Днями відбулися два форуми, пов’язані з польською економікою та Балтійським морем. Один був присвячений морській вітровій енергетиці, другий розглядав питання польського бачення Балтійського моря до 2030 року.
«Вироблення електроенергії у вітроелектростанціях (офшорах) є величезним викликом та можливістю для польської енергетики та економіки», - заявили учасники офшорних дебатів, що відбулися під час чергового засідання експертів в рамках «Форуму 590». Заступник міністра державних активів Артур Собонь заявив, що польський енергетичний сектор переживає історичний час трансформації:
- Ми знаходимося в такій ситуації коли, не вирішивши цих інвестиційних завдань - включаючи енергію, вироблену з вітрових електростанцій у Балтійському морі, - ми б допустили загрозу безпеці та конкурентоспроможності польської економіки. Усім тим, хто має ще якісь сумніви, скажу так: це як процес трансформації. Тобто, його необхідно розкласти у часовому вимірі, але цей час необхідно добре використати.
Артур Собонь підкреслив, що Балтійське море - це дуже гарне місце для реалізації офшорних проєктів вітроенергетики і повторив, що у процесі енергетичних змін надзвичайно важливо використовувати потенціал польських компаній:
- Важливо, щоб використати потенціал польських підприємців і також просто створювати місця праці. Це високотехнологічні місця роботи з високою зарплатою. Технічний поступ у цій галузі гігантський, ми бачимо, що можемо встановлювати щораз більші вітряки, які збільшують потужності. Це, принаймні, на моє переконання, означає 50% участь у цьому проєкті саме польських підприємців. Це також будуть близько 70-ти тисяч робочих місць і ми зможемо цього домогтися.
Будівництво офшорних вітроелектростанцій у Балтійському морі коштуватиме понад 100 мільярдів злотих.
Заступник міністра клімату та навколишнього середовища Іренеуш Зиска нагадав, що згідно з Національним планом енергетики та клімату до 2040 року на польських морських вітроелектростанціях в Балтійському морі буде введено в експлуатацію 11 ГВт встановленої потужності. Він підкреслив, що для Балтики характерні надзвичайно хороші параметри вітру.
- Натомість, як визначають експерти, до 2050 року ми можемо помножити цей потенціал на два і навіть майже на три, до 28 ГВт і тоді ми дійсно зможемо виробляти близько 50% потреб електроенергії польського економічного простору. Ми такий потенціал маємо.
Голова правління польської енергетичної компанії PGE Polska Grupa Energetyczna Войцех Домбровський зазначив, що енергетична трансформація є величезним організаційним викликом для всієї польської економіки. Під час дебатів про морську енергію вітру в рамках «Форуму 590» він підкреслив, що згідно зі стратегією PGE, в 2050 році це буде компанія з абсолютно нульовими викидами.
- Звичайно, для нас, як для Польської енергетичної групи PGE, як організаційно так і фінансово, це надзвичайно великий виклик. Бо ж, ми повинні це добре організувати і мусимо мати засоби та фінанси на це. І тут ми очікуємо підтримки з боку Європейського Союзу. А ЄС очікує від Польщі швидкого відходу від вугілля. Якщо Євросоюз очікує цього, то він повинен нам в цьому допомогти. Ми в наших планах передбачаємо що в реалізації наших проєктів з нульовими викидами 25% засобів становитимуть субсидії або пільгові засоби з Євросоюзу.
Польська енергетична компанія PGE Polska Grupa Energetyczna, - це найбільший виробник електроенергії в Польщі - вона має понад 40% ринку.
«Форум 590» організований в рамках «Конгресу 590», який відбудеться на початку травня.
Тим часом, Інститут Центральної Європи у Люблині та Департамент європейської політики Міністерства закордонних справ Польщі провели вебінар під назвою «Польське бачення регіону Балтійського моря до 2030 року». Було підбито підсумки регіонального співробітництва країн Балтики, визначено виклики та можливості для його розвитку, зокрема, в перспективі реформи Ради держав Балтійського моря з травня 2020 року, обговорено завершення в лютому цього року перегляду Плану дій Стратегії ЄС щодо регіону Балтійського моря (SUERMB), проведено дискусії про оновлення Балтійського плану дій HELCOM та про розширення діяльності Партнерств Північного виміру щодо пандемічної перспективи.
На завершення вебінару учасників форуму запитали: Для чого Польщі Балтика?
Генеральний директор секретаріату Ради країн Балтійського моря Ґжеґож Познанський:
- Польща буде сильною і заможною лише тоді, коли матиме сильну морську і балтійську політику. Балтика важлива не тільки для північних регіонів нашої країни, а й для розвитку усіх регіонів. Ми повинні втілювати у життя ті завдання, які стоять перед нами з давніх часів.
Я люблю статистику і часто коли ми думаємо про балтійську співпрацю, то ми все одно думаємо про невеликі країни, які розташовані на узбіччі головних великих держав. Тому я сягну порівнянь. Населення Польщі, Балтики і північних балтійських країн, - це приблизно населення Німеччини, більш-менш ¾ німецького ВВП і більший ніж ВВП Британії. Витрати на озброєння цих країн приблизно 2/3 витрат на озброєння Німеччини і ½ витрат на озброєння Росії. А якщо до названих країн додати Німеччину, то це вже будуть більші витрати ніж у Росії.
Але, найцікавішим для мене є витрати на дослідження і розвиток. І тут Польща разом з балтами та скандинавами витрачає більше коштів, ніж Росія, але менше, ніж Німеччина.
Проте моя теза така – співпраця в регіоні Балтійського моря надає Польщі неабиякі можливості, щоб завдяки такій співпраці збільшувати своє значення, збільшувати вплив на Європу і навіть, інколи, й на світ.
Начальник відділу Північної Європи у Департаменті європейської політики МЗС Йоанна Войтковська також поділилася своїми думками:
- Балтика завжди була орієнтиром для Польщі, усі ці роки її дуже важко було здобути і ще важче утримати. Балтика мала державотворче значення, особливо у міжвоєнний період, коли довкола порту в Ґдині концентрувалася енергія молодої польської країни. Це море було свідком і сумних і радісних подій, як наприклад, вибух свободи у Польщі.
Мені особисто дуже подобається тогорічна кампанія «Незалежна морська Польща», коли ми святкували соту річницю заручин Польщі з морем. Тоді хтось казав, що без Балтики ми були б дратівливо сухопутні. І я погоджуюся з паном Познанським, що ми тут для того, щоб впливати на цей регіон і що це дуже важливий вектор нашої закордонної політики, який доповнює домінантну вісь Схід-Захід. Ми хочемо бути присутніми і на лінії Північ-Південь і бути активними в польській регіональній політиці.
Ведучий вебінару «Польське бачення регіону Балтійського моря до 2030 року» Дам’ян Шацава (Інститут центральної Європи та Університет Марії Склодовської-Кюрі) підбив підсумки форуму:
- Ми почули про перспективу і про візію Польщі. Мені здається, що з нашої перспективи дуже важливо активно формувати архітектуру співпраці в регіоні Балтійського моря. Заангажованість Польщі в діяльність Ради держав Балтійського моря і Гельсинської комісії – це логічне продовження нашої регіональної активності у Центральній Європі, як, скажімо, у Вишеградській групі. А досвід з процесу адаптації і стратегії Європейського Союзу для регіону Балтійського моря може бути ефективно використаний при формуванні нової макрорегіональної стратегії ЄС для регіону Карпат, - про що також у нас була мова.
Це були фрагменти вебінару під назвою «Польське бачення регіону Балтійського моря до 2030 року», що його у віртуальному вимірі організували Інститут Центральної Європи у Люблині та Департамент європейської політики Міністерства закордонних справ Польщі.
Володимир Прядко