У понеділок, 11 листопада, в столиці Азербайджану, Баку, відкрили Конференцію Організації Об’єднаних Націй, присвячену питанням зміни клімату (COP29). У цьому заході беруть участь делегації з майже 200 країн світу. Однією з головних тем обговорення є нові рамки міжнародного фінансування проєктів, пов’язаних із кліматом, на період від 2025 року.
Як повідомлено, 2024 рік є першим теплішим на понад півтора градуса за Цельсієм, порівняно з доіндустріальним періодом. Процес потепління мала зупинити так звана Паризька кліматична угода, проте ймовірність введення її в дію віддаляється, про що, зрештою, попереджав новообраний на посаду президента США Дональд Трамп.
«Ми на шляху до падіння і це проблеми не майбутнього; зміни клімату помітні вже тепер», — б’є на сполох міністр екології та природних ресурсів Азербайджану, президент Кліматичної конференції COP29 Мухтар Бабаєв. За його словами, ця зустріч є хвилиною правди стосовно Паризької угоди 2015 року про обмеження глобального зростання температури. Нам необхідно показати, що ми готові реалізувати цілі, які перед собою поставили. Основна мета саміту — обмеження викидів парникових газів та адаптація до мінливих умов і фінансова допомога державам, які не готові до проведення таких змін.
Президент Польщі Анджей Дуда перед вильотом до Баку відзначив, що дуже важливою темою будуть і нові методи отримання зеленої енергії:
— Ми будемо дискутувати на тему захисту клімату і рішень, які в майбутньому повинні бути введені у зв’язку з цим надзвичайно важливим питанням. А також, і це дуже важливо з мого погляду, розвитком сучасних технологій. Однією з тем буде використання водню з метою захисту довкілля, з метою отримання цієї так званої зеленої енергії.
Метою є передусім зупинити зростання температури, порівняно з доіндустріальним періодом — йдеться про півтора відсотка. Досягти цього важко, але це необхідно. Торік на конференції COP28 переглянули результати дотеперішніх дій і все вказує, що зараз ми не ввійшли на шлях досягнення цілей, визначених Паризькою угодою.
Як додала директорка Департаменту охорони повітря та кліматичних переговорів у польському Міністерстві клімату та навколишнього середовища Катажина Врона, дуже важливою частиною саміту в Баку буде натиск на найбільших забруднювачів, які надалі не обмежують достатньо шкідливих викидів:
— Тому цей саміт є для нас нагодою звертати на це увагу і натискати на ці країни. Ми говоримо про країни Великої двадцятки, які мають найбільше викидів. Щоб вони підвищили вимоги, бо ми самі, так би мовити, світу не спасемо, це — глобальне зусилля та глобальна відповідальність.
Шлях досягнення вимог Паризької угоди, тобто обмеження викидів, є чітким. Глобально людство повинно зменшити їх до 43 відсотків 2030 року, й 60 відсотків — 2035 року.
Кліматичну нейтральність у світі створюють не лише для нас, а передусім для наступних поколінь, — підкреслив на хвилях Польського радіо 24 експерт Кліматичної коаліції професор Збіґнєв Карачун із Вищої школи сільського господарства у Варшаві.
Як він зазначив, невідомо, якою буде стабільність клімату в майбутньому, а це може мати колосальний вплив на здоров’я людини та продовольчу економіку:
— Ми будуємо кліматичну нейтральність, кліматичну безпеку не лише для себе, а передусім для тих, хто прийде після нас. Дуже важливо зрозуміти, що ці переговори ведуться не тому, що ми, скажімо, більше любимо тропічні ліси, ніж автомобільні заводи, а тому, щоб гарантувати безпеку людині, видові гомо сапієнс. Гарантувати безпеку і можливість подальшого цивілізаційного ровитку.
Тим часом, активістка організації Greenpeace Польща Катажина Шанявська у програмі «Зміна клімату» на хвилях Польського радіо 24 в розмові з журналісткою Мартою Гоппе звернула увагу, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США може означати для клімату, зокрема для зусиль Польщі з метою енергетичної трансформації. Також йдеться про енергетичну безпеку.
Найбільші побоювання, пов’язані з майбутнім очільником США, звісно, стосуються ймовірності деякого послаблення захисту Європи від росії. Нинішній президент США Джо Байден послідовно найбільшою екзистенційною загрозою для людства, можливо, більшою, ніж ядерний конфлікт, визнавав кліматичну кризу. Підхід Дональда Трампа до цієї пробелми є іншим, він не надто зацікавлений у цій тематиці. Також небагато уваги присвячено їй під час кампанії.
За словами Катажини Шанявської, ставлення майбутнього господаря Білого дому вже частково можна прогнозувати:
— Поки що, звісно, ми можемо лише здогадуватися. Безперечно, попередній період правління Дональда Трампа не був дуже позитивним моментом з погляду кліматичної політики. Звісно, пам’ятаємо, що Дональд Трамп вирішив про вихід Сполучених Штатів із Паризької угоди. Також він анулював певну кількість різних засобів, метою яких був захист клімату і довкілля. Отже, це ризики, які ми маємо усвідомлювати. Безперечно, непокоять декларації, що звучали під час президентської кампанії про потенційне збільшення видобутку викопного палива — в момент, коли ми знаємо, що повинні цей видобуток і спалювння швидко обмежувати.
Катажина Шанявська звернула увагу і на певний позитив, порівняно з попереднім періодом правління Дональда Трампа на посаді президента США.
— Побачимо, як ці справи складуться. Я думаю, позитивним сигналом є те, що зараз ми в іншому місці, ніж були вісім років тому. В цей момент енергетична трансформація вже відбувається, є фактом, і досить важливим елементом економіки багатьох країн. Попри заяви, наприклад, про ймовірне скасування підтримки стосовно відновлюваних джерел енергії або електромобільності в США тощо, ми знаємо, що цей сектор сильно розвивається і надіємося, що так буде й надалі. Бачимо дуже стрімкий розвиток відновлюваних джерел енергії в США і в усьому світі. Знаємо, що це є майбутнім і, сподіваємося, ця тенденція буде продовжена. Також відомо, що викопні палива належать до минулого. В цьому немає майбутнього, ми мусимо швидко від них відмовлятися.
Як додала Катажина Шанявська, клімат не був важливою темою президентської кампанії Дональда Трампа перед виборами. Набагато важливішими стали економічні питання. Причому, для поляків важливо, що майбутній американський президент може змінити в контексті польської політики стосовно клімату.
— Я думаю, тут кілька справ. Безперечно, є питанням, що Дональд Трамп зробить у контексті Паризької угоди, чи знову намагатиметься скасувати участь Сплучених Штатів у цій угоді. Якби так сталося, я думаю, дуже важливо, щоб інші країни, особливо Європейський Союз, взяли на себе лідерство на міжнародному рівні в питанні клімату, зайняли порожнє місце, яке залишать США. Адже ця боротьба надзвичайно важлива, у нас дедалі менше часу, щоб обмежувати викиди. Знаємо, що США випускають великі викиди парникових газів, а отже, треба буде якось діяти. Також не відомо, якою буде політика енергетичного домінування, про яку попереджав Дональд Трамп під час своєї виборчої кампанії. Чи у зв’язку з видобутком нафти та сланцевого газу він, наприклад, прямуватиме до збільшення експорту цих нафтопродуктів зі США. Зараз Польща інвестує в інфраструктуру з метою імпорту зрідженого газу і є питанням, як це впливатиме на польську політику.
— Ми вважаємо дуже важливим пильнувати, аби Польща не потрапила в газову пастку, щоб не попасти в надмірну залежність від цього палива, яке є дорогим, не можна на нього покладатися і воно зовсім не чистіше за інші джерела енергії. Нещодавні дослідження показують, що видобуток чи виробництво енергії зі сланцевого газу, імпортованого зі США, в Європі може бути більш шкідливим для клімату, ніж виробництво енергії з вугілля. Звісно, це пов’язане з процесом видобутку сланцевого газу, коли вивільняються великі обсяги метану, а це — суто парниковий газ. Це також важливий елемент.
Дональд Трамп сказав, що США домінуватимуть енергетично, зароблять великі гроші, постачатимуть енергію всій Європі, цілому світові й удвічі-втричі збільшать видобуток, а також зменшать ціни на енергію. Катажина Шанявська звернула увагу, що все залежить від того, як це вплине на ціни в Польщі.
— Питанням є, чи енергія буде дешевшою в Польщі. Особливо, якщо звучать декларації про прагнення іншої країни здобути на цьому фортуну. Безперечно, в цей момент ми вже знаємо, що відновлювані джерела енергії — це джерела, які дають незалежність, нижчі ціни на енергію, також це набагато безпечніше в контексті геополітичних змін, проблем із ланцюгом постачання. Тобто відомо, що відновлювані джерела енергії — це позитивне рішення. Щодо імпорту газу, останніми роками ми бачили, як сильно можуть змінюватися ціни на газ, і що це паливо не може гарантувати нам безпеку.
Співрозмовниця Польського радіо погодилася, що Дональд Трамп не є людиною, для якої екологія займає високе місце, і звернула увагу на ще один аспект:
— Так, рішуче, такі декларації були доволі чіткими під час президентської кампанії. Я думаю, важливо, що Сполучені Штати — це лише один зі значущих гравців у світовій кліматичній політиці. Дуже велике значення має те, що робитиме Європейський Союз, дуже важливо, що робитиме решта світу стосовно цієї теми. І також не забуваймо, що й у США є люди, для яких клімат є дуже важливою темою і, безперечно, вони старатимуться, щоб дії стосовно клімату тривали.
IAR,PR24/Н.Б.