Вже понад півтора місяця громадяни Грузії у різних містах виходять на вулиці з акціями протестів проти закону «Про прозорість іноземного впливу». Втім, попри активний спротив суспільства, у вівторок, 14 травня, грузинський парламент остаточно у третьому слуханні проголосував за нього. У суботу, 18 травня, президентка країни Саломе Зурабішвілі, як і обіцяла, наклала на прийнятий парламентом законопроєкт вето. Попри те, що правляча партія «Грузинська мрія» має більшість, потрібну для його уникнення (необхідно 77 голосів, а закон було прийнято більшістю у 84 голоси). Які настрої в Грузії після остаточного прийняття закону та, які шанси у «Грузинської мрії» знову перемогти на осінніх виборах, — в ефірі Польського радіо для України розповів польський публіцист та політолог Кацпер Сєніцький.
В березні 2023 року в Грузії вже були протести проти подібного закону, однак через різкий опір з боку суспільства правляча партія злякалася і відкликала його. Але чому, попри категоричне несприйняття протестувальниками закону під новою редакцією, «Грузинська мрія» так завзято наполягає на його імплементації?
«Мені здається, те, що минулого року вони не змогли це зробити і були змушені відкликати цей закон, це дуже сильно вплинуло на їх прийняття політичної ситуації. Це була їх перша поразка. Вони прийшли до влади у 2012 році, якраз після Міхеїла Саакашвілі, який також досить неоднозначна особистість. І на цій хвилі вони дійшли до влади і відтоді перемогли у всіх виборах. Тоді ще президента вибирав народ, зараз вони внесли правки до Конституції, і тепер парламент буде вибирати президента. Я думаю, що тоді вони також могли б дотиснути закон, якщо б це було дуже важливим для них. Вже тоді їм подавали чіткі сигнали з Брюсселю, що цей закон не треба приймати. Тоді вони були більш схильні дослухатися», — зауважив Кацпер Сєніцький.
Нині Грузія є кандидатом у члени Євросоюзу. Для подальших переговорів про вступ до ЄС країна мусить виконати 12 рекомендацій. З них поки реалізовано тільки 3, а щоб виконати наступні 9, потрібні кардинальні реформи, які можуть послабити вплив правлячої партії на державу.
«Це може бути катастрофічним наслідком для правлячої партії, а точніше, для головного олігарха країни Біздіни Іванішвілі. Всі розуміють, що цей закон — тільки початок чогось більшого. До речі, цей проєкт, за який зараз проголосували, він навіть більш репресивний за той, що був прийнятий у Росії в 2012 році. Але для правлячої партії важливо мати цей важіль контролю і впливу у ці місяці перед парламентськими виборами, які відбудуться в жовтні», — додав Кацпер Сєніцький.
Яка вірогідність, що «Грузинська мрія» зможе сфальсифікувати результати виборів?
«Якщо буде зрозуміло, що вибори пройшли нечесно, я впевнений, що протести будуть ще більш масштабними. Зараз всі кажуть, що цей протест мирний. І коли поруч поліція, люди часто піднімають руки догори, даючи зрозуміти, що вони відстоюють своє європейське майбутнє демократичного руху. Але вони не хочуть революції. Всі розуміють, що вирішальний момент — це вибори. А цей закон, звісно, допоможе вплинути на їх результати. Але, наскільки я познайомився із внутрішньою системою Грузії, сфальсифікувати вибори не буде легко. Це не так, як у Білорусі, намалюють собі просто видумані цифри. Йтиметься скоріше про нечесну кампанію, неможливість для опозиційних структур і для державних організацій вільно проводити свою діяльність. Я думаю, що відчуття неправильних результатів виборів будуть більшим стимулом до протестів, ніж цей "російський закон". Якщо дійде до спроб їхнього силового розгону, я думаю, що є шанс, що частина поліцейських відмовиться від нього і може перейти на бік народу. Це можливо, адже Грузія — маленька країна, де всі більш-менш знають одне одного або мають спільних знайомих. У Білорусі була роками вибудована система жорстокої руки Лукашенкі, де армія є ніби його приватною структурою. В Грузії інакше. Грузія — це демократія з певними проблемами, але все ж таки демократія», — наголосив Кацпер Сєніцький.
Запрошуємо слухати аудіоверсію розмови.
Христина Срібняк
