У понеділок, 11 травня, відбувся перший із трьох іспитів — з польської мови і літератури. Другого дня, у вівторок, 12 травня — складали екзамен з математики, а на третій день, у середу, 13 травня, припадає іспит з іноземної мови. Усі три екзамени є письмовими. Їх результати будуть оголошені 3 липня.
Складання іспиту восьмикласника є обов’язковою умовою закінчення початкової школи, і його результати впливають на те, чи учень зможе поступити до обраної середньої школи, тобто ліцею або технікуму.
На цю відмінність, порівняно з іспитом на атестат зрілості, тобто так званою матурою, звернув увагу директор Центральної екзаменаційної комісії Роберт Закшевський.
«На відміну від матури, екзамен восьмикласника складати треба, щоб закінчити початкову школу. Але також, на відміну від матури, немає порога складання іспиту. Тут усі пишуть однаковий екзамен: сучасна іноземна мова — учні можуть вибрати з-поміж тих мов, які вивчали у школі», — зазначив директор Центральної екзаменаційної комісії.
Восьмикласники поділилися враженнями, як готувалися до свого першого в житті серйозного іспиту.
«Були різні додаткові заняття з репетитором»; «З математики заняття з репетитором, з польської мови я вчилася з різних аркушів, також багато навчилася на уроці»; «Заняття з репетитором з математики, з польської мови, трохи — з англійської мови наприкінці, і сама вдома, переглядала різні відеозаписи на ютубі»; «Трохи стресово, але, я думаю, мені все вдасться. Я думаю, 80 відсотків із цього буде»; «У мене з собою чотири ручки, пляшка води та учнівський квиток»; «Добре, радше 100 відсотків, так припускаю. Теорема Піфагора, а решта таке просте», — прокоментували учасники іспитів. Цього року до триденного складання екзамену восьмикласника приступили 393 тисячі учнів останнього класу початкової школи.
Чи потрібен молодим людям цей іспит, їм самим або ж системі — про це запитали вчителя Радослава Потраца, лауреата звання «Учитель 2023 року». Він був гостем Польського радіо 24, розмовляла з ним журналістка Малґожата Жоховська.
«Я думаю, екзамен восьмикласника, хоча б його форма, показує, що це все-таки системна дія. Чи потрібна вона системі? І так, і ні. Це питання з такого роду проблем, чи воно пригодиться? Звичайно, пригодиться. Але, зважаючи на те, як пізніше відбувається набір, обрання школи, можливість вибрати багато закладів освіти на одному аркуші, в одній заявці. У зв’язку з цим тест восьмикласника як форма перевірки суто теоретичних знань, але також і навичок, які з цим пов’язані, з одного боку — має сенс, з іншого — ні, бо це просто система. Я думаю, що іспит, який школи організували колись, приймаючи абітурієнтів, часто проводили його з врахуванням майбутнього напряму, спеціалізації: чи обираєш математично-фізичний, біологічно-хімічний чи інший напрям, — мабуть, мав набагато більше сенсу. Хоча, звісно, був причиною стресу, але не приховуймо — стрес є елементом навчання, і стрес — це важливий елемент навчання. Ми вчимося на помилках, і саме на помилках вчитися найкраще. Тому всю цю ситуацію насправді не так легко описати — чи так, чи ні. Сьогодні, мабуть, важко було б нам відповісти, чи потрібен іспит, чи ні. Є і позитивні елементи, і абсолютно невідповідні. Але підхід до іспиту, в якому останній рік навчання присвячений підготовці під тест, під іспит, тобто ми вирішуємо типові завдання, вивчаємо певні схеми тощо — це зовсім не те, що сьогодні потрібне польській школі», — звернув увагу Радослав Потрац.
Чи, отже, можна сказати, що навчання в останньому класі — це частково змарнований рік? Причому такий підхід стосується і восьмикласників, і учнів четвертого класу ліцею — якщо навчання спрямоване на вміння заповнювати тести.
«Ось у цьому й проблема, адже ми намагаємося показати молодим людям, що знання є цінністю самі собою, що ми не вчимося заради оцінок. Щоправда, вони є результатом нашої роботи, її оцінкою, але все ж не повинні бути визначальними стосовно того, що ми хочемо робити далі і ким ми є. До того ж з’являється дуже багато мемів про те, що результат екзамену, результат тесту не вказує, ким ти є, а лише — як ти написав у даний момент. І справді так воно є. Ми намагаємося, щоб учні, молоді люди вчилися для себе, для знань, для вмінь. А потім настає оцей останній рік, коли ми вже знаємо, що всі наші розмови про те, що оцінки не важливі або не мають такого значення чи впливу на те, ким ми є, втрачають значення. Раптом виявляється, що вони таки потрібні, адже тоді нам легше пройти у конкурсі свідоцтв, — оцінки ж додають кілька балів. З іншого боку, такий підхід показує також, що прагнення вчитися відповідно до власних зацікавлень, — мовляв, я не мушу мати з усіх предметів п’ятірок і шісток, достатньо четвірок, — зате зосередитися на предметах, які будуть для мене важливими, — справді призводить до того, що останній рік є тестовим роком. Чи він втрачений — звісно, ні, ми ж усе-таки чогось вчимося і реалізуємо базовий навчальний план у конкретному класі. Втім, дуже важливо, як вирішені різні речі, як зорганізовано останній рік навчання, останні тижні перед іспитом. Ми намагаємося показати молодим людям, що вони вчаться для себе, не для оцінок, що цінністю є знання, уміння і все інше, — і тут виходить, що, на жаль, ота цифра на свідоцтві і те, наскільки мені пощастить на іспиті, таки має якийсь сенс», — сказав Радослав Потрац.
Насправді від кількості балів залежить, до якої школи молода людина після закінчення восьмого класу початкової школи зможе вступити, а це вже матиме вплив на майбутнє життя, принаймні на кілька найближчих років.
Зрештою, наприклад, майбутній роботодавець може глянути, який технікум хтось закінчив, і якщо це буде найкраща у Польщі школа у певній галузі — може прийняти її на роботу, а якщо це буде слабша школа, — можливо, вибере іншого кандидата.
«Я теж маю таке враження, що ми інколи у нашому світі дорослих дещо перебільшуємо, розмовляючи про це. Бо коли хтось нас потім працевлаштовує, він не питає ні про оцінки, які були на тесті, ні про інші речі. Але, справді те, чи я потраплю до омріяного ліцею або технікуму, має значення. Те, чи потраплю до школи, яка в моєму уявленні розвиватиме вміння, має значення. І оці кілька балів можуть про щось вирішити.
Безперечно, потім це видно при дипломах, при працевлаштуванні на підставі диплому конкретного вишу, але починається це, справді, вже у школах. Інакше звучить, коли ти кажеш, що закінчив ліцей імені Чацького або Баторія у Варшаві, й інакше — коли закінчив ліцей, скажімо, імені Фелікса Нововєйського — хоча я закінчив саме такий ліцей у моєму рідному місті, Бранєві, і дуже пишаюся, що він досі діє, і з нього виходять чудові люди.
Підсумовуючи — факт, що весь останній рік часто підпорядкований складанню іспиту і підготовці до нього, є складним. Це певна деформація всієї нашої думки про те, якою повинна бути польська школа», — додав учитель.
Наступний навчальний рік у Польщі буде сповнений змін, про які оголошено вже давно. 1 вересня вводиться новий базовий навчальний план у 1–4 класах під назвою Kompas Jutra (що можна перекласти: Компас завтрашнього дня), а найближчими роками його запровадять у наступних класах. Підготувало зміни Міністерство національної освіти. Що про це відомо?
«Ми знаємо багато, тому що в ЗМІ чимало про це повідомляють. Розроблено путівник на основі плану Kompas Jutra, підготовлено матеріали, можна з ними ознайомитися. Знаю, що представники міністерства їздять Польщею, пропонують зустрічі та розмови. Втім насправді в багатьох місцях усе ще немає конкретних рішень, досі не зовсім відомо, як виглядатиме, наприклад, навчання у сфері здоров’я, яким буде цей додатковий, необов’язковий модуль, як ми про все це будемо звітувати або ж ні. Також звертаю увагу на одну річ: у нас немає повної правової основи, немає закону про новий базовий навчальний план, бо, мабуть, його не підписали б. Отже, тривають пошуки способу, щоби ввести усі ці рішення, так би мовити, бічними дверима. Причому рік для освіти — це і багато, і небагато, щоб підготуватися до деяких рішень.
Кампанія плану Kompas Jutra почалася у квітні, а квітень і травень — це період, коли директори вже планують заняття на наступний навчальний рік. Можливо, якісь конкретні рішення увійдуть лише в червні і під час канікул. І знову буде небагато часу, аби їх підготувати і ввести. Доведеться ввести у плані зміни. Я не хочу казати, що щось є добрим, щось — поганим, але, безперечно, це досить швидко у випадку певних рішень. Також маймо надію, що в усьому цьому пам’ятатимуть насамперед про одне: що хтось виконує ці завдання, хтось у цьому працює, хтось це впроваджує — тобто вчителі. Вчителі, яким додають обов’язків, не пропонуючи підвищення зарплати або створення таких умов, щоб кожен учитель міг працювати на повну ставку і за це утримуватися», — сказав Радослав Потрац.
PR24/Н.Б.