Директива Євросоюзу про зменшення викидів метану в її початковій редакції вже за чотири роки може призвести до закриття польських вугільних шахт. Так вважають польські експерти і політики, та й самі шахтарі.
Це втрата тисяч робочих місць і удар по енергетичній та вугледобувній галузях Польщі. Суспільство, підприємства, політики і експерти проти такого рішення і готові блокувати його прийняття. Розглядати документ Європарламент має у квітні. Експерти переконані, компроміс знайти все ж вдасться, інакше доведеться купувати вугілля з-за меж ЄС, можливо, навіть повернутися до закупівель з росії, як це було раніше. А в умовах санкцій, накладених на росію через її напад на Україну, це не найкращий вихід.
У Польщі серйозно занепокоєні намаганням Європейського союзу запровадити так звану метанову директиву, якою буде регулюватися кількість метану, що виділяється під час видобутку вугілля.
У квітні цього року документ мають розглянути комітети Європарламенту.
Директива передбачає зменшення викидів метану до 2031 року до 3 тон на 1000 тон видобутого вугілля. За перевищення передбачено штрафи. Це, на думку представників польських копалень і політиків може зруйнувати польську гірничо-добувну промисловість і позбавити тисячі людей роботи і засобів до існування. Через це міністр клімату і навколишнього середовища Польщі Анна Москва 27 березня звернулася до польських євродепутатів із закликом заблокувати метанову директиву ЄС у її нинішньому вигляді «в ім’я суспільного договору та економіки». На думку міністра Москви, плата за викиди метану завдасть шкоди всій галузі.
«Це питання недотримання суспільного договору, недотримання тих порозумінь, яких ми досягли на рівні Євросоюзу, це ігнорування голосу всієї галузі і багатьох років, які ми присвятили суспільному діалогу, а цей діалог є заангажованістю обидвох сторін. Незважаючи на те, чи це є кам’яне вугілля, чи коксове, чи це Сілезія, чи Люблін, тобто, ми тут говоримо про вплив на сектор загалом. Тож наскільки безпосередньо і в квотах не впливає, настільки ми відчуваємо недотримання умов, які було прийнято для всього сектора. А це не тільки наші документи, але й узгоджені домовленості на рівні Європейської комісії», - говорить Анна Москва.
Регламент ЄС щодо метану встановлює ліміти викидів метану. Після перевищення допустимих порогів майнінгові компанії змушені будуть сплачувати додаткові збори.
Стаття 22 Регламенту ЄС щодо скорочення викидів метану забороняє з 1 січня 2027 року викиди метану в атмосферу з вентиляційних шахт вугільних шахт, крім шахт з видобутку коксівного вугілля, з викидом понад 5 тонн метану. на 1000 т видобутого вугілля. Проте з 1 січня 2031 року забороняється викид метану в атмосферу з вентиляційних стовбурів вугільних шахт, крім шахт з видобутку коксівного вугілля, з викидом більше 3 тонн метану на 1000 тонн видобутого вугілля.
Міністр Анна Москва нагадала, що минулого року директиву обговорювали міністри енергетики країн-членів ЄС, а Польща виступила проти її прийняття. Тепер регламент має розглядати Європейський парламент: «Ми знаємо, що лише самими голосами наших парламентарів ми не зможемо заблокувати цього документу. Нам невідомо, в якому вигляді він вийде з Комісії, натомість ми знаємо, що є спроби повернутися до першого варіанту документу, тож лише солідарне голосування наших європарламентарів, але й якісний діалог наших європарламентарів з колегами з інших країн, аби цей документ можна було з перспективи суспільного діалогу, суспільної угоди заблокувати».
Після вуглекислого газу метан є другим у списку парниковим газом, який впливає на процес глобального потепління. Від 50 до 65% метану потрапляє в атмосферу через діяльність людини.
У листопаді минулого року під час міжнародних кліматичних переговорів у Ґлазґо було представлено глобальну ініціативу зі скорочення викидів метану Global Methane Pledge. Представили її президент США Джо Байден та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. До цієї ініціативи долучилися більше 100 країн, у тому числі й Україна. Ініціативою передбачено скоротити викиди метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року.
21 лютого цього року Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) звинуватило промисловість викопного палива в тому, що вона робить занадто мало для скорочення викидів метану і таким чином підриває глобальні зусилля з обмеження глобального потепління.
«Зменшення викидів метану є одним із найдешевших способів обмежити глобальне потепління в найближчій перспективі», — заявив тоді директор МЕА Фатіх Бірол.
Тим часом експерти польського енергетичного ринку вважають, що сьогодні в Польщі не вдається наразі усунути метан зі своїх копалень повністю. Це треба робити поступово. А на це потрібно більше часу, говорить експерт BiznesAlert.pl.
«Метан, цей парниковий газ, невідривно зв’язаний з гірсько-добувною промисловістю. Так склалося, що викид цього газу безпосередньо пов'язаний з нею. В копальнях є метан, видобувні підприємства намагаються його усунути, але не вдається усунути його повністю. А це означає, що метанова директива, яка би мала боротися з цими викидами, в теперішньому своєму вигляді є настільки важкою для виконання, що ліміти викидів метану можуть привести до закриття польських вугільних копалень вже у 2027році, тобто через 4 роки, в час, коли Польща ще буде потребувати вугілля для власної енергетики і тепломереж. А це означатиме не що інше, як те, що Польща закриє свої вугільні копальні і буде імпортувати вугілля. Тут варто нагадати, що більша частина вугілля до Польщі до російської агресії проти України надходила, на жаль, саме росії. Саме тому метанову директиву в теперішньому вигляді поляки не приймуть, і будуть намагатися домовитися про перехідний період, пільговий тариф для польської гірничо-добувної промисловості, нас будуть цікавити перехідні періоди, пільгові тарифи для польських підприємств, що видобувають гірничу сировину».
25 березня у Катовицях відбулася зустріч євродепутатів із громадськістю і представниками Polska Grupa Górnicza та Jastrzębska Spółka Węglowa. На зустрічі обговрювали обговорили майбутнє шахт. Новий регламент ЄС щодо метану запроваджує стандарти викидів метану, яких не дотримуються польські шахти, і штрафи, які мають бути стримуючим фактором і позбавляти шахти можливості прибутку. Суб’єкти, які імпортують вугілля з-за меж Євросоюзу, кажуть учасники зустрічі, будуть подавати лише декларації, і, як наслідок, імпортне вугілля буде дешевшим за вітчизняне, попереджають шахтарські профспілки. Шахтарі побоюються, що прийняття регламенту ЄС щодо метану означатиме негайну ліквідацію польської енергетичної та коксодобувної промисловості та втрату до кількох сотень тисяч робочих місць.
Польські шахтарі, звісно, протестують. 24 березня після засідання європейської ради у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький заявив журналістам, що метанова директива є черговою спробою вдарити польську енергетичну і гірничо-видобувну промисловість.
«Так, це спроба, на якій врешті треба поставити крапку. Однак, є сили в Брюсселі, які намагаються протиснути дуже радикальне рішення в рамках метанової директиви. Я би хотів порадити, аби адрест протестів шахтарів був трохи інший. Оскільки ми абсолютно не погоджуємося з тим, що Брюссель робить в цьому контексті, тож треба свої застереження, свої зауваження, свої протести скеровувати у відповідному напрямку, тобто, на адресу Європейської комісії в цьому випадку, і, можливо, ми можем разом – представники уряду і представники громадськості, професійних спілок, пропоную разом поїхати до Брюсселя, бо ми тут маємо спільні інтереси і таку самі точку зору», - сказав польський прем’єр.
Газета «Die Welt» всередині березня поінформувала, що Німеччина досягла своєї кліматичної цілі до 2022 року. Федеральне агентство з навколишнього середовища 15 березня заявило, що порівняно з 1990 роком викиди в Німеччині впали на 40,4 відсотка. Німеччина повинна скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року. Порівняно з 1990 р. Кліматична нейтральність має бути досягнута до 2045 р.
Войцех Якубік вважає, що європейські країни, які відійшли від виробництва вугілля, матимуть більше можливостей для успішної реалізації метанової директиви. Адже ці вимоги написані за їхніми мірками, для їхніх потреб і може навіть підтримувати саме їхні підприємства.
«Натомість ці вимоги зовсім не підходять для Центрально-Східної Європи, на чолі з Польщею, котра є останньою країною в ЄС, що має виробничі потужності у вугільній промисловості. І наші спільні європейські приписи мусять відповідати можливостям всіх країн- членів ЄС, а не лише тих, що вже давно з відійшли від вугілля. Адже поляки теж хочуть покращити клімат, боротися з викидами метану, але натомість потребують підтримки і відповідних тарифів, бо перебувають зовсім в іншій ситуації, ніж скажімо Німеччина, чи Франція. Технологія скидання метану може бути застосована в польських копальнях, але є фізичні перешкоди, котрі не дають повністю усунути метан, а з іншого боку це великий виклик для нашої економіки, адже боротьба з викидами ще більше знизить прибутковість цього виду промислової діяльності. Європа мусить допомогти нам у боротьбі з цим випробуванням і не вимагати закриття копалень в час, коли вони ще дуже потрібні. До кінця 2020-х рр. у нашій країні вугілля ще буде необхідне. У нас замало альтернативних джерел енергії, а атомна енергетика з’явиться лише в 2030-х рр. Тобто залишаться старі вугільні блоки, котрі можуть працювати довше, і краще, щоб опалювались польським вугіллям, ніж імпортованим, тим більше, з росії».
Окрім того, вважають експерти, закриття шахт заради зменшення викидів метану не покращить екологічної ситуації. Оскільки для задоволення енергетичних потреб вугілля доставлятимуть з інших країн, а це додаткове забруднення, створюване транспортом. Крім того, директива поширюється виключно на країни ЄС. Тож інші продавці вугілля не платитимуть штрафів за надмірні викиди.
«Ми маємо справу з витоком викидів з ЄС, явищем, відомим з дебатів про вуглекислий газ. І якщо ЄС запровадить для всіх своїх членів певні затверджені стандарти зменшення викидів чи то від метану, чи від вугілля, не накладаючи таких самих зобов’язань на своїх партнерів поза ЄС, може виявитися, що вуглець потече за межі ЄС, не буде можливим видобувати вугілля способом, відповідним до метанової директиви в ЄС, і це вугілля буде походити з-поза ЄС, з країн, де немає таких строгих приписів. В межах політики зменшення викидів від видобутку вугілля з’явилося рішення, що відповідає цьому виклику, The Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), тобто, додаткового мита, що залежать від викидів вуглекислого газу, який виділяється під час виробництва різноманітних товарів, в тому числі видобуванні вугільної сировини поза межами ЄС. Це означає, що партнери ЄС з-поза його меж теж будуть платити додаткове мито в межах СВАМ згідно політики зменшення викидів СО2. Таке розв’язання проблеми може бути необхідним, якщо ми запровадимо радикальні приписи, які стосуються зменшення викидів метану», - переконаний Войцех Якубік.
Тим часом у лютому довкола поправок до цього документу розгорівся скандал. Польські євродепутати вимагали звільнити депутата Європарламенту від зелених Німеччини від функції доповідача ключових нормативних актів щодо скорочення викидів метану в енергетичному секторі. Тоді депутат Європарламенту Ізабела Клок заявила, що «ситуацію можна назвати скандалом».
Мова йшла про те, що депутат Ютта Паулюс нібито доручила американській неурядовій організації підготувати поправки до регламенту ЄС з цього приводу, а потім надіслала електронний лист із поправками іншим депутатам.
Ізабелла Клоц тоді заявила, що текст ключових поправок, нібито узгоджених у парламенті, пишеться на столі активіста американської екологічної організації, яка щорічно отримує близько 20 мільйонів доларів субсидій. Пізніше Паулюс пояснила, що нібито це була «помилка» її радника, який використав документ Word із зовнішніми коментарями як основу для правового тексту.
Це стало причиною закидів, що рішення Європарламенту готуються непрозоро. «Я хотіла б знати, хто жертвує мільйони доларів організації, яка так активно бере участь у просуванні регулювання, яке безпосередньо впливає на європейський енергетичний сектор. Я вважаю, що єдиним відповідним рішенням у цій ситуації є відставка Ютти Паулюс з посади доповідача цього звіту», – заявила тоді PAP євродепутатка Ізабела Клоц. Вона додала, що поправки, які розробила екологічна організація, викликають занепокоєння. На її думку, вони були написані на господарське замовлення однієї з німецьких компаній, яка єдина розробляла технології, що дозволяють експлуатувати шахти та вловлювати метан із вентиляційних шахт.
Документ у Європарламенті мають розглядати у квітні. Войцех Якубік експерт із BiznesAlert.pl переконаний, Польщі все ж вдасться знайти певний компроміс.
«Всі рішення, які стосуються енергетичної безпеки, в ЄС приймаються шляхом консенсусу. І Польща, як і інші країни, залежні від гірничої промисловості, не можуть не брати участі в обговоренні цього питання. І як завжди в ЄС, дійдуть до якогось компромісу. В його рамках можливі положення про перехідні періоди, пільги у вигляді безкоштовних надбавок, чи збільшення ліміту викиду метану в польському гірничо-видобувному комплексі. Вирішення цих питань вже не за горами, і ми чекаємо остаточного рішення, яке після спільного обговорення повинно дійти до якогось компромісу. Досягнення компромісу то лише питання часу. Зазвичай потрібно навіть декілька років для погодження запровадження Європейським Союзом припису такого роду. Тобто промінь надії є. Але якби все ж виявилося, що діалог неможливий, і приписи для нас будуть такі ж, як для найсильніших держав ЄС, то ці країни зазнають збитків через меншу енергетичну безпеку Польщі, на більшій залежності від імпортних палив, а також на загрозі повернення російського вугілля на наш ринок».
Звісно, в умовах санкцій, накладених на росію за її напад на Україну, варіант повернення до російського вугілля не є прийнятним.
Слухайте матеріал у доданому звуковому файлі
PAP/IAR/В.Г.