікуваннями.
Довгоочікуваний Закон про офшорну вітроенергетику має забезпечити стабільну правову базу для будівництва польських вітроелектростанцій у Балтійському морі. Він визначає, серед іншого, систему підтримки та адміністративні можливості для таких проєктів і правила підключення виробників до електромережі. Уряд сподівається, що нові правила дадуть поштовх для динамічного розвитку офшорного сектору вітроенергетики в Польщі.
Поки тривали узгодження нового закону фірми, зокрема й PGE, не сиділи без діла:
- Ми вже сьогодні ведемо досить інтенсивну підготовку до наших інвестицій у ділянці офшор. Нагадаю, що ми займаємося трьома інвестиціями – це Baltica 1, Baltica 2 та Baltica 3, загальною потужністю 3,5 ГВт. Найбільш просунуті проєкти – це Baltica 2 і 3. Ми вже маємо екологічні рішення, умови підключення, угоду про підключення до Польської електроенергетичної мережі, і сьогодні ми працюємо над наданням енергії з цих ферм.
Маємо надію, що виробництво розпочнеться до 2030 року. Разом з тим ми ведемо перемовини з нашим потенційним бізнес-партнером, вони незабаром будуть завершені. Там досить велика документація, Ви ж знаєте, що у Польщі немає досвіду будівництва морських вітрових ферм. Тому ми ведемо перемовини з одним з найбільших у світі інвесторів у цій галузі, данською фірмою Ørsted. І тепер, маючи вже закон про сприяння виробленню електроенергії у вітроелектростанціях (офшорах) можна буде швидше розпочати цю інвестицію.
Яке значення для польської енергетики матиме такий вітроенергетичний сектор і який потенціал галузі морських ферм?
- Потенціал сягатиме 11 ГВт, у першій фазі, у якій ми беремо участь, на Балтиці буде збудовано близько 6 ГВт, у наступній фазі буде ще 6 ГВт. Так що це великий потенціал. Для прикладу, скажу, що найбільша теплова електростанція на Європейському континенті Белхатув (вона працює на брунатному вугіллі), виробляє 5 ГВт. Тобто, ми говоримо про «морські» масштаби у понад два рази потужніші, ніж потенціал Белхатовської ТЕС.
На якому етапі сьогодні реалізація програми офшорної вітроенергетики у Вашій компанії PGE і що Вам вдалося реалізувати минулого року?
- Інвестиція в стані розроблення, тобто у процесі підготовки до оформлення документації. Я вже говорив, маємо екологічні рішення, умови підключення, угоду про підключення до Польської електроенергетичної мережі, і сьогодні ми працюємо над наданням енергії з цих ферм, ми також здійснили вибір фірми, яка підготує нам аналізи про знешкодження на дні Балтійського моря можливих боєприпасів, що не вибухнули. Ми провели також зустрічі з потенційними інвесторами, бо ж пам’ятаймо, що тільки наша інвестиція в отій першій фазі потребує близько 20 млрд злотих. Нам би хотілося, щоб цим скористалися польські фірми, щоб вони взяли участь в реалізації цих інвестицій. Уся наша інвестиція має також на меті проведення успішної трансформації самої Польської енергетичної групи, забезпечення енергетичної безпеки країни і щоб на цьому великому будівельному майданчику брали участь якнайбільше польських суб’єктів.
Розкажіть детальніше про Ваші плани на 2021 рік і коли почне діяти перша електростанція?
- Ми маємо намір запустити в дію виробництво на Baltica 2 та Baltica 3, це потужність приблизно 2,5 ГВт до 2030 року. Поточний рік буде важливим підготовчим періодом до цієї інвестиції. Маю надію, що робитимемо це вже з нашим бізнес-партнером. Так що будемо організовувати фінансування, будемо намагатися визначитися з виконавцем, який досліджуватиме морське дно, можливо виявляться потенційні боєприпаси, що не вибухнули. Ми вже маємо досліджену геологію, морське дно, тепер необхідно підготувати будівельний майданчик під створення нових вітряків.
Група PGE вважається передовиком у будівництві вітроелектростанцій у Балтійському морі. На даний момент Група - як частина своєї дочки PGE Baltica готується до трьох таких інвестицій, які будуть послідовно реалізовані в найближчі роки. Очікується, що потужність офшорних вітроелектростанцій PGE досягне 2,5 ГВт у 2030 році і вже 6,5 ГВт у 2040 році. Саме тоді, згідно з урядовим графіком, в польській зоні в Балтійському морі діятимуть ферми загальною потужністю 8-11 ГВт.
Під час недавньої конференції Forum Energii, керівник компанії PGE Baltica (вона входить до PGE Capital Group) Моніка Моравєцька підтвердила, що електроенергія з першої ферми в Балтійському морі буде надходити близько 2026 року:
- Основа нашої стратегії, це морська вітрова енергетика, ми розвиваємо два проєкти, - Baltica 2 та Baltica 3, у подальшій перспективі Baltica 1, на який ми також вже отримали дозвіл підключення до мережі.
Згідно з нещодавно опублікованою стратегією PGE Capital Group, до складу якої входить PGE Baltica, має неабиякі плани розвитку:
- Ми бачимо себе великою фірмою, що звикла до гігантських інвестицій. Ми бачимо, що можемо надати неабиякий внесок у розвиток вітрової енергетики, ми прагнемо стати лідером у цій галузі, бо ж ми маємо солідний досвід у таких проєктах. Так що це наш головний напрямок розвитку, але ми також не будемо забувати й інші напрямки, наприклад, фотовольтаїку.
Тим часом, три польські компанії, вже згадана, PGE Polska Grupa Energetyczna, Enea i Tauron Polska Energia домовилися про співпрацю у сфері морської вітрової енергії. Тобто, їхні представники підписали лист намірів у справі співпраці щодо реалізації майбутніх проєктів морських вітрових ферм.
Віцеміністр державних активів Артур Собонь сказав, що це означає співпрацю трьох польських електроенергетичних груп, які у сфері вітрової морської енергетики працюватимуть спільно і що пізніше ці три суб’єкти створять цільову компанію для роботи над майбутнім проєктом:
- Вони не конкуруватимуть у вирішенні цього завдання, а
співпрацюватимуть, бо конкурувати ми маємо з ким. Якщо ці проєкти не здійсняться за допомогою наших державних компаній, то це настільки приваблива справа, що вони все одно здійсняться. Ми повинні якнайкраще використати цей потенціал. Мені здається, що ми до цього добре підготовлені. Я впевнений, що вітрова енергетика на морі буде важливим джерелом постачання енергії для Польщі, і в цьому ніхто немає сумнівів.
Голова правління компанії PGE Polska Grupa Energetyczna Войцех Домбровський додав, що ідея створення цільової компанії стосується нових інвестицій:
- Про які ми домовлятимемося спільно, зокрема про право створення штучних островів на Балтиці. Спільно, вже як одна компанія, з рівними внесками будемо разом домовлятися, щоб у майбутньому ми могли реалізувати ці та інші спільні інвестиції.
Словом, морська вітроенергетика є одним з найбільших енергетичних та економічних проєктів, який буде реалізовано у Польщі в найближчі роки.
IAR/Newseria/В.П.