За даними Головного управління поліції, у 2014 році кількість самогубств становила 6165, а у 2024 році — вже 4845. За цей період зафіксовано зниження на понад 20%. У воєводському управлінні поліції в Любліні також фіксується зменшення кількості спроб самогубств. У 2024 році їхня кількість становила 811 випадків, натомість у 2025 році — 791. Олександра Смотрицька-Колбус, керівниця терапевтично-інтервенційного відділу Центру кризової інтервенції в Любліні, зазначає, що до цих даних слід підходити з обережним оптимізмом, адже ситуація й надалі залишається досить складною.
«Я вважаю, що ситуація дещо складніша, кількість людей які мають думки про самогубство є досить великою, і протягом кількох років ми спостерігаємо тут радше збільшення, — говорить Олександра Смотрицька-Колбус, керівниця терапевтично-інтервенційного відділу Центру кризової інтервенції в Любліні. — Водночас можна помітити менше завершених самогубств. Впливає на це інтервенція, зростання суспільної обізнаності щодо ознак кризи, надання першої психологічної допомоги, а також зростання обізнаності щодо звернення по психологічну чи психіатричну допомогу. Думаю, що також пропозиція кризової інтервенції, безкоштовної та психологічної підтримки, стає все ширшою», — зазначає Олександра Смотрицька-Колбус.
Зі статистичних даних Воєводського управління поліції в Любліні випливає, що чоловіки значно частіше вчиняють самогубство. У нашому регіоні в 2025 році загалом зафіксовано 791 спробу самогубства, з яких 512 — серед чоловіків і 279 — серед жінок. Негативною тенденцією також є зростання кількості спроб самогубств серед дітей та молоді. У 2024 році таких спроб було 4, а в 2025 році їхня кількість зросла до 12. Як свідчать дані Воєводського управління поліції в Любліні, зазвичай це стосується вікової групи від 13 до 18 років.
Натомість, зі звіту «Добрі та погані новини — життя онлайн і офлайн та психічне здоров’я польських підлітків» виникає, що в 7-х класах початкових шкіл 15% підлітків протягом останнього року мали суїцидальні плани. Документ, також показує, що у 7-х класах 37%, а в 3-х класах — 53% учнів допомагали однокласникам, які розповіли про суїцидальні думки.
«Я вважаю, що дуже тривожним сигналом є суїцидальні думки у наймолодших — у дітей та молоді, — каже Олександра Смотрицька-Колбус, керівниця терапевтично-інтервенційного відділу Центру кризової інтервенції в Любліні. — І тут, я думаю, діти та молодь стикаються як із надлишком інформації, так і з кіберзагрозами, з хейтом. Наразі доступ до інформації з усього світу може бути дуже обтяжливим. Він є важким для нас, дорослих, а тим більше — для дітей і молоді. Додатково діти та молодь звертають увагу на проблеми у стосунках як із ровесниками, так і з батьками. Там виникає багато конфліктів і почуття нерозуміння, але, з іншого боку, плюсом є те, що молодь стає дедалі більш усвідомленою, і молоді люди також шукають підтримки для себе, зокрема на телефонах довіри. Але я також хотіла б звернути увагу на людей похилого віку, про яких, на мою думку, говорять трохи рідше, але в цій групі самогубства також трапляються і іноді залишаються неідентифікованими, тому що це може бути просто передозування ліків — щось, що ми, наприклад, більше асоціюємо зі «звичайною» смертю і не ідентифікуємо як самогубство», — вказує Олександра Смотрицька-Колбус.
Як вказують експерти, про суїцидальні думки можуть свідчити зміни в особистості або поведінці людини. Серед них: поява тривожності, дратівливості, конфліктна поведінка. Також на це може вказувати уникнення контактів із друзями та родиною, перепади настрою, поява ризикованої поведінки, порушення сну та брак енергії. Більше про причини, а також як потрібно реагувати говорить фахівчиня.
«Як суїцидолог, я, звичайно, задоволена тим, що статистика зменшується, але водночас вважаю, що ми будемо діяти доти, поки ці показники не стануть нульовими, — говорить психотерапевтка, професор Університету Марії Кюрі Склодовської в Любліні, Марлена Страдомська. — Тож перед нами ще величезна кількість завдань — як профілактичних, так і пов’язаних із лікуванням, психотерапією, психіатричною допомогою, і загалом з тим, щоб говорити про психічне страждання людини, бо ми все ще маємо з цим величезну проблему. Факторів ризику дуже багато — це як метафора склянки: туди можна додавати різного роду труднощі на роботі, проблеми зі здоров’ям, фінансові труднощі, складнощі у стосунках, розлучення чи зраду, — і це все перемішується. Ми не знаємо, який саме фактор є найстрашнішим для цієї людини і який може спричинити суїцидальну кризу, але пам’ятаймо, що це завжди мікс усіх цих речей, які сталися в житті людини, і одночасно бракує чинників, що захищають, таких як підтримка сім’ї, спеціалістична допомога, підтримка друзів чи хоча б те, що в цієї людини був, скажімо, начальник, який сказав би: «Слухай, я бачу, що щось не так, може, візьми відпустку, може, ти хочеш поговорити?» або навіть просто те, що люди поруч можуть запитати: «Як ти? Що відбувається? Я бачу, що щось не так. Можливо, ти хочеш про це поговорити? Я тут для тебе. Пам’ятай, ти завжди можеш на мене розраховувати». І іноді такі слова можуть зупинити кризу у певний момент і можливо саме тоді людина шукатиме реальної допомоги, а не шляхів, як покінчити з життям», — зазначає Марлена Страдомська.
«Пам’ятаймо, що близько 5‑6 тисяч осіб вчиняють самогубство щороку — це означає 5‑6 тисяч родин, 5‑6 тисяч історій, 5‑6 тисяч факторів ризику для обговорення та вивчення того, що відбувалося із захисними чинниками — тими, що могли би потенційно захистити цю людину від суїцидального акту. Перед нами, безумовно, дуже багато роботи — ми говоримо про кризу в психіатрії, говоримо про кризу батьківства — і тут все сходиться, тож справді маємо ще багато роботи, через суспільні кампанії, через сервіси, такі як „Життя, варті розмови”, де ми можемо багато чого дізнатися, але також готовність людини діяти та реалізовувати подальші ініціативи заради психічного здоров’я», — вказує психотерапевтка Марлена Страдомська.
У Польщі вже кілька років діє телефон довіри для дорослих, які перебувають в емоційній кризі. Допомогу можна отримати цілодобово за номером 116 123. Діти та молодь можуть звертатися за номером 116 111.Усі розмови є конфіденційними. Також інформацію можна знайти на сайті «Життя варте розмови», де доступні також консультації для батьків та шкіл. Це була Інна Ясніцька, Українська служба Польського радіо.
Інна Ясніцька