У рубриці «Актуальних питань» коментуємо недавні поправки до Закону про іноземців у Польщі і як це вплине на ситуацію українських працівників у Польщі.
17 листопада 2021 року Сейм Польщі ухвалив поправки до Закону про іноземців. Головні зміни, передбачені у ньому, це довший термін дії декларацій про доручення виконання робіт, який передбачається продовжити до 24 місяців. Для працівників з України – це найважливіша зміна. Адже до цього часу шестимісячний термін дії декларації як для працівників, так і для роботодавців був значною проблемою.
За словами експертки Конфедерації Левіатан, що представляє інтереси польських приватних підприємців, зараз працівники з України становлять найчисельнішу групу іноземців на польському ринку праці. Ця група працівників значним чином присутня у різних галузях польської економіки і заповнює робочі місця у галузях, де є проблеми із браком працівників. За її словами, зміни у законі, що ще не підписані, є дуже важливими для українських працівників у Польщі і спрощують їм доступ до ринку праці.
«Справді, у поправках передбачено довший термін дії декларацій про доручення виконання роботи іноземцеві. До цього часу було 6 місяців впродовж 12 місяців, а буде - до 24 місяців. Це – суттєва зміна. Тобто вже немає «періоду у періоді», але вже чітко зрозуміло, що декларація буде дійсна 24 місяці без перерви. Це означатиме меншу бюрократію, адже декларації вже не поновлюватимуться настільки часто. Адже зараз їх треба поновлювати кожні 12 місяців, а зараз, сподіваємося, буде кожних 24 місяці. Це значне спрощення для польських роботодавців. Наприклад, одна декларація діятиме з 15 березня 2022 до 15 березня 2024 року. Не потрібно буде рахувати тих шести місяців, як вони випадають впродовж 12 місяців. Часто для роботодавців це було доволі проблематично. Адже відомо, що є місяці, що мають 31 день, є такі, що мають 28, 29 днів... Тому це справді буде простіше. Буде менше проблем з відновленням цих декларацій. Це вже буде поновлюватись кожних два роки. Не потрібно буде часто подавати документи до повітових Управлінь праці. І я сподіваюся, що ці зміни спричиняться до присутності більшої кількості іноземних працівників на польському ринку праці».
Речниця агенства Personnel Service Моніка Банись каже, що коли поправки до закону були б прийняті, то Польща могла б конкурувати із іншими країнами, коли йдеться про працевлаштування іноземців.
«Чехія та Угорщина у цьому питанні є нашими конкурентами. Вже зараз ці декларації там видають на 2 роки, тому ці зміни дуже важливі і справді потрібні. Як бачимо, у Антикризовому щиті, який було прийнято під час першої хвилі пандемії, було зазначено, що термін дії візи продовжується на весь час тривання епідеміологічного стану у Польщі. Кількість працівників з України у Польщі не зменшилась, а збільшилась за цей період. Найкраще про це свідчить статистика Управління соціального страхування. Кількість застрахованих іноземців у жовтні 2021 року становила майже 900 тисяч. У порівнянні з попереднім роком ця кількість зросла на понад 200 тисяч. Це також зростає щомісяця. Тому, можемо стверджувати, що кількість працівників з України, які працюють у Польщі, не зменшується. Також варто зазначити, що вони тут працюють легально, адже ті, хто застрахований в Управлінні соціального страхування, означає те, що вони мають трудовий договір відповідного типу. А наша економіка без працівників з України не впорається. Бо вже зараз на ринку праці ми повернулися до тих всіх проблем, які були у роботодавців до пандемії, а саме низьке безробіття, вільні робочі місця, їх стає все більше. Немає кому виконувати цю роботу, бо працівників з Польщі – мало, маємо складну демографічну ситуацію, що відбивається на проблемах на ринку праці».
Моніка Федорчук звертає увагу на те, що з точки зору роботодавця йому не завжди було зручно працевлаштовувати людину на шість місяців. Іншим питанням у поправках до закону є зміни щодо легалізації перебування, що також має спроститися.
«Я б хотіла звернути увагу ще на одну річ. Коли роботодавець може працевлаштувати працівника виключно на шість місяців, то скажімо собі прямо: з підприємницької точки зору інвестиція у його навчання, у його професійний розвиток – складна. Шість місяців – це дуже короткий термін. Часто, аби добре підготувати працівника до виконання певної роботи, потрібно три місяці. Якщо все ж термін дії декларацій буде продовжено до 24 місяців, то це дасть польським роботодавцям можливість вкладати у розвиток цього працівника, так, аби забезпечити його присутність на довше на підприємстві. А коли йдеться про процедури, пов’язані з легалізацією перебування, то зараз основна проблема полягає у непевності кінцевого результату. Сподіваємося, що в разі заохочення до довшого періоду працевлаштування, а саме безперервний період, тобто не 6 місяців впродовж 12, а 24 місяці без перерви, буде більше заяв на легалізацію перебування».
Серед поправок до Закону про іноземців є один важливий пункт, що стосується подачі документів на легалізацію перебування. Якщо поправки буде прийнято, то іноземцям не доведеться додавати договір оренди житла. Чимало іноземних працівників, що працюють короткий період часу у Польщі, мали з цим проблеми.
«Це зміна, якою ми займалися, головним чином, з огляду на процедури. Питання оренди житла було доволі складним також і для адміністрації. Не кожен іноземець орендував житло, не кожен мав підписаний договір, підписаний на власне ім’я. Тому це справді певне спрощення. Ми вважаємо, що існують вже інші регуляції, що дозволяють стверджувати, що іноземний працівник, будучи на території Польщі, має засоби на проживання. З огляду на проблематичність і на багатозначність цієї вимоги, добре, що від цього відмовились».
За словами експерток, у багатьох галузях на ринку праці у Польщі вже нікого не дивує, що є так багато працівників з України. Вони найбільш помітні з торгівлі, секторі послуг, моторизаційній галузі. Але також все більше працівників з України працюють у IT-галузі, де особливо бракує працівників. І тут також є чимало спрощень у працевлаштування працівників з України, що уможливлює проект Polish Business Harbour.
Запрогуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар'яна Кріль