Минулого тижня гості однієї з інформаційних зустрічей, організованих Інформаційним пунктом з питань ринку праці для іноземців, дискутували про те, як ділові та активні жінки радять собі в еміграції. Алла Маєвська — кандидат юридичних наук, юристка, засновниця спільноти Ліга активних жінок у Варшаві, має багаторічний мігрантський досвід. Вона розповіла про те, як будувати свою кар’єру у Польщі: з чого почати й у яку сторону рухатись, розповідає Оксана Денисюк.
Ці зустрічі не циклічні. Вона проходила один раз. Усі наші зустрічі у рамках нашого проєкту ми намагаємося максимально достосувати до потреб людей, клієнтів — дуже не люблю це слово «клієнтів» — нашого проєкту, які до нас звертаються по допомогу. Під час першого контакту ми дізнаємося дуже велику кількість інформації, зокрема помічаємо, якої інформації людям бракує. Ми намагаємося саме цю прогалину і заповнити, влаштовуючи такі інформаційні зустрічі. Враховуючи той факт, що приїхало дуже багато жінок з України, які були дуже активні у себе вдома, тобто займали або дуже активну бізнесову, або якусь соціальну позицію. Зараз їм цього не вистачає в Польщі. Якраз для цього ми вирішили зробити таку зустріч, щоб людина, яка на практиці, на власній шкурі мала не тільки цей міграційний, але й інший досвід, могла розповісти, як це відбувається.
Для проведення інформаційних зустрічей, як зазначає Оксана Денисюк, вони запрошують експертів, що не пов’язані з Інформаційним пунктом з питань ринку праці для іноземців.
Наприклад, у нас була зустріч про жінку в бізнесі, то в нас її проводила Алла Маєвська. Вона — кандидат юридичних наук, тобто вона юристка, вона має багаторічний мігрантський досвід. Вона переїхала близько 10 років тому до Варшави. Вона працює у своїй сфері досі. При цьому вона володіє бізнесом. Вона має досвід роботи в неурядовому секторі. Зараз, як і більшість, допомагає і консультує українців як у польському праві, так і в українському.
Переходячи безпосередньо до діяльності Інформаційного пункту з питань ринку праці для іноземців, Оксана Денисюк зазначила, що він почав працювати з грудня 2018 року.
Повною парою запрацював у 2019 році. Тоді це був виграний конкурс мерії столичного міста Варшава. Проєкт фінансується саме з цих коштів, тобто це кошти платників податків Варшави. Цей проєкт запускається вдруге. З початком повномасштабної війни Міністерство праці Польщі теж оголосило конкурс на проведення інтеграційних заходів для іноземців, які приїхали до Польщі саме у контексті ринку праці, можливості їхнього професійного розвитку, професійної переорієнтації й надання можливості отримати новий фах у новій країні в контексті умов, які склалися через вторгнення Росії в Україну і в контексті збільшення кількості українців, які приїхали до Польщі. Тому наш Пункт вже не новий на ринку послуг, які надаються саме громадськими організаціями у Варшаві. Можливо, це буде звучати не дуже скромно, але саме те, що стосується ринку праці, то ми такі одні, тому що Фонд суспільно-економічних ініціатив (Fundacja Inicjatyw Społeczno-Ekonomicznych), який є куратором нашого проєкту, вже дуже давно займається саме питанням ринку праці у Польщі. Вони мають понад 30-річний стаж. Я думаю, саме тому нам і довірили саме цей шматочок роботи, на цей момент він найважчий у роботі з мігрантами. Кожен шматок є доволі складним, а цей ще й доволі специфічний.
Інформаційний пункт з питань ринку праці для іноземців переважно консультує мігрантів та біженців, що прибули до Польщі та ще не дуже орієнтуються в тому, як все влаштовано в цій країні.
Дуже часто нас плутають з якоюсь агенцією з працевлаштування, але це не так, хоча ми допомагаємо з працевлаштуванням. Людина звертається до нас з проханням знайти працю, але ми починаємо з самого початку, тобто зі спільної роботи над резюме, над мотиваційним листом. Ми разом шукаємо вакансії, як і всі, з відкритих джерел. Звичайно, що в цьому випадку працює poczta pantoflowa (сарафанне радіо, - ред.), тобто через знайомих знайомих. Враховуючи той факт, що наш фонд також є осередком Wsparcia ekonomii społecznej na Mazowszu (Підтримки соціальної економіки на Мазовшу, - ред.), у нас є доступ до зовсім іншого бізнесу, тобто до соціально відповідального бізнесу. Доволі часто саме там ми знаходимо робочі місця для клієнтів нашого проєкту.
Ми навіть на мовні курси відправляємо. Ми робимо цей проєкт у співпраці з Польським міграційним форумом. Вони відповідають за частину по веденню бізнесу. Ми ще робили зустріч по веденню бізнесу: про особливості ведення та відкриття у Польщі.
Оксана Денисюк розповіла, як змінився ринок праці у Польщі з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зазначимо, що останні два роки ситуація також у багато чому змінилася під впливом пандемії коронавірусу.
З плюсів це те, що українці зараз не потребують ніяких дозволів і на рівні з поляками можуть працювати й мають доступ до ринку праці, що безумовно, з однією сторони, робить їх конкурентоспроможними на польському ринку праці, а з другої сторони, ми маємо великий наплив людей, яким просто потрібно працювати, щоб вижити. На жаль, це створює дуже сприятливе середовище для не зовсім відповідальної поведінки працедавців. Я говорю про те, що, на жаль, вони не хочуть платити більшу зарплату, ніж мінімальну, хоча людина може виконувати дуже багато функцій на роботі. Вони не наймають працівників на umowu o pracę (трудовий договір, - ред.). Ця проблема виникла після пандемії. Зараз ми також спостерігаємо, що дуже неохочу працевлаштовують українців на цей найкращий контракт.
Поряд з цим, якщо ми говоримо про некваліфіковану роботу, то все одно їх залишається доволі багато. Безумовно, незнання польської мови не дає можливості усім, хто приїхав з України виходити та працювати на польському ринку праці. Також не забуваймо про те, що є певний відсоток українців, які продовжують дистанційно працювати на українських працедавців або на міжнародних.
Як зазначає Оксана Денисюк, щомісячно до їхнього пункту звертається до 100 осіб.
Це буває по-різному. В березні, квітні, травні це була дуже велика кількість людей – до двох сотень. Потім влітку, коли вже всі вирішили свої найважливіші поточні справи, ця кількість спала. Будемо говорити, що зараз десь 70-80 осіб в місяць. Це особи з усіх країн. Ми абсолютно відкриті до усіх. Ми співпрацюємо з іншими організаціями, які також допомагають і підтримують мігрантів. Ми співпрацюємо з Warszawskim Centrum Pomocy Społecznej (Варшавський центр соціальної допомоги, - ред.). В нас також доволі велика кількість осіб з Афганістану являється клієнтами нашого проєкту. Безумовно, це білоруси, особи з Індії. Діапазон дуже широкий, тобто це і Шрі-Ланка, і Конго. Ми допомагаємо абсолютно усім без жодних виключень. Наприклад, я знаю, що, на жаль, є різні європейські проєкти, які дають можливість допомагати тільки тим, хто отримав статус біженця. Тим, хто «на процедурі», вони допомогти не можуть, тому що, на жаль, так це прописано у проєктах. Ми допомагаємо і тим, хто «на процедурі», і тим, хто вже отримав статус біженця, тобто абсолютно усім. Загалом запрошуємо до нашого Інформаційного пункту. Усі деталі на нашій сторінці у Facebook https://www.facebook.com/PunktIZdC Запрошуємо! Ми завжди раді допомогти.
Дар'я Юр'єва