У лютому 2022 року українська науковиця Юлія Хлистун приїхала до Таллінна, аби виступити на ювілейному конгресі, присвяченому Юрію Лотману. Вона була аспіранткою Східноукраїнського національного університету імені Даля, де вивчала культурологію і працювала над дисертацією, присвяченою розписам православних храмів Сходу України на межі ХХ і ХХІ століть. Її доповідь відбулася 25 лютого. За кілька днів Юлія отримала пропозицію роботи від директорки Нарвського музею стати науковою співробітницею.
Нарвський музей також долучився до підтримки українців в Естонії. Відвідування замку та художньої галереї для людей з українським паспортом зробили безкоштовним. А навесні 2024 року тут організували конференцію «Культура та війна», в якій взяли участь українські фахівці, зокрема з Музею воєнної історії в Києві. У Нарвському замку також була представлена інсталяція, присвячена дітям, які загинули внаслідок російського вторгнення. Її створив колектив українського музею. А наступним проєктом, який уже готують, має стати виставка про українців, які нині живуть у Нарві: кожен із них має власну історію, яку варто зберегти.
Як вважає сама науковиця, для багатьох біженців участь у культурній діяльності музеїв — це спосіб зберегти внутрішню опору. Вони не завжди готові розповідати про особисте, але беруть участь у проєктах, які дають відчуття причетності та змісту.
У сучасній війні, коли Росія руйнує все українське, збереження культурної спадщини, навіть у цифровому форматі, стає питанням національного значення. Тому важливо вже сьогодні думати про майбутнє. Науковиця згадує, як у 2021 році було створено віртуальний тур Святогірською лаврою — пам’яткою сакральної архітектури Сходу України. Нові цифрові інструменти, зокрема технології штучного інтелекту, дозволяють на основі фото створювати тривимірні простори, які можуть стати основою для досліджень або відновлення.
Христина Срібняк