Уродженець Львова Міхал Бойм (Боїм) увійшов до історії Китаю як один із батьків синології, науки про Китай; як перший автор атласу Китаю та перший перекладач «Езотеричного рукопису Жовтого імператора», найважливішої книги про основи китайської медицини. Бойм народився у 1614 році у Львові, у міщанській сім’ї. У 14 років, перед обличчям смерті, дав обітницю святому Францішеку Ксаверію, що у випадку одужання присвятить своє життя місійній діяльності на Далекому Сході. 16 серпня 1631 року став монахом-єзуїтом у Кракові. Вивчав філософію у Каліші, медицину в єзуїтській школі у Львові, згодом продовжував навчання у Кракові (вже на теологічному факультеті). У вересні 1641 року висвячений на священика, після відбуття третього монашого іспиту в Ярославі виїхав до Риму, звідти до Лісабону. Наприкінці 1643 року разом з 10 монахами єзуїтського ордену він поїхав до Макао.
Міхал Бойм
Про Міхала Бойма розмовляємо з Аґнєшкою Кудерґ, синологинею з Варшавського університету. Спробуймо назвати заслуги Міхала Бойма.
— Він є одним з батьків синології. Не можемо його, щоправда, назвати єдиним батьком, але цих творців можна порахувати на пальцях однієї руки. Синологія, нагадаю, це наука про Китай, європейські знання і дослідження цієї країни. Ця наука почала розвиватися наприкінці XVI століття, коли перші монахи єзуїтського ордену потрапили до Китаю, на південно-східне узбережжя країни, передусім — до португальської колонії Макао. А згодом, коли єзуїтський орден продовжував свою місію на території континентального Китаю, монахи здобували знання про цю країну, вивчали конфуціанську філософську концепцію, щоби могти спілкуватися із китайцями та розуміти їх. Китайська культура має п’ять тисяч років, тож це не є тема на один вечір підготовки. А щоби співрозмовник тебе поважав, ти повинен показати свої знання про його культуру та історію. Міхал Бойм був першим єзуїтом, котрий не затримався на тому, що ніс в Китай європейські знання та релігію, а зробив рух в інший бік. Як стверджують самі китайці, Міхал Бойм був першим європейцем, котрий науково, систематично та різнобічно описав Китай для своїх сучасників, тобто XVII-вічних європейців. І в цій матерії його заслуги є величезними. Бойм був першим автором атласу Китаю, на якому позначив із великою точністю (використовуючи сітку географічної довготи та широти) головні китайські міста, річки. Ця карта мала теж економічний характер, оскільки Бойм позначив на ній також копальні срібла, золота та цінних мінералів. Поляк зробив свій внесок також у приближення європейцям основ китайської медицини. Міхал Бойм переклав славнозвісний трактат «Внутрішня настанова Жовтого Імператора або Езотеричний рукопис Жовтого Імператора», тобто найважливішу книгу з VI століття до нашої ери, що стосується китайської медицини. Цей текст впродовж понад двох тисячоліть розглядався як фундаментальне доктринальне джерело знань китайської медицини. Бойм, і на цьому хочу наголосити, не тільки переклав цей важливий текст, але він його інтерпретував так, щоби рукопис був зрозумілий європейцям.
Географія та медицина — ми назвали дві галузі, в яких заслуги Міхала Бойма важко переоцінити. Натомість варто також згадати природничі науки. І єдину книжку, надруковану за його життя. Вона була присвячена флорі та фауні Китаю.
— Звичайно, це важливий текст, єдиний опублікований за його життя — «Flora sinensis», в якому він описав невідомі тоді в Європі види рослин і тварин. Наприклад, лічі, фрукт, який нині доступний у крамницях, за часів Міхала Бойма у Європі був зовсім незнаний. Цей фрукт був описаний у книжці Міхала Бойма. Повертаючись ще до медичної галузі, варто сказати, що Бойм описав понад 200 так званих простих ліків, базою яких були рослини, мінерали. Це була книжка «Mеdicus Sinicus». На жаль, після його смерті, на цю книжку зробили плагіат. Бойм помер 1659 року у В’єтнамі, поблизу кордону з Китаєм, книжка якимись шляхами потрапила до Джакарти, а Індонезія тоді була голландською колонією. Голландці, поряд із португальцями на той час були лідерами торгівлі з Південною Азією. Отже, коли голландські лікарі побачили працю Бойма, то миттєво зрозуміли, який скарб тримають в руках. Тим паче, що ліки, описані в книжці, можна було продавати до Європи... тому книжку видано як плагіат, тобто такий собі Андрес Клеєр, хірург, видав її як свою. На щастя, перед смертю Бойм вислав до паризького видавництва, де хотів її опублікувати, список розділів та вступ, тож було відомо, як виглядатиме майбутня книжка. І коли на європейському видавничому ринку з’явилася книжка з такою ж назвою та докладно з таким самим змістом, то з’явилися обґрунтовані підозри. Згодом книжку перевидано, але вже під прізвищем справжнього автора, тобто Міхала Бойма.
«Medicus sinicus» — це одна із найважливіших праць європейського автора про китайську медицину та фармакологію. Міхал Бойм пише про китайський метод лікування, зокрема, діагностику захворювання шляхом дослідження змін у пульсі пацієнта та зовнішнього вигляду язика пацієнта, що містить основи концепції Інь та Ян, принципи циркуляції енергії Ці через канали, які називаються «меридіанами», у зв’язку з ефектами акупунктури та китайської натуральної медицини.
Наш герой був також автором першого китайсько-латинського та китайсько-французького словника.
— Це було щось на кшталт словника. Єзуїти душе швидко після прибуття до Китаю почали робити транскрипцію цієї мови латинкою. Це дуже цікаво, тому що коли ми подивимося на транскрипцію того часу, яку стосували єзуїти, то вона не відрізняється надто від сучасної транскрипції, тобто яку ми використовуємо. Єзуїти вже тоді використовували у цих записах знаки, які показували тон. Бойм зробив базовий словник найпопулярніших слів та словосполучень. Звичайно, його словник був набагато скромніший, ніж ці сучасні словники, але він допомагав європейському читачеві у зрозумінні його карт, його описів медичних та природничих.
Міхал Бойм був монахом Єзуїтського ордену, про що ми загадали на початку розмови, і приїхав до Китаю із визначеною метою та завданням. Натомість варто сказати про новаторські методи християнізації Бойма. Адже йому вдалося охрестити імператора Чжу Юлана.
— Так, але варто сказати, що це було важке завдання, адже, як я вже сказала, ця культура має п’ять тисяч років. І не можна було просто приїхати і навернути. Це був дуже довгий процес, і до самого імператора треба було дістатися... Адже єзуїти від самого початку розуміли, що про жодну місіонерську діяльність не може бути й мови без дозволу на це імператора. А щоби переконати імператора і найвищих чиновників, треба було вільно володіти китайською, знати добре історію і культуру Китаю, засади конфуціанської філософії. Міхал Бойм саме так і робив — показуючи свої знання та повагу до їхньої культури, він рекламував християнську релігію. Цей метод виявився дуже ефективним, тому що у 1640 році імператор Чжу Юлан, котрий був останнім імператором династії Південна Мін, дуже важливої династії для Китаю, оскільки останньою в Китаї була маньчжурська династія, це, можна сказати, так як би в Польщі правила Цариця Катерина, тому що маньчжури були окупантами. Отже, імператор Чжу Юлан і весь його двір перейшли на католицизм. Про це мало говориться, але це дуже важлива подія, яка могла мати колосальне значення для історії. Але у Ватикані ніхто нічогісінько не знав про Китай, ані про конфуціанство, котре не є жодною релігією, як вважалося у Ватикані, а філософською концепцією... Словом, через нерозуміння, передусім Ватикану, католицизм не прижився в Китаї. Але повернімося до нашого героя Міхала Бойма, котрий охрестив імператора та його двір. У той час у Китаї тривала війна, країну атакували маньчжури, котрі були поганами... І народилася ідея, щоби допомогти християнському імператору. Тим паче, що в Макао стояли португальські, християнські війська. У зв’язку із цим Бойма було призначено спеціальним посланцем на європейські королівські двори та до Ватикану, завданням якого було пояснити Європі, наскільки важливо надати військову допомогу католицькому імператору Китаю.
Запрошуємо послухати розмову у доданому файлі
Polskie Radio 24/Яна Стемпнєвич