У час війни Польща та Україна намагаються не лише тісно співпрацювати у постачаннях зброї та гуманітарної допомоги в Україну. Економісти та підприємці вже думають про нарощування економічного співробітництва, як в ході агресії путіна, так й після її завершення. Польський уряд відкрив програму запису українсько-польських підприємств, які бажали б взяти участь у відбудові України.
На жаль, деякі політики в Польщі намагаються розігрувати українське питання до внутрішньої політичної гри. Найбільш показовим прикладом останніх тижнів стали українські зернові. Політики опозиції, яку очолює Дональда Туск, стали лякати польських фермерів, що буцімто реекспорт українських зернових територією Польщі негативно впливатиме на ціни виробництва польського села.
Журналістка Польського радіо – Катажина Ґуйска-Хейке про економічні аспекти польсько-українського співробітництва запитала міністра розвитку та технології Вальдемара Буду.
- Наше розташування про це вирішує, але також наша відкритість щодо України та українців – нашою територією проходить допомога, підтримка для України – різного роду. Ми будемо підтримувати Україну в експорті її товарів, маю на увазі сільськогосподарську продукцію, бо вона найбільш чутливий товар. Скажіть, будь ласка, бо це спричинює занепокоєння – підбиває це частина опозиційних політиків, чи експорт українського зерна територією Польщі становить загрозу для польських фермерів?
Міністр Вальдемар Буда однозначно відкинув такі твердження.
- Це ніяк не впливає. Одне з одним ніяк не пов’язане. Ми, допомагаючи у транспорті зернових, займатимемося логістикою. Зерно, яке проходитиме польською територією, законтрактоване у світі. Воно мусить лише проїхати Польщею до портів або польських, або німецьких, або литовських і далі плисти у світ, найчастіше до держав Африки. Отже, ми мусили б дійти до ситуації, де хтось контрактував би додаткове зерно, щоб воно могло лишитися. Але ж не було до війни ніколи такого напрямку. До війни у нас було багато фермерських сезонів і ніколи не було масового заливу польського ринку українськими зерновими. Ми маємо справу з таким становищем. Ми допомагаємо у логістиці. Контракти найчастіше підписані довго до сезону, отже збіжжя, яке проходитиме територією Польщі законтрактоване навіть до спалаху війни. Найчастіше контракти підписували взимку, й вона тепер мусить потрапити до країн призначення, тому щоб, по-перше: не призвести до трагічного становища з харчами, а по-друге, щоб Україна дотримала записи контрактів, бо в іншому випадку Україні загрожують штрафи, що виникають із контрактів – отже ми посередники у відправі цих товарів у світ.
Журналістка Польського радіо – Катажина Ґуйска-Гейке звернула увагу, що допомога Польщі Україні взаємовигідна.
- Я розпитую за цю тему, бо вона породжує великі емоції. З одного боку, помагаємо й мусимо усвідомлювати – такий підхід здоровий – що така допомога може стати шансом на підтримку нашої економіки, бо кінець кінців, польська економіка, поляки, польська держава дають кошти на підтримку боротьби, чи життя чималої кількості українців в Польщі, так є, ми знаємо чому так робимо. Не ліпше з почуття солідарності, але також такого обов’язку, бо маємо почуття, що Україна бореться також в інтересі Республіки Польща. Наскільки, на Вашу думку, співробітництво з Україною, спонукана трагічними подіями, драмою України та української економіки може стати шансом для польської економіки, а у майбутньому – надіємося недалекому післявоєнному майбутньому – шансом на тісне співробітництво наших держав.
Каже журналістка Польського радіо. Відповідь міністра Буди.
- Гадаю, ми всі свідомі, що перебуваємо на порозі повністю нових взаємин, так політичних, як й економічних з Україною. Те, що відбулося після 24 лютого, – це абсолютно новий розділ. Історичні питання відходять на задній план. Живемо теперішній часом та майбутнім. Гадаю – для співробітництва, й це підтвердить той, хто цим займався, для співробітництва з Україною, для держав, які проходять зміни у напрямку Заходу, щоб робити там бізнес - потрібно своєрідної довіри, привітного ставлення, й взаємного партнерства у бізнесі. Там самі ціни, сам пошук клієнта не достатній. Ми побудували між народами почуття довіри і воно може впливати на економічну сферу, як буде? – Певно переконаємося через рік – два. Зразу після того, як війна завершиться. Але немає іншого народу, який був би настільки жертвенним по відношенню до українців – це мусить вплинути на торговельні відносини. Крім цього, внаслідок нашого розташування ми приречені виконувати роль хаба та дистриб’ютора допомоги Україні. Якщо прийняти дуже поганий сценарій, а треба також такий сценарій враховувати, а саме, що Україна ще довгий час може бути відрізана від портів Чорного Моря. Відтак, торгівля України із цілим світом відбуватиметься через Польщу, а Україна у багатьох галузях була дуже великим експортером, навіть кільканадцять відсотків у світовому масштабі. Це мусить впливати на заснування нових компанії, тісніші економічні взаємини між Польщею та Україною.
Міністр Вальдемар Буда свідомий, що Польща надалі мусить інвестувати в інфраструктуру.
- Якщо можна було б описати двома реченнями нашу філософію праці – що ми зробили у логістиці та транспорті останніми роками, то, окрім зміцнення місцевих автошляхів та зміцненням місцевого транспорту, то ми намагалися здійснити мережу північ-південь щодо колишньої мережі схід-захід. Колись будували автошляхи виключно схід-захід, нині ми побудували ряд залізничних та авто – шляхів, які ведуть з півдня на північ. Таким чином маємо ряд розблокованих автошляхів, які кілька років були абсолютно недоступні. Звісно, не у таких масштабах, яких українці сподівалися б – тобто сто відсотків транспортування зернових територією Польщі, бо це неможливе, але значною мірою – так.
Міністр Вальдемар Буда в інтерв’ю Польському радіо охарактеризував теперішнє ставлення підприємців з усього світу до ведення бізнесу з Україною та її сусідами.
- Ряд підприємців, з якими розмовляємо, навіть закордонних – з Кореї, з Японії, зі США - вони кажуть так: становище в Україні нині дуже хитке й невідомо коли стане більш стабільним, й нині відповідальний бізнес світу радше чинитиме ставку на розбудову своїх плацдармів та бізнесу в Польщі, й звідси мати своє місце вести бізнес в Україні, а не відкривати компанії в самій Україні, бо це буде надто великим ризиком. Можливо ми матимем конфлікт, якій буде непогашений довгими роками. Україна працюватиме, але весь час буде небезпечно, й весь час ці кроки, які будуть на боці противника – будуть непередбачливими.
Журналістка Польського Радіо Катажина Ґуйска-Гейке допитувала про роль Польщі у співробітництві української економіки з вільним світом.
- Ми готуємося до цього, щоб приймати інвесторів з цілого світу. Ви згадали про різні напрямки, у тому числі азійські. Також для нас важливі з ряду причин. Тобто хочемо їх до себе стягати й через наше посередництво, щоб вони вели бізнеси з Україною. Це буде нас зв’язувати вже не лише з інвесторами, але також з Україною.
Відповідь міністра Буди.
- Це навіть не становить нашого способу дій. Це виникає з наших аналізів ведення бізнесу – приходять великі підприємці й про це розповідають. Якщо хтось нині в Польщі має відділ великого іноземного підприємства, то він його нині розбудовує в контексті Південної Європи. Якщо хтось ще немає тут бізнесу, думає про Україну й шукає тут – у Польщі місця на локування бізнесу. Отже, такий підхід раціональний та безпечний з точки зору бізнесу – відсутність ризику втратити майно та інвестиції. Прошу пам’ятати, що відсутня велика кількість іноземних менеджерів зі США, Великобританії, Швейцарії, які готові їхати в Україну, бо нині для них це також важке рішення. Зате знають Польщу, знають як тут працювати, знають, що тут можна безпечно переїхати навіть з родиною. Отже, такі відносини дуже довго нам допомагатимуть, щоб закріпити співробітництво всього світу з Україною. Ми її у цьому допоможемо, й кожен має у цьому інтерес.
Міністр Вальдемар Буда відповів також на запитання Польського радіо, як на таку модель споглядає український партнер:
- Гадаю, Україна свідома, що частина інвестиції зможе перейти в Україну прямо, а частину інвесторів до такого рішення переконати неможливо, й вони будуть змушені вторити такий плацдарм в Польщі та звідси вестимуть діяльність далі. Думаю українців нині влаштує кожна позитивна розв'язка, яка дозволить їм вийти із цього трагічного становища. Ми нині мало говоримо про економічне становище в Україні. Ми говоримо про те, котрі місцевості були окуповані, які вдалося захистити, хто й скільки поставив військової техніки. Зате, якщо поглянути на українську економіку, то становище дуже погане. Податкові надходження до бюджету впали на кількадесять відсотків. На половині території України рідко котра фірма працює.
Польські та українські економісти вже думають, що буде після краху агресії путіна. Нова економічна дійсність відкриє нові шанси на розвиток польських та українських бізнесів.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Андрій Рибалт
