В Інституті філософії і соціології Польської академії наук відбулася чергова дискусія на тему життя українських вимушених біженців у Польщі. Цього разу предметом дискусії були умови на ринку праці для осіб, що приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, зокрема, яким цей ринок є у Польщі і в Німеччині.
Як польські, так і німецькі політики позитивно оцінюють перебіг інтеграції воєнних біженців у суспільстві. Відповідно до даних, понад половина біженців мають вищу освіту. Чи вдалося їм знайти роботу у Польщі і Німеччині відповідно до своїх вмінь, знань, навичок? Якими є головні виклики і проблеми на ринку праці?
Про це розповіли експерти — учасники дискусії «Українські воєнні біженці на польському і німецькому ринку праці» Зузанна Пясецка — голова фонду «Empiria i wiedza» та Рафал Мруз з EWL Group.
Наприкінці навчального року 2021/22, а саме наприкінці червня спостерігалася велика хвиля повернення українців додому, не лише з Польщі, а й з інших країн. Але багато залишилося. З чим це було пов’язано?
- Ці особи вже мали роботу і не хотіли повертатися. Вони хотіли зберегти цю роботу, адже знали, що залишаться на довше. В Україні не було аж настільки стабільно, було б небезпекою повернутися до своєї країни. Тут я маю на увазі воєнні дії, які тоді відбувалися головним чином на сході України. Але за останні два тижні ми також є свідками атак на Західну Україну. Тому можливо неперервність працевлаштування була причиною того, чому жінки не виїхали, а залишилися тут з дітьми, на місці. Окрім цього, Польща також підготувала багато різних пропозицій на цей час для дітей — денні табори на повний день чи на пів дня, мовні курси, які діти тоді могли відвідувати, — розповідає Зузанна Пясецька.
Фонд «Empiria i wiedza», де працює Зузанна Пясецка, з часу повномасштабного вторгнення Росії проти України допомагає українським жінкам у пошуку роботи, а також проводить різного роду консультації щодо працевлаштування.
- Цю програму ми здійснюємо разом з трьома компаніями, що пов’язані із персональними консультаціями, курсами польської мови і з промоцією. Наша робота полягає у тому, що особа, яка хоче почати працювати у Польщі, реєструється на нашому порталі, висловлює згоду на те, що залишиться з нами на шість місяців чи довше, приїжджає до нас на тренінги, де дізнається про те, яким чином у Польщі працює ринок праці, чого вимагають роботодавці, які форми працевлаштування дана особа може отримати (йдеться про тип договору, чим вони відрізняються). З такою особою ми проводимо двогодинну консультацію, аналізуючи її попередній професійний досвід, готуючи її CV, і також пропонуючи їй різного роду пропозиції роботи, якими вона може потенційно зацікавитися відповідно до її вмінь і навичок. Звісно, пізніше ми перебуваємо на зв’язку з цими жінками, цікавимося, чи вони вже розпочали працювати. У нашій програмі зареєстровано п’ять тисяч осіб, з чого 1800 вже пройшли нашу програму у формі майстер-класів чи консультацій. Понад 850 осіб отримали роботу, завдяки нам. Інші особи самостійно знайшли роботу. І так це відбувається.
Серед основних проблем, що мають місце на польському і німецькому ринку праці для українських біженців, експерти називають мовний аспект — українці на низькому рівні або взагалі не знають польської чи німецької, аби знайти відповідну роботу. Також важливою причиною є непевність – люди не знають, де вони хочуть жити, надіються невдовзі повернутися в Україну, тому тривала робота, яка вимагає також значних зусиль, вивчення мови, їм не підходить. Тим, хто не знає мови, а мусить за щось жити, важко також тому, що робота є дуже мало оплачуваною. І хоча є багато хороших рішень для українських біженців у плані пошуку роботи і в Німеччині, і в Польщі, то все ж є багато прогалин і відповідно проблем із забезпеченням роботою цих людей так, аби вони могли собі дозволити орендувати відповідне житло для себе і дітей, могли спокійно за ці гроші прожити. Питання мови, на думку експертів, є все ж ключовим, — каже Рафал Мруз з EWL Group.
- З наших досліджень випливає, що 54% респондентів вивчає польську мову, вдосконалюється у цьому. Окрім цього, варто зазначити, що значна частина мігрантів вже говорила польською мовою на початковому рівні, а навіть на досить хорошому. Тому можна простежити серед мігрантів те, що вони стараються покращити ці свої мовні компетенції. Насправді, чим вищі кваліфікації, тим більше значення матиме знання мови. Те, що також випливає з нашої аналітики, на щодень понад 60% українців спілкується українською. Про це також говорилося сьогодні [27 жовтня – ред.] на дискусії, це свідчить про те, наскільки велика діаспора тут є, у Польщі, як багато працівників вже працює. Це керівники бригад, тім-лідери, керівники продукції, які говорять українською, бо вони є українцями і приїхали до нас раніше. І це значно покращує комунікацію у цій продукційній роботі, основній. Але коли йдеться про більш складніші професії, то тут польська чи англійська мови на зміну матимуть більше значення. Так це можна пояснити.
Польська мова не вимагається на простій роботі, на продукції, на повторенні, де вже працює багато громадян України, тому вони можуть також допомогти новим працівникам, провести інструктаж цією мовою. Те, що також важливо, це те, що польські роботодавці мають досвід з працівниками з України впродовж багатьох років. Вони також готові до того, аби таких людей прийняти, навчити їх. Вони вже мають готові перекладені навчальні матеріали — чи з техніки безпеки, чи для початку роботи — українською мовою. Там це знання мови потрібне, але не обов’язкове.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.
Мар’яна Кріль