У цій передачі ми розповімо про Василя Кричевського і Лабову. Оскільки ім'я Кричевського є в Україні відомим, то Лабова — мабуть — ні. Тому від разу ж пояснюємо, що Лабова це назва лемківського села неподалік курортного містечка Криниця-Здруй (нині вони знаходяться в межах Малопольського воєводства), де наприкінці ІІ світової війни протягом кількох місяців жив і творив Василь Кричевський — видатний український мтець першої половини ХХ сторіччя.
До Лабової він прибув 1944 року разом з групою інших українських художників і студентів мистецтва — усі вони тікали зі Львова від совєтської влади.
Цю небуденну історію — про лемківське село, яке на кілька місяців стало прихистком для групи українських художників та студентів на чолі з першим ректором Академії образотворчого мистецтва у Києві — розповість Юрій Гаврилюк з Більська-Підляського. Юрій Гаврилюк є головним редактором часопису «Над Бугом і Нарвою», відомим істориком української меншини у Польщі, можна навіть сказати, що живою енциклопедією знань про підляшуків, холмщан, лемків, бойків та надсянців (а сам себе він називає головним лемколюбом Підляшшя). Історик розповість і про село Лабова, і про те, як уродженець Слобожанщини Василь Кричевський потрапив на Лемківщину, чим він там займався і як складалася його подальша доля...
Сам Василь Кричевський у міжвоєнний період жив у Києві, у часи ІІ світової війни був ректором Вищої образотворчої студії у Львові. 1944 року йому знову довелося тікати від совєтів. Разом з ним до Лабової подалися й інші митці...
Спочатку подалися до Криниці, а відтак — за збігом обставин — потрапили саме до Лабової.
Проте виявилося, що стіни греко-католицького храму у Лабовій руйнує вологість. За спогадами члена цієї групи Литвиненка, Кричевському довелося спочатку «переконати селян у потребі осушити будівлю церкви шляхом прокладення дренажних рівчаків. Селяни все зробили за його вказівками».
Сергій Литвиненко згадує також, що храм «розмальовували стародавніми методами, самі робили рослинні фарби за рецептами Кричевського». За споминами Марії Баран, онуки останнього пароха села о. Степана Корнови, «Кричевський керував розміщенням композицій, а також ним були виконані ескізи орнаментів. Литвиненко займався адміністративними питаннями. Бутович виконав зображення святих Костянтина і Олени та Володимира і Ольги. Художник-баталіст Перфецький виконав розписи «Ісус Христос у Гетсиманському саду» та «Воскресіння Ісуса Христа».
Василь Кричевський емігрував до Венесуели, де й помер 1952 року. Відомо, що перебуваючи у Лабовій він малював також карпатські краєвиди. Юрію Гаврилюкові вдалося встановити, що одна з тих робіт знаходиться у колекції Олеся Демка у Нью-Йорку — це пейзаж «Лабова», намальований у імпресіоністському стилі.
Сьогодні церква у Лабовій — філіальний храм римо-католицької парафії. 1964 року ця споруджена у стилі пізнього бароко святиня була внесена до реєстру історично-мистецьких пам’яток Польщі, а 2014 року до цього ж реєстру потрапила й поліхромія українських митців на чолі з Кричевським. З 2015 року у храмі ведеться реставрація розписів.
Повний зміст передачі у доданому звуковому файлі
Галя Леськів, Антон Марчинський
