У цій передачі «Кухня польська» поговоримо не про кухню польських регіонів, а про кухню нових мешканців польських міст — мігрантів. Завдяки рецептам, які привезли до Польщі мігранти, польська кухня збагатилася екзотичними смаками і приправами. Минулого року вроцлавський фонд «Go’N’Act» видав кулінарну книжку із рецептами мігрантів. Про страви та їхніх авторів хочу дізнатися більше.
На зв’язку з нашою студією — віцепрезидентка фонду «Go’N’Act» Алєксандра Стахура. Перед тим, як поговоримо про кулінарну книжку, скажіть, чим займається ваш фонд.
- Наш Фонд працює, головно, для дітей та молоді, а також — спільно з дітьми та молоддю. Ми діємо в трьох основних сферах: освіта для миру, права дитини на соціальна інтеграція. Освіта для миру — це дуже важлива галузь нашої активності, тому що наша історія як Фонду починалася саме з таких освітніх проєктів. У рамках цієї активності реалізуємо проєкти в контексті міжкультурної, глобальної, антидискримінаційної та екологічної освіти. Друга сфера — це права дитини, в її рамках проводимо дорадчі ініціативи, а також пропонуємо допомогу в контексті дотримання прав дитини. Третя сфера — це соціальна інтеграція, з акцентом на міжкультурні відносини. У цей напрямок нашої діяльності вписується кулінарна книжка. Отже, ми робимо проєкти у співпраці з мігрантськими середовищами у Вроцлаві, намагаємося будувати локальну громаду, яка базується на взаємоповазі, співпраці та взаєморозумінні — щоби ми вміли цінувати нашу різноманітність. Словом, намагаємося будувати діалог між різними суспільними групами, створювати спільний простір для того, щоби ми могли познайомитися, обмінятися досвідом, зрозуміти один одного. Отже, це наші головні сфери діяльності.
Двомовна польсько-англійська кулінарна книжка «Poznajmy się od kuchni. Wegetariańskie przepisy migrantek i migrantów» («Давайте познайомимося від кухні. Рецепти мігранток та мігрантів») — це один з проєктів, котрий, як Ви зауважили, вписується в третю сферу діяльності Фонду «Go’N’Act» — соціальної інтеграції. Книжка, як можна дізнатися на вашому сайті, — це продовження, чи радше видозмінена форма іншого проєкту Фонду. Якого?
- У цій першій версії проєкт мав бути продовженням ініціативи «Давайте познайомимося від кухні», яку ми провели у 2019 році й котра мала великий успіх. Я маю на увазі «Товарисько-міжкультурну ініціативу», у рамках якої ми знайомили мешканців Вроцлава, котрі походять з різних країн і вибрали це місто на свій новий дім, і заохочували їх ходити один до одного в гості. Отже, незнайомі люди та сім’ї,запрошували один одного в гості, на вечерю, на спільне приготування їжі. Це була проста ідея на знайомство та інтеграцію. Але 2020 рік вніс свої пандемічні корективи у наші плани, і треба було цей проєкт дещо змінити. Тому ми вирішили зробити із новими мешканками та мешканцями Вроцлава кухарську книжку. Наші автори, ділячись своїми рецептами, показують теж фрагмент світу, з якого походять.
Розкажіть про своїх співавторів кулінарної книжки. У подорож якими країнами вони запрошують читача?
- У цій книзі своїми рецептами діляться, зокрема, Даніель, Лейла, Реа, Аміт, Шарма, Басок, Харша, Джесіка, Шінта, Галина, Умуткан, Нала. Вони усі живуть у Вроцлаві, але походять з різних країн — з України, Індії, США, Канади, Кенії, Сирії, Ізраїлю, Туреччини і Таїланду. Усі страви — вегетаріанські, а з цією книжкою хочемо, принаймні, символічно сісти за спільний стіл та краще один з одним познайомитися. Оскільки наш Фонд працює головним чином з дітьми, то теж заохочуємо сім’ї готувати ці страви разом з дітьми, розповідати їм про багатокультурний світ.
Розкажіть про своїх авторів. У кулінарній книзі, крім рецептів, вони діляться теж своїми історіями та інформацією про країни, з яких походять. А як ви їх знайшли?
- Так, такою теж була наша ідея — щоби страви, кухня були нагодою показати людей, котрі стоять за цими стравами, і котрі створюють у Вроцлаві міжнародну спільноту. Отже, з одного боку — кухня, а з другого — робимо фокус на людей. А як ми знайшли наших авторів? Це було по-різному. Частина наших героїв зголосилася до першої версії нашого проєкту і хотіла взяти участь у спільних вечерях. Отже, коли ми зрозуміли, що не можемо продовжувати цей проєкт у першій версії, то запросили їх до участі в цій книжці. Частина наших авторів — це друзі фонду, котрі вже раніше з нами співпрацювали, наприклад Аміт та Реа проводили у нас кулінарні майстер-класи. А частина людей до нас написала після того, як ми розмістили оголошення на ФБ-групі «Wroclaw expats». Частина наших авторів має професійний досвід в гастрономії. Наприклад, Лейла, котра походить з Канади, коли мешкала в Берліні, мала свою фірму з катерінгом. Галина Чекановська теж мала в Україні власний ресторан, а Нала із Сирії працює в одному з вроцлавських ресторанів, і робить найкращий у світі хуммус. Даніель Рінку та Аміт ведуть кулінарні майстер-класи у Вроцлаві.
Ви вже згадали, що книжка містить вегетаріанські рецепти. Чому саме такий вибір?
- Це з огляду на цінності, важливі для нашого Фонду, а також приватно, як її членкиням та членам. Нам йдеться про піклування про тварин, повагу до тварин та некривдження тварин. А також ми дбаємо про нашу планету. Адже знаємо, що споживання та виробництво м’яса негативно впливає на наше середовище, тому намагаємося популяризувати ідею рослинної кухні.
Який був відгук на книжку? Поляки охоче готували страви з різних закутків світу?
- Відгук був дуже гарний і позитивний. Ця книжка з’явилася завдяки дофінансуванню міста Вроцлав, котре підтримало наш проєкт. І завдяки цьому нам вдалося видати книжку теж у паперовому вигляді, дуже приємно, що увесь наклад швидко розійшовся. Ми роздавали книжку безкоштовно, її теж можна безкоштовно завантажити з нашої сторінки. А люди до нас пишуть про свої враження, висилають фотографії страв, які вони приготували за рецептами наших авторів.
Маєте свій улюблений рецепт?
- Так, я маю свій улюблений рецепт — це індійські самоси. Тобто індійський стріт-фуд. Дуже мені смакував яхнун, тобто страва, яку для нас приготувала Даніель з Ізраїлю. Я цієї страви ще не робила, яхнун вимагає багато часу та праці. Але коли ми робили фотосесію до нашої книжки, то я мала змогу перепробувати усі страви, і яхнун викликав «ефект вау»! Натомість самоси, які я зробила за рецептом Реї та Аміта, були дуже смачні. Ну і ще мені дуже смакують десерти з цієї книжки.
Поділитеся рецептом самосів?
Отже, самоси, тобто хрусткі смажені пиріжки трикутної форми, котрі мають вегетаріанський фарш з картоплі, горіхів та гороху. Подаються самоси з різними соусами. Щоби їх приготувати, нами потрібні такі складники:
1 склянка пшеничного борошна,
1 столова ложка олії
0,5 чайної ложечки насіння ажгону
0,5 чайної ложечки перетертої перцю чилі
0,5 чайної ложечки приправи гарам-масала
0,5 чайної ложечки меленого коріандру
8-10 родзинок
2 зварені картоплини
сіль та перець до смакував
А тепер готуємо у такій послідовності:
До миски спочатку треба всипати борошно, додати олію, насіння ажгону і добре перемішати. Цю суміш мішаємо добряче - аж створиться крихка суміш. Потім до цієї суміші додаємо воду і вимішуємо доти, поки зробимо досить тверде, еластичне тісто. Прикриваємо це тісто і відкладаємо миску на пів години. Тепер можна взятися за приготування фаршу. Отже, потрібно розім’яти картоплю, додати о неї усі приправи та родзинки, ретельно перемішати. Коли мине пів години і тісто вже «відстоїться», беремо з тіста порції величиною з лимон, кожну порцію потрібно розкатати до товщини 1-2 сантиметрів. Кожен пляцочок ділимо на дві половини, а з кожної половинки формуємо «мішечок» у формі конуса, який наповнюємо фаршем, це одна столова ложка, зліплюємо краї так, щоби утворився трикутник і щоби пиріжки добре трималися. Так робимо решту пиріжків. Коли сформуємо і зліпимо всі самоси, потрібно їх посмажити. До каструлі влийте олію та підсмажте самоси на середньому вогні до золотого кольору.
індійські самоси подавайте із сметанно-часниковим соусом
Запрошую послухати розмову у доданому файлі
Надсилайте фото страв, приготовлених за нашими рецептами - ua@polskieradio.pl
Яна Стемпнєвич