Всесвітній день біженців — це міжнародний день, призначений Організацією Об’єднаних Націй на честь біженців по всьому світу. Він відзначається щороку 20 червня і визнає силу і мужність людей, які були змушені втекти з рідної країни, щоб уникнути конфліктів чи переслідувань. Всесвітній день біженців — це нагода викликати у громадськості співчуття та розуміння їхньої біди та визнати їхню стійкість у відбудові свого життя.
Про те, як змінилося поняття біженства і міграції у польському суспільстві, про роль громадських організацій у допомозі цим людям ми запитали етнолога, культуролога доктора Томаша Косєка з Кафедри культурології Ряшівського університету. На його думку, на це питання важко однозначного відповісти.
— За останні декілька років цей термін для польського суспільства почав ставати не до кінця чужим, його все частіше вживають. При чому, цей термін з’являється в різних контекстах. Як відомо, термін «біженства» у Польщі з’явився у контексті політики Євросоюзу щодо міграції, біженців, які потрапляли до держав Євросоюзу з півдня, тобто до Греції, Італії, Іспанії. І тоді, якщо я не помиляюся, у 2015 році, коли почалося явище такого масового руху мігрантів, біженців, то тоді виникли думки, що робити з цими людьми і, на жаль, це був час, на мою думку, що збігся з виборами у Польщі. І ця проблема була однією із важливих тем цієї виборчої кампанії. Це — один вимір цього терміну.
Пізніше цей термін постійно існував і в медіа, і в політиці, коли вимоги Євросоюзу Польща, Угорщина і Чехія не хотіли виконувати. Цих політичних дискусій було дуже багато. І вони постійно існували у медіа. І тоді настав час, коли почалася проблема з біженцями на білорусько-польському кордоні. І ця проблема знову стала актуальною, важливою. Все це почало жити не лише у польському парламенті, але у всіх польських медіа, форумах і загалом на польських вулицях, коли люди між собою говорили про цю проблему. Звичайно, на це явище на білорусько-польському кордоні можна дивитися з різних точок зору, але, якби не було, то приклад цих людей, можна сказати, можна ототожнювати із терміном «біженець», що втікають від загрози життя через війну, політику, через порушення прав людини і багато хто з тих, хто намагався перетинати цей кордон, — це люди, які просто мають таку історію за собою. І їх можна було би вписати у цей термін.
І, звісно, третій аспект, як всі ми добре знаємо, 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну і тоді з’явилося нове значення терміну «біженець», яким політики, медіа, суспільство почало так називати називати українців і не лише українців, які тікали з України від війни. При чому, тут також з’являються думки і питання, чи цей термін стосується людей, які виїхали з України. Мені відомі думки дослідників, які кажуть, що цих людей важко назвати біженцями у юридичному і політичному контексті чи науковому контексті, але все ж на щодень цих людей ми називаємо біженцями. Тож цей термін і проблема біженства у Польщі — дуже актуальна і дуже різноманітна. Це — багатоконтекстна проблема.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль
