Красичинській замок, з яким ми познайомимо Вас у цій передачі, знаходиться за 10-11 кілометрів від Перемишля, і приблизно за 100 — від Львова. А познайомимо ми вас з ним не випадково — за своєю архітектурою це один із найпрекрасніших, найвишуканіших ренесансних замків на території Польщі. Оскільки впродовж останніх років сам замок і його оточення були ретельно відреставровані, то, можна сказати, що зараз він у своїй повній красі.
А з історією та сьогоденням Красичинського замкового-паркового ансамблю нас познайомить його співробітниця, історичка Жанета Нєдбала:
— Замок у Красічині це насамперед пам'ятник історії, магічне місце, а сама будівля оточене великим за площею парком площею у 14,5 га. Упродовж століть у Красичинському замку жили представники відомих та заслужених магнатських родів, зокрема Красицьких, Моджевських, Вояковських, Тарлів та Сопігів. А ще за його багатовікову історію будівлю також відвідували польські королі, як Сигізмунд III Ваза, Владислав ІV, Ян Казимир і Август II Сильний. Декотрі з них приїздили сюди на полювання. Мало хто знає, що тут також перебував і творив відомий польський художник Ян Матейко. Прекрасна архітектура Красичинського замку притягує до нас багато туристів, як з Польщі, так і зі світу.
Замок у Красичині — одна з найпрекрасніших пам’яток епохи Відродження у Польщі. Він був споруджений наприкінці ХVІ століття перемишльським каштеляном Станіславом Красицьким, згодом його розбудував син цього шляхтича — Марцін, який був перемишльським старостою і подольський воєводою. Замок, попри численні пожежі та війни, зберіг первісний силует з початку 17 століття, і стиль будівлі ренесансу та маньєризму. Він побудований на плані чотирикутника, а стіни орієнтовані відповідно до напрямків світу.
— оо, що зображає святих, римських імператорів, самих Красицьких, та сцени полювання. Дуже цінними є портали, і, звісно ж, аттика, що звінчує стіни.
Упродовж століть замком володіли різні магнатські роди, останнім були дуже патріотичний рід Сопігів, який придбав замок у 30-х роках ХІХ століття. Леон Сопіга суттєво розбудував це спорудження, перетворивши його на резиденцію. Він був учасником листопадового повстання, згодом став першим маршалом Крайового сейму Галичини. Його діло продовжував син Адам, учасник Січневого повстання.
Сопіги відновили також прекрасний парк площею у 14,5 га, що оточує резиденцію, з рідкісними та старими деревами, зі ставками, у яких літом цвіте латаття...
— У нашому парку також ростуть родові дерева, які, за старолитовською традицією, Сопіги садили з нагоди народження нащадка. Коли це був хлопчик — садили дуба, а коли дочка — липу. Ці дерева легко знайти, оскільки біля кожного з них стоїть кам'яна плита із іменем і роком народження дитини. Одне з таких дерев є пам'яткою про народження у Красичині майбутнього главу Польського римо-католицького костелу, відомого князя Церкви, кардинала Адама Сопіги, який висвятив у священики Кароля Войтилу, майбутнього папу Івана-Павла ІІ.
Сопіги багато подорожували, і вони привозили з Африки, Південної Америки рідкісні види дерев і кущів, що до сьогодні ростуть у нашому парку. Це, серед іншого, тюльпанне дерево та гінкго дволопатеве. В останнього, за місцевою традицією, магічна сила. Особа, яка хоче, щоб здійснилася її мрія, має обійти його тричі (по напрямку руху стрілок годинника). Це дерево легко впізнати, оскільки для зручності ми розмістили навколо нього дерев'яну платформу.
На жаль, менше пощастило замковим інтер'єрам, особливо відновленій в наш час замковій каплиці і мисливському кабінету останнього власника. Звісно ж, совєти, захопивши замок у 1939 році, зруйнували багато його приміщень. Утім, перед тим останньому власнику вдалося врятувати низку предметів інтер'єру.
— 1939 року останній володар замку Леон Сопіга вивозить із Красичина цінні речі, зокрема, бібліотеку, картинну галерею, і ховає їх у Палаці краківських архієпископів, де на той час живе його родич — архієпископ Сопіла. Утім, рік після його смерті, 1952-го (а це ж були сталінські часи) у палаці проводять обшук. Виявивши цінні предмети, служба безпеки вилучає їх та розпоряджається перенести їх до Королівського замку Вавель. Проте згодом нащадок Сопігів, у судовому порядку, добувається визнання свого права власності, і частину фондів, зокрема колекцію книг, картин і зброї продає Вавелю. А інша частина майна потрапляє до інших музеїв у Польщі.
Утім, на території Красичинського замку можна не лише ознайомитися з цікавою пам'яткою архітектури та історії, але також відпочити. Нині тут теж проводять весільні бенкети, міжнародні конференції, новорічні бали.
— Для гостей у нас підготовлено 96 місць для ночівлі, працює ресторан з регіональними і давніми замковими стравами та кондитерська майстерня. Ми робимо все для того, щоб перебування у нашому замку було комфортним і цікавим. Для прикладу, замок можна відвідати вночі, з екскурсоводом — камердинером, і тоді ви обов'язково побачите Білу Даму. Бо ж, звісно, у кожного замку має бути своя легенда. У нас її героїнею є Біла Пані. За переказами, 16-річна Зофія, у день свого вінчання, одягнена у білу сукню, щоб уникнути шлюбу з нелюбом, вчинила самогубство — вискочила з годинникової вежі. З того часу її дух навідується до замку. Насправді ж, Зофія померла від шлункового захворювання. До речі, саркофаг з її тлінними останками, що був зруйнований у роки ІІ світової війни, відновив студент Академії образотворчого мистецтва — це була його дипломна робота.
А ми гарантуємо, що відвідуючи Красичинський замок, ви неодмінно відчуєте дух давніх епох і справді відпочинете до або після мандрів Польщею.
Галя Леськів, Антон Марчинський, Мар'яна Кріль