За даними опублікованого дослідження, «Міжнародні транспортні коридори обходять Україну. Як вийти з географічного глухого кута», держава ризикує опинитися на узбіччі глобальної економіки. Причиною є швидка втрата статусу ключової транзитної території. Наразі навколо українських кордонів активно розвиваються дев'ять міжнародних транспортних коридорів. Проте автори аналітичної роботи вважають, що українська інфраструктура не задіяна у жодному з цих масштабних логістичних проєктів. Через це експерти попереджають про загрозу економічної ізоляції Києва.
Міжнародна логістична карта світу зараз зазнає фундаментальних змін. Сусідні держави активно будують нові економічні маршрути. Натомість Україна опинилася в центрі Європейського континенту без доступу до основних торговельних артерій. Дослідження аналітичного центру «Ділова столиця» вказав на критичний ризик повної втрати транзитного потенціалу. Керівник центру Вадим Денисенко оцінює поточну ситуацію як надзвичайно загрозливу.
«Україна знаходиться в абсолютному географічному глухому куті, будучи в центрі Європи. Тобто ми знаходимося в абсолютному глухому куті з точки зору логістики і з точки зору тих світових транспортних коридорів, які оминають нас. Це буде глобальною проблемою для нас уже в перспективі 5–10 років», — вважає Вадим Денисенко.
У звіті аналітики зазначають про суттєву трансформацію всієї глобальної економічної архітектури. Старі норми міжнародного права поступово втрачають чинність, а лідерство здобувають держави з високим технологічним потенціалом. Оприлюднені дані свідчать про ризик перетворення України на суто сировинну базу.
«Ядром нової системи будуть держави, які мають знання, технології, компетенції. Україна знаходиться в нижній крайні, напівпериферії, і зараз ми знаходимося на межі того, щоб впасти в сировинну базу. Транспортні коридори трансформуються з суто транспортних в економічні та економіко-політичні», — сказав співзасновник мережі Research Solutions Ігар Тишкевич.
За даними експертів, світові держави створюють потужні економічні блоки. Серед них виділяється проєкт Індія — Близький Схід — Європа (IMEC) та нові шляхи в обхід території Росії. Водночас у публікації підкреслюється відсутність України серед учасників цих ініціатив. Країна поступово втрачає свої позиції в ключових чорноморських проєктах.
«Україна на початку проєкту IMEC була в переліку країн, які його започатковували. Потім українська влада чомусь вирішила, що нам це нецікаво. Також є Серединний коридор, який у разі заходу в Чорне море накладається на Одеський хаб», — вважає Ігар Тишкевич.
У дослідженні зазначається наявність технічних умов для з'єднання балтійських та чорноморських портів через українську територію. Проте аналітики вказують на відсутність державних рішень для реалізації цих інфраструктурних можливостей. Ігар Тишкевич бачить перспективу у створенні прямого транспортного коридору.
«Мова йде про створення транспортного коридору від порту Одеси до Клайпеди або Риги з єдиною шириною колії. Якщо цей коридор буде реалізовано, це забезпечить постачання товарів до Балтії та Скандинавії. Це безпосередній функціонал України та інтерес Індії», — сказав аналітик.
Головними факторами для виходу з логістичного тупика автори звіту називають наявність політичної волі та інвестиційної стратегії. Залучення приватного капіталу потребує довгострокових та прозорих правил гри. У тексті наведені розрахунки, за якими побудувати євроколію від Одеси до кордонів ЄС можна за 5 років.
«Головна проблема — це відсутність ширшого бачення з боку МЗС, Мінекономіки та в цілому урядів України. Нам потрібні чіткі правила гри на наступні 10–15 років, які стануть цікавими для інвесторів. Якщо ми не повернемося обличчям до цього питання, ми втрачаємо майбутнє», — спрогнозував Вадим Денисенко.
Аналітики впевнені, що час для ухвалення стратегічних рішень спливає дуже швидко. Україні необхідно негайно розробити власну логістичну концепцію та запропонувати її міжнародним партнерам. Ігнорування цих процесів загрожує остаточним випаданням держави зі системи світової торгівлі.
Олександр Савицький