На зв’язку зі студією Української служби Польського радіо - Малґожата Бжузка-Варсь, міська гідиня по Варшаві.
Перш ніж поговоримо про варшавські парки, хочу запитати Тебе про Твою активність у допомозі українцям. Знаю, що Ти активно включилася у допомогу і українцям, котрі були змушені виїхати до Польщі після 24 лютого, і тим, хто в Україні залишився.
- Так справді було. Допомога Україні — це був імпульс. І я була тільки одною із багатьох людей, котрі це зробили. Усе почалося від допомоги у нашій сім’ї. Мій тато, ще з часів Майдану, від 2014 року співпрацює з Україною, у нього там багато знайомих. І він одразу до них написав і запитав, як може допомогти. На самому початку, коли більшість польської допомоги ішла під кордон з Україною, але все ж на польський бік, то збірка, яку почала проводити моя сім’я, опираючись на мережу своїх приватних і сусідських контактів, потрапляла на кордон, але вже з українського боку. Це відбувалося завдяки, передусім, співпраці з грекокатолицьким Карітасом. Ми перевозили намети, а також речі, котрі дозволяли перечекати взимку просто неба. Знаємо, які тоді були черги на кордоні, тож люди часто стояли взимку на кордоні просто неба. А потім ми почали збирати медичні препарати, які рятують життя, різні перев’язувальні матеріали тощо — це вже була допомога для людей, які зазнали поранення під час війни. Ця збірка була теж доброю нагодою, щоби ми переконалися в силі соціальних мереж — з різними дарами почали до нас приїжджати люди, з якими я не мала контакту кільканадцять років. Наприклад, до нас прийшов пакунок з Канади від дуже далекої родини. Мій батько теж створив інтернет-збірку, а за зібрані кошти купував продукти харчування, одяг та інші необхідні предмети, які були потрібні його друзям з України, котрі організувалися у волонтерські групи і допомагали на місці.
Ти — дипломована і професійна гідиня і професійно займаєшся екскурсіями по Варшаві. Скажи будь ласка, чи місто, вулиці Варшави змінилися упродовж цих трьох місяців?
- Є дуже багато змін. Дуже часто, особливо в околицях Старого міста чи таких типово туристичних маршрутів, я чую українську мову. Я теж часто бачу українських музикантів, котрі співають рідною мовою, або ж чую українські мелодії. Але теж зустрічаю людей, котрі збирають кошти на допомогу для України.
Як я сказала на початку, Варшава – це місто зелене. І парків тут є чимало – є де гуляти, адже вступ до парків та садів є безкоштовний.
- Варшава, справді, зелене місто. Близько 30% поверхні міста (а ця поверхня — це пів тисячі квадратних кілометрів) становлять зелені терени. Вистачить в’їхати на терасу Палацу культури і науки, щоби переконатися, що Варшава — це місто зелене. Причому, ці терени дуже різноманітні. У нас є парки королівського рангу, як наприклад, Лазєнки або Вілянув. У нас є два історичні сади, а також сквери, або природоохоронна територія — наприклад, на лівому березі Вісли є така зелена територія, яка має екологічне значення, належить до території “Натура 2000”. У Варшаві є теж чимало малих парків.
Почнімо від королівських парків, цих найбільш титулованих... Що означає, що парк — королівський?
- Це парки, які належать до давніх королівських резиденцій. Перша асоціація, коли говоримо про такі парки, — це Королівські Лазєнки. Мені здається, що коли думаємо про якийсь парк у Варшаві, то на думку спадають Королівські Лазєнки, тобто парк навколо королівської резиденції XVIII ст. останнього польського короля, причому вигляд тут значно не змінився від того часу.
Лазєнки — це справді популярний парк, як серед туристів, так і варшав’ян. Відвідувачів тут є багато і влітку, і взимку, і восени. Але мені задається, що особливої привабливості парк набуває у травні, коли звучить тут музика Фридерика Шопена.
- Так, звичайно! Я би навіть сказала, що друга половина травня — це найкращий час, щоби завітати до Лазєнок. 15 травня відбувся перший із Шопенівських концертів, які тут відбуваються щороку. А крім цього, кінець травня — це час, коли цвітуть рододендрони, бузок. Коди я відвідую Лазєнки зі своїми групами, то всі, незалежно від віку, роблять дуже багато фотографій під цим заквітчаним деревам. А ще відчувається в повітрі цей неймовірний солодкий запах цвіту. Тож дуже заохочую відвідувати Лазєнки, а додатковим приводом є музика Шопена, якою можна насолоджуватися щонеділі о 12 та о 16.
Ти згадала про другий королівський парк — У Вілянуві...
- Так, Вілянув винятковий у тому сенсі, що тут зберігся бароковий план Вілянівського саду. Ця частина біля самого Влянівського палацу — підручникова барокова симетрія. Я дуже рекомендую відвідати Вілянув і порівняти його з Лазєнками, оскільки характер цих місць — абсолютно інший.
Ми говоримо про парк у Лазєнках. Але у Вілянові вживаємо терміну сад. Чим відрізняється парк від саду?
- Якби ми сказали у Варшаві про Саський сад, що це Саський парк, або замість саду Красінських, що це парк Красінських, то зробили би велику помилку в очах багатьох варшав’ян. Сади були завжди частиною двірської інфраструктури. Їх створювали як додаток до палацу, наприклад, Саський палац, котрий було побудовано на замовлення короля Августа ІІІ Сильного. Отже, сад прилягав безпосередньо до палацу і, як правило, був у бароковому, тобто впорядкованому стилі. Частина Вілянова теж називається садом — адже безпосередньо перед палацом простягається сад, ретельно спроєктований. Натомість дальші зелені терени функціонують під назвою парку. Англійського парку, який нагадує природний масив. І так само — з Лазєнками, це парк.
Саський сад і палац... Нині немає палацу, але сад залишився.
- Так, палацу немає, хоча він тут був. І єдиною пам’яткою після нього є могила невідомого солдата. Палац було відбудовано у XIX столітті, тому палац, котрий було знищено під час Другої світової війни, нічим не нагадував оригіналу. Коли будемо у Саському саду і стоятимемо перед Могилою невідомого солдата варто звернути увагу, що симетрично по обидва боки простягаються газони, які показують нам докладний план палацу, давніх мурів і стін палацу.
Який парк чи сад є у Варшаві найстаршим? Чи це не мій улюблений Саський сад?
- Якщо йдеться про зелений закритий простір, який було відкрито для користування, мені не йдеться про приватні сади чи парки аристократичних родів, то це, безперечно, Саський сад. Його ще за часів польського королівства відкрито для користування мешканцям. І це був зламний момент, коли зелені терени почали ставати доступними для мешканців. Саський сад відкрито на початку XVIII століття.
Твій улюблений парк?
- Це складне запитання, оскільки я люблю Лазєнки. Натомість Лазєнки — це такий дуже очевидний вибір, і сюди кожен прийде. Тому я хочу рекомендувати щось, що не є таким першим вибором. Неподалік Лазєнок з Уяздовський парк, в якому збереглося оригінальне планування алей з кінця XIX століття. Це теж було перше місце, де вперше перед Першою світовою війною відкрито перший у столиці майданчик для дітей. І ще одним моїм улюбленим садом є сад на даху Бібліотеки Варшавсього університету. І я не знаю нікого, хто би не захопився цим місцем, а я багатьом рекомендувала побачити цей сад.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Яна Стемпнєвич