22 травня у Бальній залі палацу Тишкевичів-Потоцьких Варшавського університету відбулася урочиста церемонія вручення Премії імені Івана Виговського. Нагороду вручає Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету.
Премія імені Івана Виговського заснована у 2014 році з ініціативи директора Центру східноєвропейських досліджень Яна Маліцького є відзначенням для громадян України, які зробили вагомий внесок у розвиток науки, культури, громадянського суспільства, а також сприяли діалогу і співпраці між Польщею та Україною.
Лауреат отримує почесний диплом, а також стипендійний річний стаж в польських університетах. Окрім того, при головній нагороді є 10 стипендійних 4-місячних стажів, а для стипендіатів також передбачені відповідні дипломи.
Ця престижна нагорода від самого початку охоплена патронатом президента Республіки Польща. Польське радіо для закордону є медіа-партнером цієї нагороди. До вашої уваги звіт із цього заходу.
Традиційно розпорядником дійства виступив директор Центру східноєвропейських досліджень Ян Маліцький, який нагадав присутнім, що дата вручення Премії імені Івана Виговського вибрана невипадково. Адже саме 22 травня 1659 року сейм у Варшаві ратифікував Гадяцьку угоду, яка була підписана Військом Запорозьким за ініціативою гетьмана Івана Виговського з Річчю Посполитою Обох Народів. Це була смілива спроба нового гетьмана вирвати Гетьманщину з під влади Москви і нереалізований план створення Речі Посполитої Трьох Народів:
«Цю угоду було ратифіковано у 1659 році. Але Москва спровокувала бунт так званої козацької черні, яка виступила проти Виговського. Які аргументи використала кремлівська пропаганда? Було оголошено, що Католицька церква повертається на Лівобережжя, а Православна церква буде заборонена. Хоча насправді все було цілком навпаки.
Було сказано, що польська магнатерія повертається на Лівобережжя, їй слід повернути всі маєтки, а козацькі володіння буде відібрано. Хоча насправді все було цілком навпаки. Було заявлено, що польська влада повністю керуватиме Руським князівством і гетьмана не буде. Хоча насправді все було цілком навпаки.
Виговському вдалося перемогти лише в одній битві – у битві під Конотопом за допомогою польських і литовських військ. Потім, попри те, що допомога з Королівства Польського надходила й надалі, Москва перекидала все нові й нові війська. Після програної під Конотопом битви було надіслано ще дві армії, щоб придушити саму ідею унії з Річчю Посполитою. І це вдалося. Гадяцька унія зазнала поразки, а Річ Посполита залишилася без українних земель, без козацьких земель».
У відповідності до статуту, лауреатами Премії імені Івана Виговського можуть бути фахівці в галузі гуманітарних наук у широкому розумінні. Лауреат отримує можливість річного наукового стажування в шести польських університетах, які він послідовно відвідує. Цьогорічну нагороду присуджено професору права Івану Панкевичу. Так лауреата представив розпорядник урочистості Ян Маліцький:
«Наш цьогорічний лауреат 2026 року, Іван Панкевич зі Львова, є професором юридичних наук, проректором Академії рекреаційних технологій і права в Луцьку з питань міжнародної співпраці. Він також працює професором на кафедрі права та економічно-фінансової безпеки цієї академії, а також на кафедрі конституційного права Інституту права та гуманітарних наук Національного університету водного господарства та природокористування в Рівному.
Він спеціалізується на історії та теорії держави і права, а також історії політичних і правових доктрин. Його наукові зацікавлення охоплюють конституційне право, права людини, права мігрантів і біженців, європейську інтеграцію, а також питання національної та міжнародної безпеки. Він керує та співкоординує дослідницькі проєкти, присвячені розвитку української держави і права в контексті європейської інтеграції та транскордонної співпраці, зокрема й у сфері кризового управління.
Є автором численних публікацій і монографій у цій галузі. Головною темою, з якою Іван Панкевич подавав свою кандидатуру на цю премію, є питання відповідальності Росії за війну в Україні. Тобто, людина, яка займається історією держави і права, у цьому випадку прагне використати свою компетенцію для осмислення цієї болючої й актуальної проблеми».
На церемонії вручення Премії імені Івана Виговського був також присутній Міхал Воллейко з Канцелярії президента, зачитав з цього приводу вітальний лист президента Республіки Польща Кароля Навроцького:
«Достойний лауреате, шановні відзначені, усі присутні пані та панове!
Із задоволенням складаю вітання лауреатові Премії імені Івана Виговського за 2026 рік. Щиро вітаю також стипендіатів премії. Мене тішить, що сьогоднішня урочистість є частиною процесу поглиблення польсько-української співпраці. Премія імені Івана Виговського, яка присуджується вже дванадцять років, є прекрасним свідченням зв’язків між академічними спільнотами наших країн.
Окрім співпраці у сфері оборони, безпеки, а також економіки й інфраструктури, саме наукова співпраця залишається особливо важливим простором польсько-українського діалогу та зближення».
Президент Польщі нагадав про історичну візію Івана Виговського щодо створення Речі Посполитої Трьох Народів, яким не будо дано здійснитися імперські амбіції Російської імперії, що призвело до падіння Гетьманщини та, зрештою, до поділів Речі Посполитої.
Кароль Навроцький підкреслив у своєму зверненні до присутніх, що історія вчить, що незгоди й поділи між двома народами завжди намагалися використати зовнішній сили.
Він наголосив на важливості польсько-українського діалогу і відзначив роль лауреата нагороди в цьому процесі. З листа глави держави зачитаного присутнім представником його Канцелярії Міхалом Воллейком:
«Великим прихильником польсько-української співпраці є цьогорічний лауреат – професор Іван Панкевич.
Ваші наукові здобутки у галузі історії, теорії держави і права, історії політичних та правових доктрин, конституційного права, прав людини, європейської інтеграції та національної безпеки сприяють ще глибшій демократизації та модернізації державного устрою України, а також популяризації стандартів, які полегшують розвиток польсько-українського партнерства.
Дякую панові професору також за залученість до численних спільних польсько-українських дослідницьких проєктів, конференцій і симпозіумів».
Після завершення церемонії професор Іван Панкевич дав короткий коментар Українській службі Польського радіо. Зокрема щодо того, чим для нього є отримання Премії імені Виговського:
«Це відзначення нашої багаторічної праці – і не тільки моєї як лауреата цієї нагороди, але також того колективу, з яким я маю честь працювати.
Це і навчальний заклад, моя alma mater – Львівський національний університет. Це і Академія рекреаційних технологій і права в Луцьку, це і Національний університет водного господарства та природокористування, де я також є професором Інституту права та гуманітарних наук. І це можливість далі продовжувати те, чим ми займаємося – налагодження та подальший розвиток польсько-українського співробітництва в різних сферах».
Лауреат теж торкнувся свого проєкту, з яким він буде працювати у польських університетах:
«Тут теж ідеться про те, щоб притягнути Росію до відповідальності за ті злочини, які вона вчинила в Україні. Бо якщо Росію не притягнуть до відповідальності за ці злочини, тоді вийде, що міжнародне право не застосовується.
Отже, треба напрацювати –з огляду на історичний досвід – механізми, за допомогою яких агресора реально буде притягнуто до відповідальності, не тільки моральної, але й матеріальної. Йдеться, зокрема, про відшкодування шкоди, заподіяної українським громадянам, українській економіці, українському довкіллю та в багатьох інших аспектах. Тут цю відповідальність потрібно застосовувати».
Окрім головної нагороди Премії імені Івана Виговського, також було відзначено 10 науковців з України, які пройдуть чотиримісячні стажування в університетах Польщі. Стипендіати з різних українських академічних центрів представляють різноманітні наукові дисципліни економіку, біологію, хімію, архітектуру та робототехніку.
Матеріал підготував Назар Олійник