«Батьківська самоефективність українських іммігрантів, які проживають у Польщі: роль психологічної адаптації батьків, культурних і родинних чинників» — повна назва дослідження, до участі в якому науковці наразі запрошують тат дітей від 2 до 6 років.
Як розповідає керівниця проєкту, психологиня Йоанна Борушак-Кізюкевич, мам уже зголосилось достатньо, адже жінки завжди більш охоче беруть участь у будь-яких опитуваннях. Проте інформації, зібраної тільки від мам, для того щоб потім ефективно допомагати також і татам, не вистачає. А власне, результатом дослідження буде краще розуміння того, якої психологічної допомоги потребують батьки, що переїхали з України до Польщі.
Головна умова — бути зараз з дитиною в Польщі
Взяти участь можуть усі українці, що мешкають у Польщі, не тільки біженці: «Це мають бути люди, які походять з України. Може, вони тут виховувались, росли, але все ж у них є українська ідентичність, вони відчувають себе українцями і українками. Ми досліджуємо всіх українців: і тих, які приїхали після повномасштабного вторгнення, і тих, які приїхали раніше, — це не має значення. Нам важливо зрозуміти, як війна вплинула на батьків, але ті, хто приїхав до Польщі раніше, нам теж цікаві. Не можуть брати участь у дослідженні представники української меншини в Польщі, бо вони тут народились. Ми ж досліджуємо тих батьків, чиї діти народились в Україні, а потім разом з батьками або одним з батьків приїхали в Польщу. Важливо, щоб той, хто заповнює анкету, був з дитиною зараз у Польщі», — розповідає Йоанна Борушак-Кізюкевич.
За участь у першій частині дослідження учасники отримають 30 зл, у другій — 70 зл
Дослідження складається з двох частин. Перша частина — це заповнення анкети. За її заповнення учасник отримає купон на 30 злотих у мережу супермаркетів «Biedronka». Анкета — анонімна, не потрібно вказувати жодних особистих даних, окрім електронної пошти, щоб отримати потім на неї свій купон: «Перша частина — це онлайн-анкета. На її заповнення піде приблизно пів години. У ній ми питаємо про різні культурні прояви, соціальні зв’язки, а також, звісно, про батьківство. Одразу хочу підкреслити: в анкеті не може бути добрих чи поганих відповідей. Може бути, що хтось конкретно в цей момент відчуває, що роль мами або тата затісна для нього, і це нормально. Ми це ніяк не оцінюємо. Єдине, що нам важливо, — це щоб учасники були щирі, уважно читали питання і уважно відповідали на них. В анкеті також є контрольні питання. Вони необхідні, щоб визначити, чи людина уважно заповнювала анкету».
Частину учасників запросять взяти участь у другому етапі дослідження. І за це також передбачено винагороду — купон на 70 злотих у мережу «Biedronka» (кількість ваучерів — обмежена). За словами Йоанни Борушак-Кізюкевич, це будуть особисті зустрічі, під час яких фахівці протягом 15 хвилин спостерігатимуть за тим, як тато або мама взаємодіють з дитиною, а потім буде вільна розмова про батьківство.
«Нам важливо побачити батьківство в кількох вимірах: і як переконання, що буде видно в анкеті, і як активну дію, тому потрібне це спостереження і розмова, як людина переживає своє батьківство, як вона в ньому почувається конкретно зараз, на якому вона перебуває етапі», — пояснює психологиня.
Докладніше про дослідження
У фокусі дослідження — саме батьки дітей 2–6 років, тому що для таких малих дітей головним місцем пізнання світу є родинне середовище. У старшому віці на дітей починають більше впливати однолітки й інші важливі дорослі. Крім цього, саме батьки маленьких дітей перебувають у групі ризику, адже догляд за такими дітьми частіше супроводжується вигоранням.
Під батьківською самоефективністю мається на увазі відчуття, що те, що мама або тато робить для дитини, дає їй конкретний результат, тобто мамині / татові дії добре впливають на розвиток сина або доньки. Команда, яка працює над дослідженням, сподівається, що завдяки ньому вдасться покращити методики роботи з батьками, в яких є різні труднощі, адже «батьки, які почуваються поганими батьками (хоча насправді можуть такими не бути), часто використовують менш позитивні батьківські практики. Натомість ті, хто почувається більш задоволеним зі свого батьківства, використовують більш позитивні і більш конструктивні батьківські практики». Під більш позитивними практиками мається на увазі підтримка дитини, прийняття і любов, обійми, включеність у справи дитини, спільне проведення часу, пояснення правил через спокійну розмову.
«Якщо йдеться про емігрантів, то в них причин для вигорання ще більше, ніж у тих, хто не емігрував: це і батьківські стреси, і фінансовий, і стрес через роботу, зміну місця проживання. У тих, хто виїхав після повномасштабного вторгнення, це ще й посттравматичний стрес. Однак це не означає, що результати дослідження очікувані. Навпаки: може виявитися, що суспільна підтримка, яку отримують іммігранти в Польщі, переважає негативні чинники», — розповідає Йоанна Борушак-Кізюкевич.
Як показують попередні дослідження в цьому напрямку, іммігранти, які мають різні життєві труднощі і при цьому почуваються хорошими батьками, виховують щасливих дітей: «Те, якими ми є батьками, якими батьками ми себе бачимо, — все це впливає на дітей».
Усю розмову можна послухати в доданому аудіофайлі
Матеріал підготувала Олена Руда