Цивільні укриття — це питання, яке в публічній дискусії у Польщі з’явилося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. З тих пір минули понад чотири роки, і зараз тема укриттів здається набагато більш нагальною, особливо після нещодавніх російських атак проти України безпосередньо поблизу польського кордону. Для багатьох стало очевидно, що й польська територія може бути наражена на ворожі прильоти.
Пропонуємо вашій увазі розмову з головою Асоціації Інституту захисного будівництва, Алєксандером Фєдореком, який виступив на хвилях Польської служби Польського радіо для закордону. Тож якою є ситуація із цивільними укриттями в Польщі на цей момент?
— Сьогодні у нас діють нормативні акти у вигляді закону про захист населення та цивільну оборону, а також виконавчі постанови до цього закону, — каже Алєксандер Фєдорек. — Виконавчі постанови регулюють технічні питання, тобто визначають, як таке укриття має бути обладнане, які воно повинно мати конструктивні характеристики тощо. Однак на цей момент у нас не врегульовано дві дуже важливі проблеми. Перша проблема — це, скажімо так, прискорена процедура будівництва об’єктів такого типу, особливо, якщо за їх реалізацію відповідають органи місцевого самоврядування. Якщо говорити дуже коротко: аналогічно, як при побудові багатоквартирного житлового будинку, так само й під час будівництва укриття — об’єкта громадського призначення, який споруджує орган місцевого самоврядування, — ми мусимо виконати точно ті самі формальності, на які відповідні органи мають точно такі ж часові обмеження. Наприклад, йдеться про необхідність отримати екологічне рішення або дозвіл на будівництво. Це спричиняє дуже небезпечне явище, а саме — особливо у випадку зведення захисних споруд з використанням будівельних напівфабрикатів, наприклад, із залізобетонних елементів, — виявляється, що нерідко час на оформлення всіляких формальностей є довшим, ніж сам процес будівництва.
Яка ще проблема ускладнює створення укриттів?
— Ще однією проблемою, з якою ми стикаємося в нашій країні, є відсутність політики, пов’язаної з плануванням захисних об’єктів, — зазначає експерт. — Йдеться про те, що станом на сьогодні органи місцевого самоврядування не мають жодних інструментів, які давали б їм змогу логічно, економічно ефективно, а головне — з урахуванням різних видів загроз, зокрема військових, конвенційних, а також застосування зброї масового знищення — планувати на своїй території захисні споруди. Короткий приклад: через те, що саме органи місцевого самоврядування повинні визначати, якого типу, якої стійкості та місткості споруда захисного призначення має бути зведена на їхній території, може трапитися так, що в якомусь великому польському місті міська влада дійде висновку, що на їхній території будуть споруджувати лише споруди захисного призначення першої категорії, тобто невеликої міцності і невеликої стійкості. Своєю чергою, в іншій ґмінній управі, яка, об’єктивно кажучи, не перебуває під загрозою нападу, тому що вона розташована, скажімо, біля західного кордону Польщі, влада ґміни може вирішити, що на своїй території будуватиме лише найдорожчі та найстійкіші захисні споруди, якими є укриття категорії S3. У цьому випадку, на жаль, місцеві органи влади залишено самих на себе, їм не надали жодних інструментів, які могли б допомогти у плануванні об’єктів такого типу.
Отже, чи взагалі можна планувати спорудження укриттів і подібних місць у Польщі, чи є про що говорити в цій сфері?
— Так, звичайно, є про що розмовляти, адже в усій Польщі органи місцевого самоврядування (попри те, що, висловлюючись поетично, вітер дме їм прямо в очі), вже реалізують будівництво об’єктів такого типу. Серед іншого, тут можна навести приклад Мальборка, де ще цього року будуть побудовані та введені в експлуатацію ще два укриття категорії S1. Ми також маємо дуже велику кількість різноманітних тендерів, пов’язаних із проєктуванням захисних споруд. Треба враховувати, що наступного року, коли, сподіваємося, зміниться фінансова перспектива, тобто план захисту населення та цивільної оборони нарешті стане багаторічним фінансовим планом, і саме наступного року повинен початися справжній бум процедур, пов’язаних із реалізацією, тобто, буквально кажучи прямо, побудовою захисних споруд, — каже співрозмовник.
Останнім часом міністерка національної освіти Барбара Новацька звернулася до очільника МВС та директора Урядового центру безпеки з проханням терміново передати школам та освітнім закладам єдині інструкції стосовно евакуації та дій у разі повітряного нападу. Питання інструкцій та евакуації — це одне, але, якщо говоримо про евакуацію зі шкіл, чи на цей момент у Польщі є куди перенаправити цих дітей у разі загрози?
— Скажімо прямо: у разі загрози, пов’язаної з використанням засобів повітряного нападу, таких як, наприклад, дрони або інший тип керованих боєприпасів, системно у нас немає таких рішень, — пояснює Алєксандер Фєдорек. — Зокрема, був один із прикладів при східному кордоні Польщі: якщо трапиться така тривога — випускати дітей на відкритий простір, тим більше змушувати їх евакуюватися самостійно, тобто, можливо, щоб вони сіли в автобус або йшли додому пішки — це вкрай безвідповідальні дії.
Що ж тоді доцільно зробити — йдеться і про спорудження укриттів, і про створення планів евакуації дітей та просто цивільного населення, дорослих?
— По-перше, ми повинні усвідомити, що останні 4,5 року в цьому плані, на жаль, змарнували, і ми не ввели ніяких системних рішень, — наголошує експерт. — Натомість можна запровадити системні рішення у вигляді, скажімо, масового будівництва, наприклад, залізобетонних захисних споруд із будівельних напівфабрикатів. Прямо кажучи, такі об’єкти, що складаються зі швидкомонтованих модулів, можна зводити на територіях при школах. Але тут виникає згадана проблема. Це звичайні об’єкти, які стоять окремо, у випадку шкіл їх площа значно перевищує 35 м², тож на них необхідно отримати звичайний дозвіл на будівництво, також треба пройти звичайні приймально-передавальні роботи, допустити їх до експлуатації. Поки що, як уже сказано, не передбачено жодного прискореного механізму, який дозволив би, з огляду на нагальну потребу у захисті населення — скажімо відверто, у захисті, по суті, найважливіших для держави громадян, тобто наших дітей. Немає такого прискореного механізму, який уможливив би оформлення цих документів, наприклад, за тиждень чи два.
Унаслідок багатьох років занедбаності у Польщі недостатня кількість сучасних захисних укриттів. Багато об’єктів потребує технічних перевірок, нерідко — реконструкції або модернізації, обладнання сучасними пристроями. На практиці це означає, що у разі серйозної кризи мешканці багатьох населених пунктів не матимуть доступу до повноцінних захисних споруд.
Уряд планує щорічно призначати не менше, як 0,3% ВВП на фінансування завдань, пов’язаних із цивільним захистом. Це має сприяти побудові укриттів та місць захисту в усій Польщі.
У законі передбачено оновлені правила для будівництва. Від початку 2026 року нові багатоквартирні будинки та громадські будинки повинні мати приміщення, пристосовані до потреб екстреного укриття.
Міністерство внутрішніх справ і адміністрації та Державна пожежна служба підготували інтерактивну карту укриттів, вона доступна на вебсторінці і в застосунку gdziesieukryc.pl.
Тут позначено понад 86 000 пунктів захисту в усій Польщі, які можна використовувати у разі надзвичайної ситуації, включно з погодною загрозою та повітряною атакою. Серед таких місць враховано підземні переходи, тунелі, станції метро (причому, поки що метро є лише у Варшаві, і це лише дві лінії), а також підземні гаражі та інші місця, які можуть покращити безпеку в умовах загрози.
Більшість об’єктів фігурує як пункти обмеженого доступу, з доступом на основі взаємодопомоги, тобто вони можуть бути відкриті у певні години або після звернення до управителя будинку.
Як позначено місця укриття та що таке принцип двох стін? Інформацію про це можна знайти в урядовій Інструкції реагування на загрозу повітряної атаки. Брошуру розповсюджуватимуть місцеві органи влади, також вона доступна на вебсторінці Міністерства внутрішніх справ та адміністрації і буде розміщена у застосунку mObywatel.
Але варто перевірити, які захисні об’єкти доступні поблизу місця, де ми перебуваємо — на вебсторінці gdziesieukryc.pl. Також можна дізнатися, як захистити себе в житловому будинку. «Передусім, обираємо поверх, який міститься найнижче. Якщо у нас є підвал, уже підготовлений до того, щоб там заховатися, вибираємо таке місце, якщо воно безпечне. Отже, низький поверх, приміщення можливо близько до середини будинку; приміщення, яке двома стінами відділяє нас від того, що знаходиться назовні; приміщення, в якому немає скляних елементів і важких предметів, які в ситуації ймовірного удару могли б нам загрожувати», — каже заступниця міністра внутрішніх справ та адміністрації Маґдалєна Роґуська.
Red. Polska PRdZ, IAR/ Опрацювала Наталія Бень